Пастки для волонтера. Як допомагати й не сісти у в’язницю? Аналіз найпоширеніших помилок

Як зараз регулюється волонтерська діяльність в Україні й що таке гуманітарна допомога?

Законодавство, яке регулює волонтерську діяльність, ухвалили вже досить давно, задовго до 24 лютого. Це закони "Про волонтерську діяльність", "Про благодійну діяльність та благодійні організації" і "Про гуманітарну допомогу", а також постанова Кабінету Міністрів від 5 серпня 2015 року № 556 "Про затвердження Порядку надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності".

Закон "Про волонтерську діяльність" передбачає, що волонтери можуть співпрацювати з неприбутковими організаціями чи установами, а можуть вести волонтерську діяльність індивідуально. Водночас винятком, коли індивідуальна волонтерська діяльність неможлива, є сприяння проведенню масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів і надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Водночас волонтери, згідно із законом, зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не працюють в організаціях та установах, які залучають їх до своєї діяльності.

Своєю чергою, гуманітарною допомогою, відповідно до профільного закону, вважається цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань або допомога у вигляді робіт, послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами, у зв’язку з низкою обставин, зокрема для захисту держави в разі збройної агресії чи збройного конфлікту.

Для нашого питання важливо, що йдеться про безоплатну і цільову допомогу. Це можуть бути гроші, товари або ж послуги чи роботи.

Що це за стаття про продаж гуманітарної допомоги й кому вона загрожує?

Стаття 201-2 "Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги" з’явилась у Кримінальному кодексі тільки в березні 2022 року.

Як випливає зі ЗМІ й Реєстру судових рішень, уже існує значна кількість кримінальних проваджень за цією статтею. Проте такий короткий строк недостатній для того, щоб за цією статтею з’явилося багато вироків. Тому в судовому реєстрі можна знайти лише два (перший і другий), обидва – за угодою про визнання винуватості.

У разі укладення такої угоди особа визнає свою провину, погоджується на узгоджене з прокурором покарання, а докази в справі судом не досліджуються. Тому такі вироки, хоч і з’являються, поки навряд чи свідчать про усталену практику застосування згаданої статті.

До появи статті 201-2 КК дії щодо незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги чи пожертв усе одно могли вважатися злочином. Просто кваліфікувались іншим чином, наприклад як шахрайство або розкрадання, залежно від ситуації.

Волонтер купує товари для військових чи цивільних за кордоном. Що варто пам'ятати, щоб не потрапити під статтю про продаж гуманітарної допомоги?

Не можна використовувати гуманітарну допомогу для продажу чи використовувати благодійні пожертви на іншу мету, а тим більше для отримання прибутку. Це загальна і найочевидніша порада.

Водночас практика показує, що фактичний отримувач цієї допомоги, вказаний у декларації,  може не збігатися з реальним (наприклад, отримувачем фактично була інша військова частина). І, навіть якщо у волонтерів не було намірів отримувати прибуток від використання гуманітарної допомоги, варто уникати таких випадків або стежити за тим, щоб зміна отримувача гуманітарної допомоги була зафіксована документально. Наприклад, актом приймання-передання між отримувачами.

Також варто мати матеріали, які вказують, куди були спрямовані гуманітарна допомога або благодійні кошти. А саме:

– документи про витрачання благодійних коштів (чеки, товарні накладні, акти приймання-передання, договори);

– заявки отримувачів благодійної допомоги;

– акти приймання-передання чи листи підтвердження від отримувачів благодійної допомоги.

Під час звернення потенційних отримувачів допомоги, які просять надати допомогу за гроші, потрібно акцентувати на тому, що волонтер надає допомогу безкоштовно, тільки для цільових груп і в порядку пріоритетності. Звісно, волонтер зацікавлений в отриманні пожертв для подальшої волонтерської діяльності. Але причинно-наслідкового зв’язку між здійсненням грошової пожертви й отриманням допомоги не має бути.

Ще один нюанс. Якщо читати статтю ККУ про продаж гуманітарної допомоги, то там частина перша – про продаж допомоги в значному розмірі, друга частина – у великому розмірі, а пункт третій – дії, передбачені першою і другою частинами, вчинені в період воєнного стану. Згаданий розмір рахується в неоподаткованих мінімумах доходів громадян, тож "значним розміром" для цієї статті станом на 2022 рік буде приблизно 434 175 гривень. Тому теоретично, якщо йдеться про менші суми, це не має вважатися злочином саме за цією статтею. Однак для встановлення збитків слідство проводитиме експертизу вартості товарів. І якщо, наприклад, людина, що працює в благодійному фонді, з якоїсь причини віддає комусь авто, провезене фондом як благодійну допомогу, за суму в 100 тисяч гривень, а авто на ринку коштує 500 тисяч, то експерти орієнтуватимуться на ринкову вартість.

Волонтери шиють бронежилети з комплектувальних, які купили за зібрані кошти, і передають військовим. Чи можуть сторонні люди придбати в них частину готової продукції?

Ні, це може кваліфікуватися як використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку. Не варто продавати готову продукцію, виготовлену з матеріалу, який ввезено як гуманітарну допомогу, оскільки в такому випадку йдеться про підприємницьку діяльність.

У разі відкриття кримінального провадження, аргумент на захист продавця може бути в тому, що продаж відбувся за собівартістю й отримані кошти знову спрямовано на благодійність. Проте це все одно доволі спірна ситуація. Особливо за відсутності відповідного обліку коштів і товарів – коли неможливо встановити, куди пішли кошти.

Тож в умовах відсутності сталої судової практики застосування статті 201-2 ККУ адвокати не радять цього не робити.

Волонтери влаштовують благодійні заходи, де продають товари чи послуги з метою збору коштів. Як зробити, щоб це не розглядалось як комерційна діяльність?

Припустимо, гіпотетична волонтерська ініціатива виготовляє тематичні футболки, а за кошти від їхньої реалізації закуповує амуніцію для армії.

Тут важливо звернути увагу, по-перше, на кошти, на які ці футболки виготовляються, а по-друге, на напрями використання коштів, вторгованих за футболки.

Законом "Про благодійну діяльність та благодійні організації" передбачено можливість БФ вести господарську діяльність для досягнення цілей діяльності фонду без мети одержання і розподілу прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб чи власних працівників.

Тобто частину благодійних коштів, які за сумою є витратами на діяльність фонду (не більш ніж 20% коштів у розпорядженні фонду), фонд може витратити, зокрема, і на друк футболок, якщо футболки потім теж будуть спрямовані на досягнення цілей фонду. Слід чітко вказати, що всі кошти, отримані від реалізації мерчу, будуть скеровані на допомогу ЗСУ. Ще краще вказати якусь конкретну ціль – квадрокоптери, автомобілі, вказати підрозділ чи військову частину.

Якщо говорити про фізичну особу, то варто пам’ятати, на які гроші ці футболки закуповуються чи друкуються.

Якщо волонтер купує / друкує такі футболки за зібрані благодійні кошти, то обов’язково варто перед тим оголошувати цільовий збір: люди мають розуміти, на що вони донатять. Тобто в цьому випадку – на друк футболок. А також будь-яким чином уникати ситуацій, коли гроші збираються на "допомогу ЗСУ", але на них потім друкуються футболки. Навіть якщо футболки потім планується продати для того, щоб зібрати більше грошей, у правоохоронців можуть виникнути питання.

Доцільно зафіксувати суму коштів, зібраних від реалізації, та суму, передану на ЗСУ. Так у вас буде підтвердження використання коштів, отриманих від господарської діяльності відповідно до вимог закону, тобто спрямованих на благодійність (допомогу ЗСУ). А в разі передання матеріальних цінностей варто підтвердити таке передання актом.

Якщо волонтери збирають грошові пожертви в принципі, чи можуть їх змусити платити з цих грошей податки?

Так. На кошти, зібрані на особисту банківську картку, можуть нарахувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ), а отже держава вимагатиме сплати до бюджету 19,5% таких коштів. Це може стати проблемою для волонтера, який збирав на свою картку значні суми коштів для надання благодійної допомоги, але ніяк свою діяльність не фіксував, тобто не має документів, які доводять напрями використання коштів.

Водночас Закон "Про благодійну діяльність та благодійні організації" цінний для розуміння статусу індивідуальних волонтерів тим, що передбачає існування Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів).

Це важливо, тому що, згідно з Податковим кодексом, не підлягають оподаткуванню суми, витрачені благодійниками, внесеними до Реєстру волонтерів, на користь: учасників бойових дій (безпосередньо або через військові підрозділи); учасників Майдану; внутрішньо переміщених осіб та жителів територій, де проводилось АТО / ООС.

Варто звернути увагу, що нині в Податковому кодексі (п. 165.1.54) зазначено, що звільнення від оподаткування застосовується також у податковому році, що передує року внесення до реєстру. Тобто, зареєструвавшись у 2022 році, можна не оподатковувати такий дохід і за 2021 рік.

Реєстрація в Реєстрі волонтерів є правом, а не обов’язком.

Як зазначають у компанії "Міллер", насправді благодійником може бути будь-яка дієздатна фізична особа. 2 вересня 2022 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими не оподатковується благодійна допомога, сплачена будь-якими благодійниками на користь перелічених вище категорій. Але Реєстр волонтерів фактично полегшує комунікацію з податковою та частково убезпечує від претензій щодо ухилення від сплати податків.

Що потрібно зробити для внесення до Реєстру волонтерів?

Для внесення до реєстру волонтер повинен подати до органу державної податкової служби заяву, а також показати перелік документів: паспорт, ідентифікаційний код та довідку за формою № 4-РВ про відкриття рахунка, що призначений для ведення благодійної діяльності (крім рахунків, що були закриті до 21 листопада 2013 року).

Можна подавати особисто, поштою або через представника (тоді в нього має бути довіреність) за основним місцем обліку благодійника. У разі подання документів поштою підпис фізичної особи – благодійника на заяві та копія довідки про відкриття / закриття рахунка фізичною особою, що призначений для ведення благодійної діяльності, мають бути завірені нотаріально.

Іноземці та особи без громадянства додатково показують документ, що підтверджує законність перебування на території України.

Якщо все оформлено відповідно, орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви внести людину до реєстру. У будь-якому разі наступного дня після подання заяви податківці повинні повідомити особу про внесення її до реєстру або про причини відмови.