За російським законом усі українці є співвітчизниками. Чому держдума хоче його змінити і як саме?

Мою увагу привернула новина про те, що “в держдуму внесли законопроєкт про визнання всіх, хто володіє російською мовою, співвітчизниками”. З огляду на запит та юридичну прискіпливість я вирішив “здути пил” з свого VHN, зайти на сайт цього низькоповажного органу і подивитися, про що ж там ця писанина.

Кому ліньки читати все, що буде нижче, скажу, що є дві новини – хороша і погана. Погана – те, що ми всі з вами й так є для росіян “співвітчизниками”, незалежно від цих змін. Хороша – цей законопроєкт пропонує, навпаки, звузити правовий статус “співвітчизника” і не поширювати його на тих, хто має російське та радянське походження, проте не володіє російською мовою.

Тепер детальніше. В росії є цілий правовий статус “соотечественник”, тобто співвітчизник (земляк, краянин). Тягнеться ця історія ще з 1999 року – ухвалення федерального закону “Про державну політику РФ стосовно співвітчизників за кордоном”. Якщо коротко, то це росіяни за кордоном, їхні нащадки, а також вихідці з народів, які історично проживали на теренах росії (є цілий перелік), зокрема колишні громадяни СРСР та їхні нащадки. Як ви вже здогадались, усі українці за замовчуванням є “співвітчизниками”, точніше “співвітчизниками за кордоном”.

Для чого потрібен цей правовий статус? Загалом ні для чого, крім задоволення великоімперських амбіцій росії. Але існує також указ президента рф від 22 червня 2006 року, яким затверджена “Програма повернення співвітчизників до Росії”. Якщо вам не пощастило і ваш розум був настільки затьмарений, що ви вирішили емігрувати в росію, то ви і є оцим “співвітчизником” і маєте певні пільги – від компенсації коштів на переїзд, наданні певних виплат до “компенсаційного пакету”. Коротше, цей статус дозволяє легше репатріюватись (в логіці росії).

А тепер до законопроєкту депутата Костянтина Затуліна (носій “єдіноросія головного мозку”) №95462-8 – https://sozd.duma.gov.ru/bill/95462-8#bh_note.

Весь законопроєкт зводиться до пропозиції щодо “звуження невиправдано широкого кола співвітчизників” (з пояснювальної записки) шляхом визначення додаткового критерію – володіння російською мовою, а також до виправлення певних технічних недоліків закону.

Повторюсь, що незалежно від цих змін ми з вами і так є “співвітчизниками”, бо є колишніми громадянами СРСР або їхніми нащадками, а також про нас і білорусів є спеціальна згадка в законі поряд з “государствообразующим народом – русскими”. Тож росіянам не треба вигадувати всіляки історії про “народ Донбаса” для збройної агресії проти України чи Литви, Латвії, Естонії або Казахстану чи Грузії. Достатньо “захищати соотєчествініков”, хіба що так з поляками не вийде… Проте можна ще внести зміни і згадати Російську імперію – не дякуйте за пораду…

І останнє: чому саме зараз? Я спробував знайти відповідь у чинній російсько-українській війні і не знайшов. Можливо, у них там план законопроєктних робіт чи щось подібне. Цей Затулін давно “штовхає” тему репатріації, цілий законопроєкт є на цю тему. Пунктик у нього, мабуть. Недарма ж він заступник голови “Комітету держдуми зі справ СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками”.

Тож ніхто не пропонував всіх “російськомовних зробити співвітчизниками”, скоріше Затуліну муляє очі якийсь “потомок руських”, який забув “государственный язык”. При цьому “співвітчизниками”, на жаль, що за чинною, що за майбутньою редакцією є депортовані окупантами українці. Але у них точно не виникне бажання репатріюватись в росію…

Передруковано з дозволу автора зі збереженням авторської орфографії