Правова безпека для активістів: що треба знати про напади, затримання та обшук

Дата: 11 Грудня 2020 Автор: Анастасія Москвичова

Протягом дев’яти місяців цього року Центр прав людини ZMINA зафіксував 74 випадки переслідування за громадську діяльність. Серед них найбільше інцидентів стосувалися фізичних нападів на активістів (18), їхнього залякування (14) та знищення чи пошкодження майна (13). Шість задокументованих випадків мають ознаки юридичного переслідування.

Як активісту діяти в правовій площині, якщо відбувається щось із переліченого, розповідають адвокати Юлія Лісова, Михайло Тарахкало та Олександр Лісовий.

Ви постраждали. Як подати заяву про злочин і що там має бути?

Заяву про злочин (напад, погрози, залякування тощо) може подати як сам постраждалий (і тоді в провадженні він автоматично набуде статусу потерпілої особи), так і будь-яка інша особа, якій стало відомо про злочин (тоді вона матиме статус заявника). Яка різниця між цими статусами і які права та обов’язки передбачені для них, ми писали детально в одній із попередніх інструкцій – тут.

Заяву про злочин може подавати не тільки фізична особа, а й юридична. Тобто якщо ви громадська організація, проводите якийсь захід, а на захід напали, то ви можете подати заяву про злочин від організації.

Подати заяву можна особисто. Тоді бажано мати два примірники документа: один віддати в канцелярію, а на іншому попросити зробити позначку (штамп і дату) про отримання і залишити його в себе.

Також можна надіслати заяву рекомендованим листом: надсилати потрібно не конкретному посадовцю, а на установу. Такий спосіб дозволить вам отримати підтвердження, що вашу заяву отримали саме того дня.

У тексті заяви потрібно максимально стисло, але ретельно і зрозуміло вказати всі значущі моменти: час та місце інциденту, дійових осіб, що саме сталося.

Також потрібно зазначити, як саме ви кваліфікуєте цей злочин за Кримінальним кодексом (умисне заподіяння тілесних ушкоджень, умисне псування майна, крадіжка, убивство тощо) з посиланням на відповідну статтю. Орган правопорядку не обов’язково кваліфікуватиме провадження саме так, як ви хочете, але так ви принаймні даєте зрозуміти, що ви саме повідомляєте про злочин, а не надсилаєте звернення громадян.

Окрім того, варто вказати на докази, що підтверджують вашу розповідь, наприклад зазначити імена та контакти свідків події, якщо такі є. Якщо не було свідків самої події, то можна вказати людей, яким ви одразу повідомили, що з вами сталося. Бажано перед цим попередити їх і пересвідчитися, що вони будуть готові поговорити з поліцією.

Наприкінці ви вказуєте своє ім’я і контакти, дату подання заяви й підписуєте її.

Ви подали заяву про злочин. Що далі має відбуватися?

Протягом 24 годин після отримання вашої заяви правоохоронці повинні почати провадження і внести відповідний запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ви маєте отримати витяг із реєстру з номером провадження, статтею ККУ, як подію кваліфікують тощо, – цей документ виглядає як таблиця.

Якщо за вашою заявою не почали провадження, то ще за 24 години (за дві доби після того, як ви подали заяву) ви можете оскаржити бездіяльність правоохоронців. Тут знову-таки про це детальніше.

Після цього ви набуваєте процесуального статусу (як заявник або потерпілий) і можете через свого адвоката клопотати про проведення додаткових експертиз і доступ до матеріалів слідства.

Якщо людина має статус потерпілого, але не має адвоката, вона може ознайомлюватися з матеріалами справи самотужки, подавши відповідне клопотання на ім’я слідчого.

Як фіксувати тілесні ушкодження?

У поліції або ДБР вам мають дати скерування на медичне освідування. Тільки судмедексперт може засвідчити тілесні ушкодження, щоб це потім було легітимним у суді.

Але якщо цього не відбувається одразу, то, поки на вас є сліди побоїв, варто піти до будь-якого лікаря (у травмпункт чи до свого сімейного лікаря) і попросити його описати травми, які ви отримали, дати вам якусь довідку; зробіть рентген, якщо вам щось зламали. Ці документи зможе пізніше аналізувати судмедексперт для свого висновку.

Що робити, якщо вам потрібні заходи безпеки?

Це регулюється Законом "Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві". Таку допомогу можуть надати людині, що повідомила про злочин, потерпілій особі, підозрюваному або обвинуваченому в злочині, викривачу, експертам та понятим, а також їхнім родичам, якщо їм погрожують або є обґрунтовані підстави вважати, що вони в небезпеці.

Вам можуть надати державну охорону, якісь спецзасоби, встановити відеокамери чи прослуховувати ваш телефон, переселити в інше місце проживання тощо.

Якщо вам не надають необхідних заходів безпеки або несподівано і необґрунтовано, на вашу думку, їх скасовують, ви можете оскаржити це рішення слідчому судді.

Як зібрати докази незаконної поведінки правоохоронців?

Одразу, якщо з вами щось відбувається (вас незаконно затримують або, наприклад, вас побили), варто зв’язатися з близькими або вашим адвокатом, щоб ті знали, де ви перебуваєте і що з вами роблять. Ваші близькі можуть укласти договір з адвокатом, якщо у вас ще немає захисника. Якщо у вас немає можливості оплачувати послуги адвоката, можна звернутися до центру безоплатної правової допомоги.

Якщо вас затримали незаконно або побили, потрібно зібрати докази незаконної поведінки: покази свідків, які бачили подію (збережіть у себе контакти цих людей), відео- та аудіозаписи із зазначенням того, коли, де і як вони зроблені тощо. Важливо пам’ятати, що камери спостереження зазвичай записують відео по колу, тобто через певний час відео стирається і записується нове на цей же носій. Тому збір доказів бажано не відкладати.

Процесуальні порушення щодо вас можна оскаржувати, посилаючись на статтю 303 Кримінального процесуального кодексу.

Що потрібно знати, коли вас затримують?

Затримання починається з того моменту, коли вас фізично зупинили представники влади, а не тоді, коли, приміром, привезли до відділку.

Нюанс: якщо вас затримали неуповноважені особи (приватні охоронці, наприклад) і потім приїхала поліція, то час затримання відлічуватиметься з того моменту, коли прибули поліцейські.

Є два види затримання: за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення і за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (у момент скоєння чи одразу після скоєння злочину або якщо є відповідне орієнтування / підозра тощо). Якщо вас затримують, вам мають пояснити, на підставі чого вас затримують.

У першому випадку вас можуть затримати на три години (є винятки – під час перетину адміністративного кордону тощо), у другому – до 72 годин (але протягом 60 годин вас тоді мають доставити до суду).

Протокол про адміністративне правопорушення поліція може скласти на місці. Це – бажана для вас опція. Якщо поліцейські відмовляються це зробити, а наполягають на тому, щоб відвести вас у відділок, варто спитати їх, чому вони не можуть цього зробити.

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення вас можуть затримати за ухвалою слідчого судді. Цей документ вам повинні показати.

Протоколи, які складають щодо вас, варто підписувати. Якщо у вас є зауваження до тексту протоколу або ви хочете повідомити про порушення ваших прав (не надали можливості ознайомитися з ухвалою про ваше затримання, не дали змоги повідомити родичам про затримання, не дали зв’язатися з адвокатом, не надали медичної допомоги тощо), то про це обов’язково треба вказати, вписавши в протокол власноруч, і тільки тоді підписати.

Ви маєте право нічого не говорити щодо підозри, адже людина має право не свідчити проти себе за статтею 18 КПК. До прибуття адвоката, якому ви довіряєте, бажано цього не робити. Далі, якщо стане зрозуміло, що сталася помилка, можна надати всі відповідні пояснення. 

Обшук і огляд. Що потрібно знати?

Обшук житла або власності проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду. Цю ухвалу мають вам показати й дати копію. Відповідно до неї обшук можна проводити один раз. В ухвалі повинно бути зазначено, для виявлення яких речей, документів чи осіб проводиться обшук. Такі речі можуть вилучити. Крім того, тимчасово можуть вилучити й інші предмети, не заборонені в обігу, тоді протягом 48 годин суд має отримати клопотання накласти на них арешт, а в іншому разі їх повинні повернути власнику.

Обшук може проводити тільки та особа, якій суд дав дозвіл це робити (це також має бути зазначено в ухвалі), але вона може запросити для участі в обшуку експертів. Також мають бути присутні двоє понятих.

Без такої ухвали правоохоронці можуть увійти до житла, тільки якщо вони це роблять для врятування життя чи майна або якщо вони переслідують зловмисника (стаття 233 КПК). Якщо йдеться про місце злочину, то там може відбуватися огляд місця події. Він проводиться негайно після повідомлення про злочин. Про це складається протокол, його юристи рекомендують уважно перечитати й підписати на кожній сторінці, вказавши, з чим саме ви не згодні.

Після проведення обшуку також складають протокол, у ньому варто вказати всі свої зауваження щодо процесуальних порушень, якщо такі були, і тільки тоді підписати.

Перед початком обшуку вам потрібно зв’язатися з адвокатом, його будуть зобов’язані допустити, але закон дозволяє почати обшук без адвоката.

Також перед початком обшуку варто повідомити, що ви хочете фіксувати проведення обшуку на відео або аудіо, пославшись на статтю 19 (ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством) та статтю 34 (право на свободу думки і слова) Конституції України. Це може допомогти зафіксувати процесуальні порушення, якщо такі будуть.

Під час обшуку приміщення може також відбуватись особистий обшук присутніх там людей. Він теж може початися без адвоката, але тільки тоді, якщо той не приїхав протягом трьох годин. Увесь цей час слідчі мають чекати й не обшукувати вас.

Раніше ми публікували окрему детальну інструкцію щодо обшуків, вона – тут

Ви – учасник мирного зібрання. Що потрібно знати?

Проведення мирного зібрання регулюється тільки Конституцією (ст. 39). В Україні не потрібно отримувати дозвіл на проведення зібрання, на відміну від, наприклад, Росії, але варто повідомити органи місцевої влади про це. У повідомленні потрібно вказати дату, місце, маршрут. Також в Україні можливі спонтанні мітинги, але тоді учасники не можуть розраховувати, зокрема, на охорону з боку поліції, чергування медиків тощо.

Якщо ви розумієте, що ваше мирне зібрання потребує охорони, потрібно узгодити порядок проведення з органами місцевої влади й поліції. Наприклад, це стосується заходів ЛГБТІК-організацій, які часто зазнають нападів з боку праворадикалів.

Також в особи є право на контрдемонстрацію, але вона так само повинна проводитися мирно і не перешкоджати проведенню демонстрації.

Водночас ані українське законодавство, ані міжнародне право не захищає зібрань, які не є мирними – підбурюють до насильства, мають на меті застосування насильства. До проведення зібрання ви не повинні доводити, що воно мирне.

Заборонити зібрання можна лише через суд.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter