Дітям з окупованих територій тут не раді, або Як Шкарлет зриває ініціативу Зеленського

Влада скрізь каже про необхідність повернення та реінтеграції окупованих територій України: президент анонсує відкриття нових КПВВ, перемовники заявляють про проведення виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Утім, поки з трибун голосно звучать слова про реінтеграцію, реальні справи та рішення посадовців демонструють інше ставлення влади до мешканців окупованих територій. 

У червні президент Володимир Зеленський ініціював зміни до Закону України “Про вищу освіту”, де йшлося про вступ до закладів вищої освіти абітурієнтів з окупованих Криму і Донбасу. Основна ідея змін – максимально спростити вступ дітей з Криму і Донбасу: без складання ЗНО і в межах визначених державою квот. Таке рішення було критично важливим ще й тому, що через карантин запровадили обмеження перетину КПВВ, а окупаційна влада намагалася не допустити дітей з Криму і Донбасу до складання ЗНО.

Окрім спрощення вступу, закон передбачав безоплатне навчання дітей з окупованих територій, надання їм стипендій, а також підготовчі курси тривалістю до одного року в університетах, після яких можна було б перейти на перший курс навчання. 

Очевидно, що в межах вступної кампанії 2020 року ця норма ще не встигла б запрацювати. Проте у 2021 році такі курси мали б уже з’явитися. По-перше, щоб підготувати абітурієнтів з окупованих територій до навчання за українськими освітніми програмами. А по-друге, щоб адаптувати молодь з окупованих територій до життя без пропаганди й тиску. 

Крім того, розвиток системи підготовчих курсів дозволить поступово відмовлятися від спрощеного механізму вступу до вишів без складання ЗНО. (А наразі це чи не єдиний доступний механізм вступу молоді з окупованих територій до українських університетів.) 

Саме тому підготовчі курси в системі вищої освіти могли б стати містком для безпечної реінтеграції молоді, яка вже сім років живе в умовах окупації. 

Могли б, але чомусь Міністерство освіти та науки України так не вважає. Бо як інакше можна пояснити те, що під час підготовки бюджетних запитів на 2021 рік МОН не передбачило фінансування підготовчих курсів для вступників з окупованих територій?

Крім того, повністю відсутнє фінансування організації і проведення інформаційної кампанії та урядової гарячої лінії для абітурієнтів. Хоча ще в лютому 2020 року в Бюджетній декларації на 2020–2022 роки МОН передбачало на фінансування підготовчих курсів, гарячої лінії та інформаційної кампанії 60,5 млн, що становило 0,16% бюджету цього міністерства.

Проте станом на сьогодні МОН передбачає на ці статті 0 грн. Це означає, що відомство Сергія Шкарлета свідомо саботує виконання положень чинного Закону України “Про вищу освіту”, позбавляючи дітей з окупованих територій можливості підготуватися до навчання та вступити до закладів вищої освіти на вільній території України. 

Відмова МОН виконувати закон та впроваджувати державну політику щодо дітей та молоді з окупованих територій матиме дуже сумні наслідки. Зокрема, це означатиме, що діти з окупованих територій інтегруватимуться в культурний і освітній простір Російської Федерації.

Щоб це зупинити, 18 громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звернулися до влади й закликають закласти в бюджеті на наступний рік кошти на підготовчі курси для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій та підтримати інші заходи для реінтеграції. 

Залишається сподіватися, що ініційовані Володимиром Зеленським та підтримані Верховною Радою закони не залишатимуться лише словами на папері та виступами з трибуни. Слів замало – потрібні реальні дії, які будуть обов’язковими для всіх органів виконавчої влади, включно з Міністерством освіти та науки України.

Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA