Активісти під парламентом вимагали конкурсу для 10% суддів

Активісти під комітетами Верховної Ради вимагали відхилити 10 постанов про обрання 762 суддів безстроково.  

Вони стверджують, що у вересні Верховна Рада має унікальний шанс сприяти реформуванню судової реформи, звільнивши суддів-п’ятирічок і відправивши їх на новий конкурс. 

“Коли ми перевіряли цей список суддів, то у нас були питання до ста із них. Це ті, хто приймав рішення стосовно активістів Автомайдану та Євромайдану, стосовно яких були повідомлення про причетність до корупційних схем, питання по деклараціях тощо”, – цитує голову “Громадського люстраційного комітету” Олександру Дрік кореспондент Центру інформації про права людини. 

“Ми не правоохоронний орган. Ми не можемо достовірно перевірити все. Наше завдання перевірити інформацію, яка є, і передати органам, які прийматимуть рішення. Інформацію по цих суддях ми передали парламентському комітету з правосуддя, який не прийняв жодного рішення”, – додає вона. 

За словами Олександри Дрік, у комітеті, щоправда, почали великі постанови розбивати на маленькі. 

“Було озвучено бажання розглянути спочатку постанови з тими суддями, до кого немає питань, а потім розбиратись з тими, до кого є питання. Але зараз ми все одно бачимо імена суддів у постановах, до яких є питання”, – каже вона. 

Олександра Дрік дорікає Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) у тому, що питання громадськості вона не ставить цим суддям, коли рекомендує на пожиттєве призначення. 

“Тут є небезпека повторного призначення тих людей, хто не має право надягати суддівську мантію. Тому логічним кроком у цій ситуації є не призначати цих суддів пожиттєво і відправити їх на новий конкурс. Нехай ті, з них, які є чесні й готові працювати на державу, а не на власний гаманець, пройдуть цей конкурс, доведуть свою доброчесність і далі працюють суддями”, – пояснює Олександра Дрік. 

За словами координаторки кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй Суд!” Тетяни Семілетко, новий конкурс суддів буде ефективнішим. Адже під час цього конкурсу буде діяти Громадська рада доброчесності, яка матиме доступ до суддівських досьє. 

“Ми наполегливо просимо парламент відхилити обрання цих суддів безстроково саме у вересні. Бо потім це питання буде вирішуватись на розсуд Вищої ради юстиції (ВРЮ), у якої ще менше довіри. Адже це та сама Вища рада юстиції, яка самостійно раніше не подавала суддів на звільнення, тобто підтримувала кругову поруку”, – закликає Тетяна Семілетко. 

Представник парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Ігор Лапін переконаний, що без громадського тиску це питання виносити на Порядок денний не будуть. 

Активісти нагадують, що щодня неголосування за ці постанови обходиться українським платникам податків у 249 тисяч гривень. 

“Повноваження цих 762 суддів завершились. Але вони продовжують отримувати заробітну плату з бюджету, не маючи права розглядати судові справи”, – пояснює співзасновник Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко.  

Нагадаємо, ВККС рекомендувала 762 суддів, 5-річний термін повноважень яких закінчився, на їх обрання Верховною Радою на посаду судді. Однак протягом двох років депутати не приймали рішення стосовно цих суддів. 

За даними активістів, лише за 2015 рік на суддів, які не здійснювали правосуддя, з держбюджету витратили 91 млн грн.