81% опитаних медійниць в Україні зазнавали онлайн-насильства – дослідження “Жінки в медіа”

Більшість українських журналісток, які взяли участь в опитуванні, яке проводила громадська організація “Жінки в медіа”, розповіли, що зазнавали онлайн-насильства. Такий досвід мають 81% зі 180 респонденток.

Такими є результати дослідження “Її голос – мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток”.

Фото: Громадський простір

Найчастіше атаки тривали тиждень, хоча чимало жінок повідомили й про випадки, які розтягнулися на місяці або навіть роки. Атакували зазвичай одночасно як саму журналістку, так і медіа, де вона працює.

Серед основних наслідків – погіршення психоемоційного стану, зниження працездатності та поява самоцензури. Журналістки перестають торкатися певних тем, щоби уникнути нових нападів. У дослідженні зазначається, що у країні, де більшість у професії – саме жінки, а суспільство у час війни потребує якісної журналістики, така ситуація створює серйозну загрозу свободі слова.

Частина опитаних не одразу розпізнала прояви насильства – лише 64% чітко визначають, що його зазнавали. А 14% з тих, хто зазнали онлайн-атак, кажуть, що погрози з інтернету перейшли у реальне життя.

Респондентки також розповіли, що зазнавали цькування через журналістські розслідування, отримували погрози смерті та сексуалізовані образи – особливо часто це траплялося з воєнними кореспондентками. Деякі жінки пережили крадіжку особистих даних і переслідування в реальному житті після онлайн-атак.

Зверталися по допомогу до поліції лише 19% постраждалих. Але, як зазначають учасниці опитування, правоохоронці рідко проводять розслідування й карають винних.

Найпоширенішими формами онлайн-насильства є сексистські образи – як-от “журнашлюха” – та поширення неправдивої інформації, яка підриває професійну репутацію. Наприклад, деяких журналісток навмисне виставляли нібито проросійськими.

Також жінки стикались із тролінгом (32%), дезінформацією (27%), кіберсталкінгом (22%), доксингом (18%), погрозами сексуального насильства (16%), імперсонізацією (14%), атаками на членів родини (14%), спотворенням зображень (12%) та секстерингом або порнопомстою (6%). Усе це серйозно впливає на безпеку та психіку.

Найчастіше жінки звертаються по підтримку до колег, розраховують на солідарність у спільноті. Також важливою залишається юридична, психологічна та освітня допомога.

Учасниці опитування наголошують: потрібно більше говорити про онлайн-насильство та навчати, як із ним боротись. 

Онлайн-опитування відбулося впродовж серпня 2024 року. У ньому взяли участь 180 жінок із медійної сфери – журналістки, редакторки та медіаменеджерки. Дослідження мало на меті зібрати перші узагальнені дані про їхній досвід роботи.

Нагадаємо, що організація “Жінки в медіа” розпочала документування випадків онлайн-насильства, яке спрямоване проти українських журналісток через їхню професійну діяльність.

Журналістки, які постраждали від онлайн-атак або стали свідками таких інцидентів, можуть повідомити про це, заповнивши коротку анкету.