Випробування вступом: чи стала доступнішою освіта для дітей з окупованих територій?
У липні Верховна Рада спростила умови вступу для дітей з окупованих територій Криму та Донбасу.
Основним нововведенням стала можливість подання документів не до обмеженого переліку закладів освіти, які до цього визначалися Міністерством освіти та науки України, а до будь-якого закладу без жодних обмежень: без складання ЗНО в межах визначених квот.
За даними МОН, цього року квотних місць було 13 тисяч, і, за результатами основного етапу вступної кампанії, вони вибрані трохи більш ніж на 10%: станом на 1 вересня рекомендацію до зарахування на бюджетні місця отримав 321 вступник із Криму і 1008 вступників з Донбасу.
На жаль, ухвалення закону не означає автоматичного втілення його положень у життя.
Для того щоб на практиці реалізувати оновлення, які за ініціативи президента Зеленського ухвалив парламент, потрібно було внести зміни до наказів Міністерства освіти та науки України, а також оперативно розгорнути інформаційну кампанію.
Проте ані змін до наказів, ані широкої інформаційної кампанії не відбулося.
У поєднанні з відсутністю чітких роз’яснень від МОН і доступної інформації про алгоритми дій для виїзду та подання документів вступна кампанія – 2020 перетворилася на справжній біг із перешкодами для абітурієнтів з окупованих територій та їхніх батьків.
Хоча вступники з окупованих територій мають право подавати заяви на вступ до закладів вищої освіти або коледжів до 23 жовтня, уже зараз можна говорити, що ця вступна кампанія була однією з найскладніших за весь час із початку збройного конфлікту.
Звичайно, пандемія COVID-19 та карантинні обмеження, які були запроваджені як з боку української влади, так і з боку окупаційних адміністрацій, суттєво вплинули на кількість абітурієнтів з окупованих територій.
Крім цього, були й інші фактори негативного впливу на цьогорічну вступну кампанію.
По-перше, починаючи із запровадження карантину правила перетину КПВВ постійно змінювалися: від повної заборони перетину до можливості виїхати з окупованих територій без проходження самоізоляції для вступників та осіб, що їх супроводжують.
Утім, останні на сьогодні зміни, що стосуються особливостей перетину КПВВ, не передбачають можливості виїхати абітурієнтам з окупованих територій без встановлення застосунку “Дій вдома” та проходження самоізоляції.
У такій ситуації будь-яке планування поїздок та подання документів у межах додаткового етапу вступної кампанії стає дуже складним.
По-друге, у різних закладах освіти застосовуються різні вимоги до переліку документів, необхідних для вступу.
Так, у приймальних комісіях деяких вишів у вступників з окупованих територій вимагали паспорти, зокрема з реєстрацією місця проживання на цих територіях, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ідентифікаційний код, військовий квиток тощо.
Проблема в тому, що в дітей, які вже сьомий рік живуть в окупації, найімовірніше, немає паспорта, тим паче з реєстрацією місця проживання на окупованій території. Саме тому для абітурієнтів з окупованих територій не передбачено необхідності подання паспорта під час вступу до закладу освіти.
Що стосується довідки переселенця, то її вимагали від вступників для підтвердження їхнього місця проживання на окупованій території.
Хоча, здавалося б, уже сам факт отримання атестата про освіту в Сімферополі чи Луганську свідчить про те, що дитина приїхала з окупованої території. Але на практиці вступників “без прописки” відправляли до управлінь праці та соціального захисту населення, де їм могли відмовити у видаванні довідки… через відсутність реєстрації місця проживання.
По-третє, не було проведено адекватної інформаційної кампанії про зміни в порядку вступу для мешканців окупованих територій.
Окремий сайт, запущений на початку липня Міністерством освіти та науки спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, мав стати надійним джерелом оперативної інформації про процедури вступної кампанії цього року.
Проте він таким джерелом не став, бо не містить відповідей на більшість питань, які виникають у вступників з окупованих територій та їхніх батьків. Наприклад, щодо перетину КПВВ, проходження самоізоляції, подання документів, необхідних для вступу, тощо.
Цих відповідей не було на сайті МОН, а також їх не надавали під час звернення на урядову гарячу лінію з питань вступу дітей з окупованих територій.
Відсутність чітких роз’яснень з боку профільного міністерства призвела до того, що абітурієнти та їхні батьки мусили виїжджати в невідомість і сподіватися, що обіцяне “тут тебе чекають” перетвориться на реальний результат: омріяний вступ до навчального закладу на вільній території України.
На жаль, не всі батьки ризикнули.
Час виправити помилки ще є. Другий етап вступної кампанії триватиме до 23 жовтня, і важливо, щоб влада змогла повноцінно забезпечити доступ до освіти для мешканців окупованих територій.
Насамперед треба врегулювати питання виїзду вступників із Криму і Донбасу, бо наразі вони мають проходити самоізоляцію. Також важливо роз’яснити процедуру додаткового етапу вступної кампанії, її змісту та особливостей.
Ці та інші рекомендації правозахисники скерували уряду. Чи дослухається до них влада, питання відкрите.
Утім, якщо попри пандемію COVID-19, карантин, непропорційні обмеження свободи пересування, складнощі під час подання документів понад тисячу абітурієнтів з окупованих територій обрали освіту в Україні, ми рухаємося в правильному напрямку.
Альона Луньова, для УП
