Омбудсман – незалежний, об’єктивний, незручний?

Нещодавно новим Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини стала Людмила Денісова. Її призначення не обійшлося без скандалу, порушень українського законодавства та репутаційних втрат українського інституту омбудсмана на міжнародній арені. Що особливо сумно, оскільки цього року Україна відзначатиме 20-річчя існування Національної інституції з прав людини.

У 1998 році про цю інституцію мало що знали не те, що пересічні громадяни, а й політики та журналісти. Та вже за останні п’ять років Офіс Уповноваженого став неабияким ласим шматком для депутатів – мати важелі впливу і тут. Омбудсман увійшов до топ-10 найефективніших механізмів захисту прав людини – про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного в грудні минулого року Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс”.

Якщо звернутися до Конституції України та ЗУ “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, то Омбудсман – це легітимність, високий конституційний статус, незалежність від будь-якого органу державної влади, широке правозахисне поле діяльності та інше. Але навіть поверховий аналіз ситуації не витримує жодної критики.

Правозахисники критикували вибори через численні порушення, зокрема через зміни процедури обрання Уповноваженого з таємного голосування на відкрите, порушення термінів, кулуарні домовленості.

Сама екс-омбудсман Валерія Лутковська, коментуючи призначення наступниці, каже про закладену величезну бомбу під незалежність та об’єктивність Офісу Уповноваженого.

Детонатором може відіграти Конституційний Суд (КС), подання до якого нині ініціює громадськість за підтримки народних депутатів щодо неконституційності процедури обрання Уповноваженого. КС може скасувати закон, що містить неконституційну норму про відкрите голосування, тим самим запустити нову процедуру обрання Омбудсмана. Те, що готується таке подання, уже підтвердив Мустафа Найєм під час брифінгу в парламенті 18 квітня. Лишилося зібрати підписи щонайменше 45 народних депутатів. Громадськість та народні обранці, звертаючись до Конституційного Суду, найперше зацікавлені в незалежності та аполітичності інституту омбудсмана в Україні.

Як на мене, Омбудсман – це не просто красива посада, з якої гарно піти на пенсію. Це та унікальна постать у державі, яка стверджує права людини на практиці, показує їхню беззаперечну цінність, захищає будь-яку людину від свавілля держави. Тому й процедура обрання Омбудсмана має відбуватися без тіні порушення. Інакше як такій людині, – яка бездоганна вона б не була, – довіряти?

А новоспеченому Уповноваженому та команді доведеться, даруйте, “впахувати”. Тільки минулого року до Офісу надійшло близько 158 тисяч звернень від громадян, що майже втричі більше за попередній 2016 рік. Щонайменше це свідчить про купу системних проблем у сфері прав людини.

Далеко ходити не треба – де в нас проблеми красномовно розповідають результати національного дослідження “Права людини в Україні”.

Так, після Євромайдану ситуація щодо забезпечення прав людини та основоположних свобод змінилася на гірше – у цьому переконані більше третини українців (35%), ще майже третина опитаних кажуть, що практично нічого не змінилося (28%). Про те, що з одними правами ситуація стала краща, з іншими – гірша, повідомляють 23 % респондентів. І тільки 4% називають покращення із дотриманням прав людини.

За уявленням українців, найгірша ситуація є з правом на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, зокрема йдеться про елементарні потреби – харчування, одяг і житло (про це кажуть 42% опитаних). Проблемним є також реалізація права на соціальне забезпечення (29%), права на працю (27%) і права на справедливий суд (14 %). П’ятірку найгірш дотримуваних прав закриває право на особисту недоторканість – про це кажуть 11% опитаних.

Експерти зауважують, що ці дані відображають загальні настрої, які панують у суспільстві. Нехай, але на них слід дуже чітко реагувати, бо обіцянок і так вистачає з трибуни Верховної Ради.

До речі, про парламент. Денісовій доведеться змагатися з найзлішими “порушниками” прав людини. Українці такими вважають народних депутатів (47%) та в цілому Верховну Раду (41%), президента України (38%), уряд країни (37%) та місцеву владу (36%).

Але цікавить більше те, чи зможе Денісова безкомпромісно вказувати на дискримінаційні закони, за які, наприклад, голосуватимуть вчорашні її соратники-депутати?

Слід сказати, деякі позитивні сигнали з боку оновленого Офісу таки є. Нещодавно представниця Уповноваженого з питань дотримання прав людини, недискримінації та ґендерної рівності Аксана Філіпішина відреагувала на гомофонну петицію, яка вимагала “захистити традиційні сімейні цінності та припинити пропаганду гомосексуалізму”. За втручання представниці Омбудсмана, яка вказала на обмеження прав людини за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, із сайту президента України видалили петицію, під якою вже встигли підписатися понад 23 тисяч осіб із необхідних двадцять п’ять.

…Свого часу Лутковська порівняла результати нацдослідження з холодним душем – настільки вони виявилися неочікуваними. І зауважила, що потрібно Офісу Уповноваженого неабияк працювати, щоб права людини стали пріоритетними і для держави, і для суспільства.

Я б ще додала: щоб українці краще знали і про діяльність самого Уповноваженого. Не зважаючи на раніше згадувані 160 тисяч звернень до Офісу, достатньо про цю інституцію, як каже дослідження, поінформовані тільки 6,5% опитаних. Щось про це чули 42 % респондентів, а половина опитаних або нічого не знають про діяльність Омбудсмана (32%), або й узагалі не знають про його існування (20%).

Прикметно, що найкраще розуміються на Національній інституції з прав людини хіба що опитані з підконтрольної території Донбасу. Ймовірно, конфлікт на сході України і катастрофічна там ситуація з правами штовхає східняків звертатися до Офісу в пошуку захисту. Безумовно, те, що мешканці підконтрольної частини Донбасу ставлять Уповноваженого на друге місце серед найефективніших механізмів захисту прав людини, відображає важливу роботу, яку проводила попередній Омбудсман у зоні бойових дій і прилеглих районах.

Щоправда, Денісова за місячний термін перебування на посаді теж уже встигла з’їздити на Донбас і звернути увагу, зокрема, на низку порушень на КПВВ “Станиця Луганська”, а також у Старобільському СІЗО та інших місцях несвободи.

До речі, ті, з ким Уповноважений пліч-о-пліч працює, називають правозахисну діяльність Офісу ефективною. Звернення до Омбудсмана є в п’ятірці лідерів разом із судами, ЗМІ, Європейським судом з прав людини, міжнародними та українськими правозахисними організаціями. Про це кажуть 26% держслужбовців (усього опитаних було 104 особи), 25% суддів (із 180 опитаних осіб), 29% поліцейських (із 206 опитаних), 20% вчителів (із 112 респондентів), 27% журналістів (із 100 респондентів), 48% правозахисників (із 103 респондентів).

Тож новообраному Уповноваженому доведеться трудитися на два фронти: з одного боку, тримати високу планку довіри з представниками держави, з іншого – про свої дії інформувати українців й здобувати цю довіру.

…Нині народні обранці, висуваючи свою ставленицю, очікують на політичні дивіденди і в сфері захисту прав людини. Ризиковано – це резонує із самою суттю інституту омбудсмана: бути незалежним, об’єктивним і однозначно незручним владі. Денісова – така?

Загальнонаціональне дослідження “Права людини в Україні” проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з ГО “Центр інформації про права людини” і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Усього було опитано 2 002 респондента за квотною загальнонаціональною вибіркою, яка за областями України, типами поселення (Київ, обласні центри, інші міста, села), статтю і віком репрезентує доросле населення України (18 років і старше). Опитування проводилось у всіх областях України, м. Києві та контрольованих районах Донецької і Луганської областей (окрім анексованого Росією Криму, м. Севастополь та окупованих територій Донбасу).

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини для Цензор.Нет