Дискримінація в рамках реформ?

Отже, про законопроект 3501. Хто не в курсі – він покликаний гармонізувати із правом Європейського Союзу вітчизняне законодавство у сфері запобігання дискримінації.

Якщо простими словами, законопроект 3501 закриває ті дірки в українських законах, що стосується захисту від дискримінації.

Що важливо. Пропонується декриміналізація відповідальності за дискримінацію. Тобто з прийняттям нового закону дискримінація розглядатиметься як адміністративне правопорушення та потягне за собою адміністративне покарання.

Це має прискорити і спростити процес притягнення до відповідальності, кажуть експерти. І сподіваються, таким чином прояви дискримінації стануть більш видимі, а потерпілі нарешті почнуть звертатися до державних органів та суду за відновленням своїх прав.

Про що «забули» в законі? І знову найдражливішим у законопроекті – згадка (точніше – відсутність згадки) дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності (СОГІ) та, як не дивно, стану здоров’я.

Наші парламентарі вперто не бажають помічати дискримінацію людей, які належать до ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери та інші). І, пригадуючи не так давно протистояння світів щодо внесення цих ознак у Кодекс про працю – цього разу вирішили оминути. Щоб «не дєлать нєрви», очевидно.

На що Коаліція з протидії дискримінації відреагувала публічною заявою, мовляв, неприпустимо забувати про ці три ознаки.

Невнесення заборони дискримінації за ознаками СОГІ в базовий антидискримінаційний законопроект відбувається тому, що немає консолідованої позиції у Верховній Раді по цьому пункту. У цьому переконаний Богдан Глоба, виконавчий директор ВБО «Точка опори».

«Беручи до уваги відсутність коаліції, парламент може просто не назбирати голосів за цей законопроект. У парламенті досі дуже багато противників будь-якого згадування СОГІ в законодавстві», – зазначає Глоба.

Експерт також додає, якщо заборону дискримінації по СОГІ внесли в чинний Кодекс законів про працю України, а в новій редакції відповідної заборони немає, то абсолютно було б логічно передбачення такої поправки в базовому законопроекті.  

Релігійні організації хотіли б дискримінувати? Під час поставлення законопроекту 3501 низка депутатів озвучила думку (фактично – ретранслювала позицію релігійних організацій), мовляв, новий законопроект суперечить праву на свободу віросповідання. Експерт з питань недискримінації Сергій Пономарьов коментує принципові моменти.

«Як на мене, це повна нісенітниця. Я можу пояснити це тільки тим, що ані депутати, ані релігійні організації, які є лобістами проти закону, не розуміють ні суті законопроекту, ні суті права на свободу віросповідання в більш ширшому контексті – прав людини», – переконаний експерт і далі пояснює.

Що передбачає законопроект? У першу чергу виключення, якого раніше не існувало в законодавстві. Положенням нового закону передбачено, що релігійним організаціям заборонено дискримінувати за будь-якими ознаками у сфері, що не стосується «культової або освітньої діяльності». Таким є міжнародний стандарт.

«Як з точки зору свободи совісті і віросповідання, так і з точки зору автономії релігійних громад, релігійним організаціям справді доцільно надати право обирати для культової діяльності лише людей, які дотримуються певного світогляду або діють відповідно до нього, мають певні характеристики тощо. Наприклад, в православ’ї та низці інших конфесій священниками не можуть бути жінки. І було б неправильно ставити це в претензію відповідним релігійним громадам.

Та будьмо відвертими. Ну не повинна релігійна громада мати право дискримінувати у будь-якій іншій діяльності. Безглуздо (і є порушенням законодавства!) дозволяти відмовляти жінці чи людині гомосексуальної орієнтації в працевлаштуванні в релігійній громаді на якісь адміністративні чи технічні роботи, наприклад, ведення бухгалтерії чи на посаду двірника тощо.

Або, наприклад, дозволяти релігійній організації платити жінкам за таку саму роботу, що виконують чоловіки, менше, бо певні віросповідні канони можуть тлумачитися громадою як нібито чоловік має приносити гроші в дім, а для жінки робота – то таке собі хобі».

По-друге, релігійні організації ставлять питання «А що, не можна тепер проповідувати, що гомосексуальність є гріхом?». Що теж є нісенітниця. Бо законопроект 3501 ці питання взагалі не регулює. Усе що, стосується, наприклад, «проповіді», – то на розсуд представників релігійних організацій. Та якщо священник хоче на громадському зібранні закликати до якоїсь нетерпимості чи навіть фізичного насильства, тоді, даруйте, це підбурювання до дискримінації, за яке встановлена відповідальність, аж до кримінальної», – пояснює Пономарьов.

Чи проголосують депутати? Законопроект пройшов перше читання, ледь перетнувши межу в половину – всього 231 голос. Наші депутати міцно «тримають оборону» – і від будь-якої згадки про недискримінацію стають наполохані, як пташки.

Також  Сергій Пономарьов наголошує, якщо тільки через ці ознаки – сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність – не буде проголосований законопроект 3501, можливо, на такі жертви і не варто йти. Сьогодні.

«Було б добре, коли законопроект перелічував усі важливі ознаки, включно із СОГІ, але я дивлюсь на нього, в першу чергу, як на спосіб вдосконалити механізм захисту від дискримінації, від чого виграють абсолютно всі. І саме через це голосував би «за» навіть за браком деяких ознак», – каже експерт.

Та все ж шанс є, що реформи торкнуться і цього законодавства. На це сподівається і співголова Коаліції з протидії дискримінації Марія Ясеновська.

«Наші пропозиції спрямовані як на загальну мету проекту закону – гармонізація національного законодавства у відповідності до вимог ЄС, так і на покращення ситуації із свободою від дискримінації та посилення захисту вразливих до дискримінації груп, без замовчення та маніпуляцій», – коментує Ясеновська. 

Правозахисниця вважає, що законопроект 3501 в цілому є таким, що відповідає практиці ЄС. Однак важливо внести озвучені в заяві Коаліції з протидії дискримінації суттєві поправки.

«Попередні законодавчі зміни у сфері протидії дискримінації відбувалися лише під значним тиском громадськості та міжнародної спільноти. Зараз ми надіслали свої пропозиції головам фракцій у парламенті. Дуже сподіваюсь, що вони будуть розглянуті й взяті до уваги при голосуванні», – зазначає в коментарі Ясеновська.

Від захисту від дискримінації нікому не стає гірше – від цього виграють усі. Чому ж так важко це зрозуміти нашим депутатам?