Чому претензії до НАБУ та САП – не привід до обмеження їхніх повноважень
Коли кажуть, що в НАБУ і САП є скандали, пов’язані з корупцією та зі співпрацею з Росією, то тут немає чого заперечити. Так, найсвіжішою є історія з керівником міжрегіонального управління детективів НАБУ Русланом Магамедрасуловим, якого підозрюють у зв’язках та веденні бізнесу з Росією. Можна згадувати й інші не вельми красиві історії. Та коли кажуть, що це є причиною для того, щоб поставити ці структури під контроль Генерального прокурора, то тут є що заперечити.
Нагадую, що такі аргументи наводилися на підтримку ухвалення Закону “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану”. Туди зненацька вставили положення, які до цього закону не мають стосунку, натомість передбачають розширення повноважень Генерального прокурора і послаблення ролі керівників НАБУ і САП. Якщо згадати, що Генпрокурора фактично призначає і звільняє президент, то є підстави вважати, що так він намагається підпорядкувати собі ці дві структури.
Але варто пам’ятати, що такі самі претензії та звинувачення, якими аргументували узалежнення антикорупційних органів можна пред’явити будь-якій державній інституції. Згадаймо СБУ, керувати якою президент Володимир Зеленський поставив свого друга дитинства Івана Баканова. Виявилося, що агенти Москви були серед його заступників.
Також якщо прискіпливо поставитися до Верховної Ради, то виявиться, що там зібралося чимало зрадників і корупціонерів. На жаль, Москва системно впроваджувала в державні інституції своїх агентів. Вони були (і, мабуть, досі є) присутні в різних сферах нашого життя. Чи це є причиною для обмеження повноважень державних інституцій? Думаю, що ні.
Тут ще слід згадати, що майбутня амбасадорка України у США Ольга Стефанішина є фігуранткою справи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котра звинувачує її у розтраті 2,5 мільйона гривень на пару з одіозною Оленою Лукаш. Справа слухається у Вищому антикорупційному суді. Цікаво, як вона у випадку призначення на посаду буде брати участь у судових засіданнях. Літати з Вашингтона і назад?
Тим часом справа заступника голови Офісу президента Олега Татарова щодо його ймовірної причетності до корупційного скандалу з квартирами для Національної гвардії розслідувалася НАБУ і САП. Але потім рішенням Офісу генпрокурора її передали до СБУ і там успішно закрили. Тобто ми вже маємо досвід впливу генеральної прокуратури на розслідування антикорупційних органів.
Вищенаведені факти викликають підозру, що обмеження повноважень НАБУ і САП пов’язане з тим, що вони надто близько підібралися до людей з оточення президента.
Ще кажуть, що, мовляв, НАБУ і САП не згадуються у Конституції. Тому треба привести їх у відповідність до Основного закону. Але у нас перед очима кричущий приклад невідповідності. Це Офіс президента України. Він теж не фігурує у Конституції. Однак керівник цієї інституції Андрій Єрмак, якого ніхто не обирав, постійно зазнає критики через привласнення собі владних повноважень у багатьох сферах. А, простіше кажучи, в узурпації влади. Чи не варто президенту Зеленському починати зміни з власного офісу?
Окремо варто сказати про акції протесту суспільства, які вперше протягом повномасштабного вторгнення спалахнули настільки швидко і є настільки масштабними, проходять одночасно у кількох містах України. До них теж є претензії: мовляв, щось тут не так, за цим хтось стоїть. Адже до того влада не раз вдавалася до зловживань і не ставалося жодних протестів. Пояснити це можна тим, що суспільство справді відчуває: під час війни протести не на часі. Але в цьому випадку влада перейшла дуже болючу червону лінію. І те, що на акції виходять здебільшого молоді люди, говорить скоріше про те, як швидко доводиться дорослішати нашим дітям під час війни. Комусь збоку здається, що на акцію вийшли підлітки. Але вчора я поспілкувався з 23-річною дівчиною, яка є ветеранкою цієї війни, була операторкою БПЛА, командувала підрозділом.
Нагадаю, що Майдан 2013 року почався після того, як Віктор Янукович відмовився підписувати асоціацію з Європейським Союзом. Й ідея європейської інтеграції досі домінує в українському суспільстві. Воно готове терпіти багато чого, але не гальмування в цьому напрямі.
Свого часу створення антикорупційних органів було умовою для продовження інтеграції України до ЄС. Обмеження їхніх повноважень ставить під сумнів подальше просування України в цьому напрямі. Скоріш за все, саме цей мотив і вивів на вулиці десятки тисяч громадян України.
Юрій Луканов, незалежний журналіст, письменник
