Суд застосував до казахстанської активістки Ахметової екстрадиційний арешт на 60 діб (оновлено)

Шевченківський райсуд Києва заарештував казахстанську активістку Жанару Ахметову до 1 січня 2018 року. Таким чином суд задовольнив клопотання прокуратури Київської області утримувати її під вартою як запобіжний захід, аби згодом відправити в Казахстан. 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.  

“Застосувати до громадянки Республіки Казахстан Жанари Ахметової екстрадиційний арешт. Утримувати під вартою у Київському СІЗО до вирішення питання про її видачу для виконання вироку районного суду міста Алмати від 24 листопада 2009 року та для здійснення фактичної передачі слідчим органам Республіки Казахстан”, — зачитала суддя резолютивну частину судового рішення. 

Суд не віддав активістку на поруки народній депутатці від БПП Світлани Заліщук. 

Захист мешканки Алмати заявив, що буде оскаржувати рішення суду. Це вони зроблять протягом п’яти днів. 

Нагадаємо, жінка розповідає, що з початку цього року на батьківщині проти неї відкрили три адміністративні справи, серед яких — перехід дороги у недозволеному місці.

Три співробітники КНБ прийшли до Жанари додому, щоб звинуватити в порушенні правил дорожнього руху за доносом невідомого громадянина. Той начебто записав відео на свій телефон.

Жанара розповідає, що тоді їй стало очевидно, що за нею ведеться приховане спостереження.

На батьківщині проти неї також порушили справу за ст. 177 ч. 3 п. б Кримінального кодексу Казахстану – шахрайство за нібито заволодіння коштами третіх осіб у 2005 – 2008 роках. Жінка вже відбула покарання в Казахстані.

“Ані за українським, ані за казахстанським законодавством людина не може бути двічі покараною за один і той самий вчинок”, — наголошують адвокати.

Вони також зауважують, що за словами самої Жанари Ахметової, саме притягнення її до відповідальності і покарання за шахрайство, якого, з її слів, вона не коїла, – змусили її розпочати громадську діяльність та займатись викривальною журналістикою.

“Отже наразі є усі підстави вважати, що переслідування викликані критикою влади з боку журналістки. Щоб захистити себе та свою дев`ятирічну дитину, Жанара Ахметова у березні цього року була змушена покинути рідну країну та просити про політичний притулок в Україні. Наразі жінка орендує тут квартиру, її син навчається у місцевій школі та, за словами вчителів, робить успіхи у вивченні української мови, добре соціалізується”, — йдеться у повідомленні юридичної фірми “Аrio”, яка захищає активістку. 

Раніше блогерка заявила, що увечері 21 жовтня невідомі у цивільному приїхали до неї додому, не представляючись і не показуючи посвідчень, спробували силоміць її затримати.

24 жовтня Києво-Святошинський райсуд арештував активістку на 18 діб. Протестуючи проти цього рішення, Жанара Ахметова оголосила голодування.

Адвокати зауважують, що отримавши з невстановленого джерела, прокурор подала Києво-Святошинському райсуду низку ксерокопій. Серед них була також і копія нібито рішення Державної міграційної служби (ДМС) про відмову Жанарі у визначенні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. Служба створила своє рішення за два дні до арешту активістки.

“Таким чином, Жанара та її захист дізналися про нібито рішення ДМС України безпосередньо під час судового засідання з ксерокопії сумнівної якості”, — йдеться у заяві Аrio.  

Адвокати також вказують, що серед документів, які прокурор просила суд долучити до справи, був запит Генпрокуратури Республіки Казахстан про видачу їхньої клієнтки. У ньому згадувалось її місце проживання. Захист вказує, що цей факт має ознаки того, що за нею могло вестися приховане спостереження.

Адвокати активістки твердять, що тижнева перевірка прокуратури мала формальний характер. Вона полягала тільки в отриманні з ДМС копії рішення про відмову в наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця.

Належної перевірки про політичні мотиви у переслідуванні опозиційної активістки та ймовірних загроз її життю та здоров’ю у разі екстрадиції до Казахстану прокуратура не провела, наголошують адвокати.

Вони не встигли оскаржити це рішення, тоді як держобвинувачення подало клопотання про застосування до Ахметової екстрадиційного арешту.

Як повідомили Центру інформації про права людини у правозахисній фундації “Відкритий діалог”, прокуратура нібито “провела перевірку” і “не виявила” обставин, які б перешкоджали екстрадиції Жанари Ахметовій в Казахстан. 

Її захисники дивуються оперативності, з якою українські правоохоронні органи провели перевірку і подали клопотання до суду. Це, на думку захисту, може свідчити про чиюсь зацікавленість у якомога швидшій екстрадиції.

“Україна не повинна допомагати авторитарним режимам у політично вмотивованих переслідуваннях. Фундація “Відкритий Діалог” закликає ретельно моніторити і висвітлювати справу Жанари Ахметової”, — йдеться у заяві фундації.

Світлана Заліщук нагадала, що затримання Жанари Ахметової не перший випадок затримання опозиціонерів та журналістів із авторитарних режимів.

“Кілька тижнів тому намагалися екстрадувати азербайджанського журналіста-опозиціонера Фікрата Гусейнова та узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова. Також зараз правозахисники боряться проти екстрадиції Інеси Лабанович, яка втекла з Білорусі й працює в Україні волонтеркою”, — перераховує випадки народна депутатка.

Вона закликала Комітет зі свободи слова та Комітет з прав людини “запросити відповідні органи й провести слухання про абсурдні спроби долучитися до клубу держав, які перетворюють опозиціонерів на політичних в’язнів”.

Голова Комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар пристала на пропозицію її колеги. 

“Очевидно, такі речі м’яко кажучи не сприяють іміджу України як країни, що поділяє європейські цінності”, — написала вона у коментарі під дописом Світлани Заліщук. 

Тим часом Жанара Ахметова голодує сьомий день.