У Раді суддів хочуть “відпустити” конфлікт із незручним черкаським суддею
Голова Ради суддів Валентина Сімоненко пропонує “відпустити” конфлікт між головою алеляційного суду Черкащини Володимиром Бабенко та суддею цього суду Сергієм Бондаренко.
Минулого року останній заявив, що голова суду вимагав від нього ухвалення неправосудних рішень у низці справ. А коли відмовився, то зазнав систематичного тиску, погроз та дезорганізації його роботи. Суддя пережив підпал машини й чатування невідомих під його квартирою. Він досі працює без помічника в суді.
“Більшість цього суду підтримують голову суду і це також показник організації роботи цього суду і взагалі цієї ситуації. Мудро буде цю ситуацію психологічно від себе відпустити й громадським організаціям, і Бондаренку, і Бабенку. Якщо у Бондаренка є проблеми із забезпеченням – це одне, якщо Бабенко якось не любить Бондаренка, то він як голова суду має прибрати свої відчуття і має гідно поводитись. А Бондаренко має гідно поводитись як суддя цього суду, який представляє судову владу”, – сказала кореспонденту Центру інформації про права людини Валентина Сімоненко.
Голова Ради суддів вважає співпрацю судді Сергія Бондаренка з громадськістю тиском і називає це ознакою порушення етики судді.
“Застосування для тиску на голову суду або для тиску на інших сторонніх осіб – це ознаки порушення етики. Не можна було застосовувати задля вирішення певних справ стороніх осіб й тиск, в тому числі громадських організацій. Бондаренко вважає, що це був вимушений захід. Можливо, тому що там була не завжди адекватна реакція голови суду на його звернення”, – заявила очільниця Ради суддів України.
Як приклад вона наводить ситуацію, коли помічниці судді для роботи не дали комп’ютер. Ця проблема мала б вирішуватись зборами суддів.
“Ми намагаємось донести зборам суддів, що саме вони винні в тому, що ситуація вийшла з-під контролю. Але в будь-якому випадку суддя має бути виваженим у своїх поступках. Невже ненадання комп’ютера вартий скандалу в Україні і псуванню іміджу судової влади у цьому місті?” – дивується Валентина Сімоненко.
“Суддя в будь-якому випадку навіть при тиску має вести себе гідно й чемно. Також голова суду, який вийшов до ЗМІ та звинуватив Бондаренка й усіх суддів у психічній хворобі, порушив етику. Якщо системно до цього підійти, то ми бачимо, що усі учасники поводились недостойно”, – каже голова Ради суддів України.
Вона повідомила, що 4 лютого Рада суддів створила нову робочу групу, яка має комплексно перевірити роботу алеляційного суду Черкаської області. Голова суду прогнозує, що комісія відвідає суд не раніше кінця березня або квітня, оскільки судді, до прикладу, першої інстанції планують свою роботу за два три місяці.
“Ситуація трохи збалансовується і може зараз не варто її збурювати. Нехай вона заспокоїться, і потім ми приїдемо перевіримо, що все гаразд. Не треба підливати масла у вогонь”, – каже Валентина Сімоненко
Центр інформації про права людини поцікавився у адвоката черкаського судді Романа Маселка, чи можливо “відпустити” ситуацію?
Роман Маселко: Це не просто неможливо, така пропозиція обурює до глибини душі. Що означає відпустити ситуацію? Ця ситуація показує системну проблему у судах. І про це справді вже знає уся Україна.
Вона показала не просто проблему організаційного характеру. Вона показала, яким чином вирішуються справи в судах, яким чином голови судів тиснуть на інших суддів. Цю проблему треба негайно, якомога швидше й жорстко вирішити, а не відпускати. Оскільки все суспільство очікує, аби таким діям поклали край.
Про яку довіру може йти мова, якщо орган, який в першу чергу відповідає за забезпечення незалежності суддів, за захист їхніх прав, за вирішення їхніх конфліктів, каже: “Давайте ми про це забудемо?” Це що вирішення проблеми? Це її замовчування, консервація та збереження статус-кво. Це ухилення від відповідальності, від виконання функцій головою Ради суддів та взагалі Ради суддів, а також толерування, підтримка таких дій з боку голови суду.
Таким чином Рада суддів України покладає саме на суддів вирішення своїх проблеми. І при цьому дає зрозуміти: навіть якщо про тиск на судів стане відомо загалу, навіть якщо суддя звертатиметься до Ради суддів, то ми потягнемо-потягнемо, а потім забудемо про це, аби не підливати масла у вогонь і все залишилося як було.
Я вважаю, що ця позиція голови Ради суддів повинна бути окремо розглянута і їй повинна надана оцінка. Я би взагалі після таких висловлювань ставив питання про недовіру голові Ради суддів України.
У Раді суддів спеціально робили месидж, що вони тепер збирають скарги суддів про тиск, що будуть розбиратись та розглядати їх. А що виходить? Вони зафіксували ознаки втручання в роботу судді, а тепер їхня пропозиція – забути про це? Що це взагалі за голова Ради суддів України? Де конкретне вирішення проблеми, покарання винних та реальні дії спрямовані на: а) захист судді, який зазнав такого впливу; б) недопущення схожого в майбутньому? Я розумію, що повноваження Ради суддів є обмеженими, але власне повноваження Ради суддів полягають в першу чергу в обговоренні таких проблеми, в створенні механізмів їх вирішення. Як мінімум, має бути підтримка правильних дій та засудження неправильних. А в цьому випадку по-суті Рада суддів підтримує злочинні дії.
Микола Мирний: А чому, на вашу думку, взагалі так відбувається?
Роман Маселко: Тут спрацьовує кругова порука, ті самі принципи, які працювали десятиліттями, коли всі внутрішні проблеми та ганебні явища “заминались” і будь-який вихід на зовні негативної інформації блокувався. І в цьому випадку Валентина Сімоненко підтвердила саме такий спосіб мислення. Єдине, якщо раніше це вдавалось, то зараз при такій увазі громадськості до цього питання та до проблеми судочинства – навряд чи.
В цьому випадку голова Ради суддів, усвідомлюючи таку увагу до цього кейсу, що на цей випадок дивиться вся Україна, залишається у своїй старій парадигмі і намагається внутрішньо вирішити проблему. Судді завжди були непублічні – це факт. У них виникає перше ж бажання – залишити все в середині системи, тому що сміття не можна виносити назовні.
Рада суддів вже прийняла рішення щодо ситуації в цьому суді. Воно полягає у позиції замовчування. При цьому я акцентую – йдеться не про проблему з комп’ютером чи помічником. Йдеться про системний тиск на суддів з метою вчинення тяжких злочинів – прийняття завідомо неправосудних рішень. Тому замовчування цих фактів само по собі є злочином.
Цілком ймовірно, що пані Сімоненко має і особисту зацікавленість у цій ситуації. Я інакшого не бачу. Менталітет менталітетом, але розумно було б в цій ситуації показово й жорстко вирішити винесену на показ проблему в цьому суді.
Якби вони засудили дії голови суду, домоглись його звільнення або, наприклад, своїми діями показали, що тиск на суддів не заохочується, сприяли у кримінальній справі, регулярно цікавились, що там відбувається, то вони б підтвердили, що борються за очищення судової влади. Якщо вона цього не робить, то, можливо, у неї є особиста зацікавленість. Все це в комплексі дуже негативно впливає на авторитет судової влади.
До цього інтерв’ю з Валентиною Сімоненко я мав надію й певну довіру до Ради суддів і навіть довіру до голови Ради суддів. Але тепер я бачу лише імітацію дій та окозамилювання з розрахунком, що з часом все забудеться.
Микола Мирний: Як ви гадаєте, чи можуть працювати в одному суді Сергій Бондаренко та Володимир Бабенко?
Роман Маслеко: Звичайно, вони можуть працювати і працюють. Але у Бабенка є владні повноваження та можливість використовувати їх на шкоду судді Бондаренку в той час, як у цього судді немає адекватних механізмів захисту. Бондаренко вже би давно покинув це все, але тепер вже активісти його просять довести справу до кінця, і він відчуває цей моральний обов’язок. Його дуже важко нести, але він його несе і ми дуже вдячні пану Сергію за його мужню позицію.
До того ж Бабенко в цьому випадку не має ані морального, ні юридичного права бути ані суддею, ані головою суду. Я вважаю, його ганьбою судової системи та її дискридитацією. Експертиза МВС довела оригінальність запису, на якому голова суду тисне на суддю. Далі був брифінг, коли Володимир Бабенко заявив, що суддя Бондаренко психічно хворий. Потім були збори суддів, коли Бабенко заявив, що для того, аби вирішити проблему, Бондаренко має вибачитись та забрати свої заяви з правоохоронних органів. Згодом під час мого виступу на з’їзді суддів він називав мене бандитом. Такі дії Бабенка та їх фактична підтримка багатьма суддями та Радою суддів підривають і так мізерний авторитет усієї судової системи.
До речі, Рада суддів створила спеціальну комісію, яка мала б перевірити ситуацію у цьому суді. Але в грудні її розформували і відновили лише тому що Автомайдан звернувся із запитом, чи було виконано рішення стосовно перевірки роботи цього суду. Якби не було цього звернення, можливо, б Рада суддів нічого й не робила.
За моєю інформацією, відновлювалась вона з великим боєм. Багато суддів у Раді були проти цього. Попередня комісія так і не зібралась і не виконала завдання, які на неї були покладені. То як суддя Бондаренко може бути впевнений у своєму захисті та повноцінно працювати у суді, у якому є такий голова суду?
Микола Мирний: Чи звертався суддя Сергій Бондаренко до вас як до юриста Автомайдану за захистом?
Роман Маселко: Бондаренко не звертався ані до мене, ані до Автомайдану. Навпаки – я його знайшов. Я тоді шукав суддів, які можуть мати інформацію про тиск на суддів під час Євромайдану та можуть дати свідчення. Про нього я дізнався з новини Центру інформації про права людини. Журналіст Центру був на відкритому судовому засіданні на Кіровоградщині, на якому суддя Бондаренко розповів про тиск і дезорганізацію з боку керівництва суду. Я зрозумів, що цей суддя може бути тим суддею, якого я шукаю, якого потрібно підтримати і що цей суддя може стати прикладом для інших.
Я вийшов на журналіста, який був на цьому судовому засіданні, який дав мені номер телефону адвоката судді. І вже через адвоката я вийшов на суддю. Я попросив у нього, щоб суддя надіслав мені усі документи, бо мені було важливо зрозуміти, чи це не є суто внутрішні розборки, внутрішній конфлікт. Коли розібрався з усіма документами, то зрозумів, що це випадок системної проблеми в правосудді, а сам Бондаренко на 100% правий. Потім я поїхав вже з Автомайданом в цей суд.
Ми дуже вдячні Бондаренку, що він не закрився, як це роблять в основному судді, а ще й дотримується при цьому правил суддівської етики. Як на мене, він робить саме те, що суспільство очікує від суддів, – говорить про ганебні факти, допомагає слідству, аби судді діяли відповідно до закону і щоб винні у тиску на суддів понесли відповідальність. А головне – приймає законні рішення та не піддається тиску.
Микола Мирний: Сергій Бондаренко звертався до депутата від БПП Сергія Капліна і в Раді суддів йому закидається, що він не самостійно протистоїть тиску, а звертається до сторонніх людей. Чи це порушує етику судді і чи може суддя звератись до інших за своїм захистом?
Роман Маселко: Так, я чув таке питання від членів Ради суддів. Мені здається, що етику судді й законодавство порушує не суддя Бондаренко, а той хто ставить таке питання. Це абсурд. Суддя такий же громадянин, як й інші люди. Тому він має право використовувати усі законні методи для захисту своїх прав. Більше того він спочатку намагався вирішити це всередині.
Запис, на якому зафіксований тиск голови суду Володимира Бабенка, суддя долучав і до заяви Раді суддів, і до заяви прокуратурі. Він вже щонайменше шість місяців циркулював в офіційних органах до того, як про тиск стало відомо громадськості. Але за цей час ніхто не дав йому належної оцінки. Навіть експертизу не провели.
А вже коли ситуація вийшла взагалі з-під контролю, коли він став боятись за своє життя та майно, тоді він почав звертатись як звичайний громадянин та суддя, який знає свої права, до депутатів.
Такі звинувачення знову ж таки засвідчують дії, які спрямовані не на те, аби вирішити проблему, не на те, щоб дати суддям розуміння, що вони справді захищені, можуть використовувати увесь інструментарій для захисту, визначений законом. Усім суддям в Україні таким чином надсилається сигнал: якщо ти суддя, ти вже заручник, можна сказати, мафіозної структури. І коли ти виходиш з внутрішніми проблемами (особливо з членом мафії) поза межі цієї мафіозної структури, то мафія тебе обов’язково знайде і покарає.
Микола Мирний: На якому етапі зараз перебувають кримінальні провадження щодо тиску на суддю та підпалу його машини?
Роман Маселко: Щодо підпалу машини, то інформації взагалі немає. Незрозуміло, чи слідство взагалі якось рухається. Слідство не дає доступу до матеріалів справи.
У справі про тиск на суддю, яке розслідується Генеральною прокуратурою, йдуть невеличкі просування. Але складається враження, що воно пригальмовується.
Наприклад, досі немає експертизи аудіозапису, яку замовила прокуратура. Нашу експертизу зробили у липні, а їхня начебто відбулась, але незрозуміло, чи були зміни у записі. Ми попросили комісійну експертизу за участі кількох експертів. Однак цю експертизу близько чотирьох місяців не можуть провести.
