Парламент змінив Кримінальний процесуальний кодекс під заочне засудження (доповнено)
Верховна Рада проголосувала в цілому за зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК) щодо заочного засудження.
Як повідомляє Українська правда, “за” проголосували 252 депутати.
В парламенті обговорювали поправку про можливість укладання угоди зі слідством терористам.
У відповідь на застереження депутатів Генпрокурор Юрій Луценко попросив поки зняти слова про терористичні організації.
“Ми зняли найбільш дражливі норми, про які говорили депутати під час розгляду закону в першому читанні, наші європейські колеги та правозахисники. Чи можна укладати угоду у випадку розслідування діяльності терористичної організації?”, – зазначив він.
“Жінка-наводчиця може здати керівників терористичної організації, з іншого боку суспільство ще не провело дискусії з цього приводу. Я би пропонував зараз проголосувати цей закон, який би дозволив судовий процес по 190 людям, включаючи Януковича, генералів РФ. Але я пропонував би зняти слова “терористична організація”, щоб зняти дискусію”, – сказав Луценко.
При цьому в законі міститься можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Також має бути умова викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших вчинених групою або організацією злочинів.
Чинний дотепер закон про заочне засудження діяв тільки до 15 квітня 2017 року. Він охоплював не тільки досудове, а й судове слідство та судовий процес. Це означає, що всі справи потрібно було розглянути у суді до цього дня.
Ухвалений законопроект продовжує слідство і заочне засудження щонайменше до листопада 2017 року.
Окрім цього, документ передбачає продовження з 12 до 18 місяців досудового розслідування у справах про особливо тяжкі злочини у спецрозслідуваннях із заочним засудженням.
Юрій Луценко каже, що це забере у захисту при заочному засудженні зачіпку, аби скаржитись до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про вибіркове правосуддя.
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не буде зараховуватись до загального терміну досудового розслідування. У Генпрокуратурі вважають, таким чином захист не буде затягувати процес.
Документ дає можливість викликати людину до суду, яка знаходиться за межами України понад півроку, через відправку повістки за останнім відомим місцем її проживання. Автори законопроекту також вважають, що буде достатньо оприлюднити повістку у ЗМІ та на сторінці прокуратури. Таким чином людина вважатиметься ознайомленою з нею належним чином.
Текст проекту до другого читання на момент голосування на сайті парламенту був відсутній. Депутатам роздали таблицю правок перед голосуванням.
Експерти Центру політико-правових реформ переконані, що парламент у жодному разі не мав ухвалювати цей законопроект. Вони повідомляють про засідання парламентського комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 15 березня, де депутати розглядали цей документ.
Вони вказують, що нардепи лишили небезпечні положення:
1) виключення часу ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження зі строку досудового розслідування;
2) заплутані (маніпулятивні) правила розрахунку строків розслідування;
3) угода про визнання винуватості в справах про особливо тяжкі злочини, в тому числі й про тероризм;
4) підставою для заочного розслідування стало формальне оголошення розшуку, а не фактична відсутність підозрюваного (самі собі створюють проблеми – Інтерпол їх не сприйме і потрібно буде закривати розслідування);
5) безстрокова дія ухвали суду про дозвіл на привід особи (порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права).
14 березня Генпрокуратура передала до суду справу про держзраду та посягання на територіальну цілісність Віктором Януковичем. Свою провину екс-президент заперечує. У цей день його захист звернувся з відкритими листами до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Transparency International, Amnesty International, Української Гельсинської спілки з прав людини та інших правозахисників з проханням здійснити відкритий моніторинг судових розглядів справ проти Віктора Януковича.
Нагадаємо, напередодні начальник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що ЄСПЛ скасує вирок українського суду щодо Януковича, якщо не змінити законопроект про заочне засудження.
За його словами, із проекту потрібно вилучити всі положення, які можуть призвести до вибіркового правосуддя.
“Насамперед ідеться про терміни дії закону. Він має бути постійно діючим. Будь-які терміни вказують на те, що планується притягти певну кількість людей”, – пояснив начальник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури.
Також у Кримінальному процесуальному кодексі має бути передбачена процедура перегляду провадження, якщо засуджений не знав про процес або не міг з об’єктивних причин брати в ньому участь.
Сергій Горбатюк наголосив, що чітко має бути прописана процедура повідомлення про підозру, передбачена процедура відеоконференції з тими, хто знаходиться за кордоном.
Нагадаємо, 23 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу України про заочне засудження.
Раніше суддя ЄСПЛ Олександра Яновська застерегла, що підозрюваний має чітко заявити про відмову від права особисто бути присутнім під час досудового розслідування і судового засідання. Після цього можна розпочинати процедуру заочного засудження.
Про небезпеку заочного судочинства раніше попередив королівський адвокат, керуючий партнер британської правозахисної групи Global Rights Compliance Вейн Джордаш. Він звернув увагу, що за відсутності пильності, процесуальної справедливості і законності вкрай легко можна поставити під сумнів вирок, який приймався в умовах заочного судочинства.
Також раніше експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук висловив думку, що під приводом необхідності засудження Віктора Януковича і його оточення президент Петро Порошенко та Генпрокурор Юрій Луценко запланували масштабний наступ на права українців.
