45% українців не змогли відповісти, де розташоване урочище Бабин Яр, – опитування

Цьогоріч 29–30 вересня в Україні відзначають 80-ті роковини, відколи в Бабиному Яру в Києві німецьке окупаційне командування вбило майже 34 тисячі євреїв. За даними аналітика Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Петра Бурковського, 55% українців знають, де розташований Бабин Яр. Водночас 27% опитаних не змогли відповісти, а 18% назвали інше місто. 

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на ефір Українського радіо. 

Фото: сайт Українського інституту національної пам’яті

Під час ефіру Бураковський разом з конфліктологом Богданом Петренком говорили про те, що українці знають про трагедію в Бабиному Яру.  

Так, за словами Бурковського, цього року Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва вперше провів дослідження щодо того, наскільки українці обізнані про розстріли євреїв в урочищі.

“Перше відкрите питання, яке ми ставили респондентам, було таке: “Чи знаєте ви, де знаходиться Бабин Яр?” Тобто просто назва, без будь-яких конотацій і підказок. Люди мали самі сказати якийсь населений пункт. 55% опитаних сказали, що Бабин Яр знаходиться в Києві. Щодо решти 45%, то четверта частина вказала, що важко сказати, 18% назвали інше місто”, – зазначив експерт.

Водночас, на думку Петренка, 55% є досить високим показником, “враховуючи, що сучасні люди не надто прагнуть до глибокого розуміння історії”.

“Те, що більша частина сказала, що це відбувалося в Києві, – для мене це достатньо високо, тому що наразі люди починають цікавитися власними питаннями. Для них питання Бабиного Яру може стояти далеко не першим за цікавістю”, ― сказав він.

За словами конфліктолога, нині в Україні існують дві концепції щодо трагедії в Бабиному Яру, які суперечать одна одній.

“Одна нав’язується штучно ззовні за участю російського капіталу, який заснував меморіальний центр вшанування пам’яті “Бабин Яр”, а інша ― концепція українських істориків, зокрема істориків-євреїв, які довго і давно працюють над цією пам’яттю”, – зазначив він.

На думку експерта, через це тема трагедії в Бабиному Яру стала предметом політичних спекуляцій.

“За останні два роки ця тема мала б об’єднати людей, де ми мали б чітко сказати, які треба зробити висновки, особливо в контексті нашої війни з Російською Федерацією. Натомість ця тема історичної пам’яті перетворилася на предмет політичної боротьби за виборців у різних регіонах країни”, – переконаний він.

Респондентам опитування, повідомив Бураковський, також поставили питання про те, “що для них означає Бабин Яр”. Їм надали декілька варіантів відповіді.

“Тобто ми протестували, наскільки в нашому суспільстві поширені ті чи інші стереотипні уявлення. І лише 10% респондентів обрали варіант, що це місце пам’яті радянських людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. Тобто зовсім небагато людей поділяють фейковий радянський наратив про те, що таке Бабин Яр”, – наголосив Бурковський. 

За його словами, абсолютна більшість обрала один із двох варіантів – що це насамперед місце пам’яті єврейського народу, де загинули євреї в межах Голокосту, і що це також місце пам’яті, де загинули люди різних національностей, зокрема євреї, українці, росіяни, роми.

“Тобто можна сказати, що в нас є проблеми з історичною пам’яттю. Ми молода держава. Але втішно те, що більшість поділяє наративи цивілізованого світу про те, що таке Бабин Яр, і більшість усвідомлює, що таке не може повторитися”, ― розповів експерт. 

Водночас конфліктолог Петренко зауважив, що українська молодь втрачає зв’язок з цінностями, і це може вплинути на її бачення історії. Він також припустив, що з часом обізнаність людей про трагедію може знизитися ще більше.

“Про важливі наративи для української держави будуть говорити менше половини населення, якщо не зміниться державна політика, наприклад, щодо просування своїх цінностей та ідей для молоді”, ― зауважив він.