Підроблені сертифікати, нестача ліків і забиті лікарні – новий спалах пандемії у Криму

Мій близький знайомий у  Криму захворів на ковід. Захворів тяжко і наразі в реанімації. Я з ним не спілкувалася вже сім років. Тільки одного разу бачила в скайпі на якомусь великому сімейному святі. Як і більшість моїх родичів, він свято вірить у міф про “велику непереможну Росію, яка без зброї приєднала до себе Крим”. А ще мій знайомий вірить у шкоду вакцин. І саме це, на думку тих рідних, з якими я ще тримаю зв’язок, призвело до його важкого стану. 

Моїх власних родичів на півострові вакцинуватися переконала нещодавня смерть від ковіду моєї колеги. А ось його – ні. Він до останнього опирався, а коли захворів, то спочатку лікувався вдома. Самотужки намагався лікувати ковідну пневмонію антибіотиками. Сказати, що мені наразі боляче, – це нічого не сказати. 

Я вже сім років не маю взагалі жодного впливу на дії моїх рідних у Криму. Мені наразі небезпечно їхати туди, адже мої публікації та інтерв’ю, за рішенням судів окупантів, “підривають конституційний устрій РФ”. Мої кримські родичі не слухають мене, вони живуть у вигаданій реальності, а коли справжня реальність вривається в їхні життя, робити щось вже занадто пізно. 

Разом із сумними новинами про хворобу знайомого, я також дізналася, що в Керчі наразі забиті хворими всі лікарні. Що ковідна реанімація в Аршинцевому не має достатнього обладнання та потужностей, щоб лікувати важких хворих. В Леніному, найближчому райцентрі від Керчі, місць в реанімації теж не знайшлося. Тому мого знайомого довелося везти в Феодосію і “по блату” домовлятися, щоб його поклали в реанімацію туди. Варто зауважити, що в Керчі живе більше людей, ніж у Леніному та Феодосії, але до лікування ковідних хворих під час спалаху пандемії лікарні вочевидь ніхто не готував. 

Не менш жахлива ситуація і з ліками. Як виявилося, в аптеках Криму наразі немає флаконів для крапельниць, які прописав знайомому лікар. Такі ліки (аналог преднізолону) можна або замовити у Москві по 7500 рублів за флакон, або завезти з України, де вони коштують вдвічі дешевше. 

Всі ці жахливі подробиці про забиті лікарні та катастрофічну нестачу ліків я чула від кримчан ще пів року тому, коли ковідом хворіли родичі та близькі моїх кримських друзів.

Моніторинг Кримської правозахисної групи, проведений рік тому, підтверджує наявність цієї проблеми.

На жаль, з появою вакцини ситуація у Криму поки не змінюється на краще. Мої кримські родичі вакцинувалися саме цією вакциною. Питання про те, щоб приїхати до України і вакцинуватися чимось іншим, навіть не порушувалось. 

Хоча до ефективності цієї вакцини в мене особисто є багато питань. Адже жодна з вироблених в РФ вакцин не є схваленою ВООЗ. Представники ВООЗ здійснювали перевірку найпоширенішої з них – Sputnik V – і виявили порушення вимог щодо стерильності на виробництві.

“Відмова Росії в державній реєстрації вакцин, які пройшли перевірки ВООЗ і застосовуються в багатьох країнах світу, суперечить меті подолання пандемії Covid-19 і ставить під загрозу життя українських громадян заради протекціоністського захисту російської потенційно небезпечної вакцини Sputnik V. Окрім того, відсутні дослідження ВООЗ щодо застосування Sputnik V у поєднанні з вакцинами інших виробників”, – наголошує юрист КПГ Богдан Мельникович.

До проблеми з ліками і лікарнями у Криму додалася торгівля підробленими сертифікатами вакцинації. Я поговорила з кількома людьми, котрі живуть в різних містах Криму. Вони розповіли, що купити такий сертифікат можна приблизно за 5–6 тисяч рублів. 

“Якщо дуже швидко за 3 дні, то 5–6 тисяч. Якщо за 21 день, то ціна 2500 рублів. Це у  Сімферополі. У Білогірську та Судаку сертифікат коштує 5 тисяч рублів, але його треба чекати 21 день”, – розповів житель Сімферополя. 

Ще один житель цього міста повідомив, що вакцинувався на материковій Україні вакциною Pfizer, але живе у Сімферополі і тому у Криму сертифікат купив собі та всій родині. “Влітку сертифікати у Сімферополі можна було купити за 500 рублів”, – додав він. 

Інша жителька Криму підтверджує, що влітку підроблені сертифікати коштували дешевше, а українські сертифікати у Криму приймають далеко не всюди.  

“QR-код без вакцинації можна отримати, ціни варіюються: хтось встиг зробити за 1000 рублів, хтось за 4–6 тисяч. Я була свідком того, як до закладу в Сімферополі зайшов чоловік, але його не обслужили, тому що в нього вакцинація, зроблена на материковій частині України”, – розповіла кримчанка. 

Для бюджетників наразі на материку ввели примусову вакцинацію. На деяких великих підприємствах вакцинація добровільна, але по факту примусова. 

“На заводі “Кримсода” змушують вакцинуватися добровільно-примусово та черги на вакцинацію зараз величезні. У нас це черга у темному коридорі недоремонтованого крила лікарні”, – розповідає жителька Красноперекопська. Вона також додає, що останнім часом поліція почала вибірково контролювати дотримання карантинних норм в деяких районах Криму. 

Вочевидь це пов’язано з підсиленням карантину, адже з 25 жовтня “влада” Криму зобов’язала громадян віком від 65 років не залишати місця проживання (перебування) за винятком випадків прямої загрози життю та здоров’ю.

“Знайома із Сакського району розповідала, що у них у селі поліція штрафує жінок похилого віку, які йдуть до магазину без маски. Те саме розповідає знайомий з Червоногвардійського району. Зате в нашому селі, а я живу навпроти магазину, поліцію востаннє бачила минулого року”, – розповіла кримчанка.

Все почуте за ці дні від кримчан веде до невтішних висновків. Лікарні забиті, ліків не вистачає, корупціонери торгують підробленими сертифікатами, а поліція вибірково переслідує громадян за порушення санітарних норм. При цьому своє “антиковідне” законодавство окупанти також використовують для дискримінації та політичних репресій. 

Поки залишається тільки ретельно документувати ці всі факти та молитися, щоб мій знайомий у Криму вижив. І зараз мені дуже хочеться звернутися до всіх, хто має родичів і знайомих у Криму. Не розривайте з ними зв’язку, не забувайте про них, спілкуйтеся, намагайтеся переконати їх і розповісти максимум правди про те, що окупанти роблять з людьми на захопленій Росією території України. 

Я теж спробую, хоча іноді це буває нестерпно важко. Дуже сподіваюся, що наступного року в мене все ж таки вийде, мої мама з татом приїдуть до мене в Київ, я таки вмовлю їх вакцинуватися перевіреними вакцинами та зможу показати їм ті прекрасні куточки нашої України, які вони досі так і не бачили. 

Ірина Сєдова, дослідниця Кримської правозахисної групи