Порошенко в “неправедному” суді: чи вдарить бумеранг недореформи
Учора Печерський суд почав розгляд справи про державну зраду п’ятого президента України Петра Порошенка.
“Ми йдемо на 11:00 в неправедний і несправедливий Печерський суд”, – сказав про це Порошенко.
Цікаво, а як він і далі може бути неправедним і несправедливим, якщо Порошенко п’ять років проводив судову реформу, яку назвав “одним з найважливіших рішень”? Чи не тому, що сам Порошенко абсолютно свідомо цю реформу й провалив?
Коротко згадаймо, які маємо результати так званого реформування судової системи часів Порошенка.
1. У Верховний Суд, який мав оновитися після ліквідації старого, обрали родичів одіозного Сергія Ківалова, володарів годинників по 50 000 доларів, пособників убивць і порушників прав людей. Це сталося через нереформовані Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду правосуддя.
2. Народні депутати Ігор Кононенко і Олександр Грановський від імені і в інтересах Порошенка здійснювали всі п’ять років ручний контроль над “реформованою” судовою системою.
3. За результатами бутафорського “кваліфікаційного оцінювання” суддів, яке Порошенко запустив замість перебудови всієї судової системи (що пропонувала громадськість), було звільнено аж 15 суддів із 3000.
4. Вища рада правосуддя позалишала на посадах переважну більшість суддів Майдану, не в останню чергу через зусилля газового схемника Порошенка Олексія Маловацького, якого той туди призначив.
5. Шалена протидія створенню незалежного Антикорупційного суду за допомогою міжнародних експертів, оці всі “Антикорсуд є тільки в Уганді”, “давайте краще створимо в кожному суді антикорупційні палати” і “через два тижні всі суди в Україні будуть антикорупційними”.
Ну і, звісно ж, слідчий суддя, який має обрати Порошенкові запобіжний захід, – це Олексій Соколов, призначений суддею Печерського суду самим Порошенком у 2017 році. Суддя має негативний висновок Громадської ради доброчесності, яка визначила, що він не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, Соколов вчасно не задекларував велику квартиру в Києві та два дорогих автомобілі, кілька років (востаннє у 2018-му) ухвалював рішення російською мовою, що є порушенням закону, неодноразово порушував строки надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру.
Також суддя Соколов “засвітився” в ухваленні сумнівних рішень на користь представників судової системи. Зокрема, він заборонив народному депутату Дмитру Лубінцю висловлювати оцінні судження щодо члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, щодо якого здійснювалося кримінальне провадження в справі про шахрайство.
Тож, якби сам Порошенко тоді з тріском судову реформу свідомо не провалив, міг би зараз розраховувати замість судді Соколова на справедливий суд.
Адже, на жаль, досі існує “давня українська традиція”, що саме представники влади тиснуть на суди, а суди такому тиску піддаються. А Порошенко наразі не може тиснути на суд, бо не є представником влади.
І на додаток: аргументи команди Порошенка про те, що він просто “не встиг” реформувати суди першої інстанції, – брехня.
Кваліфікаційне оцінювання почалося 2015 року саме із судів першої і апеляційної інстанцій. За його результатами звільнено 0,6% суддів, що його проходили. Ну і, як бачимо, реформа судів першої ланки чомусь так і не дійшла до Печерського суду, хоча з нього, очевидно, мала б розпочинатися.
Тож Порошенко все міг встигнути, просто не захотів.
Утім, якщо Зеленський сьогодні думає, що так само не намагатимуться доганяти його, – він помиляється.
А з його Татаровими, ОАСКами, небажанням реформувати Конституційний Суд України, а також підходами до конкурсу в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру й інші органи правопорядку він залишає наступникам щонайменше таку саму контрольовану судову систему. І негативу від провалу цих реформ і переслідування політичних опонентів набирає точно не менше.
Тому зараз і Зеленський, і вся його команда мають просто молитися на успіх бодай реформи ВККС і ВРП, що невдовзі розпочнуться.
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, доктор юридичних наук
