Знання – не головне: як переслідують кримських учителів, які виступають проти війни
Мілітаризація освіти в Криму є одним з воєнних злочинів, який правозахисники фіксують практично з перших років початку окупації. Однак однією з маловідомих сторін є переслідування кримських учителів, які протистоять цим процесам і зазнають різноманітних репресій. У цьому матеріалі ми зібрали кілька історій таких учителів.
Там немає нацистів
Вчителька географії з Джанкоя Сусана Безазієва під час зміни почула, як дівчата в класі обговорюють війну в Україні, схвалюючи дії російських військових. Вона висловила з цього приводу свою думку, наголосивши, що навчалася в інших регіонах України й ніколи там не бачила нацистів, боротьба з якими стала формальною причиною повномасштабного вторгнення. Також, за словами школярок, вона наголосила на фактах зґвалтувань російськими військовими мирних громадян, а потім зізналася, що в неї “накипіло”.
Як мінімум одна з учасниць цього діалогу, Настя Гончарук, передала його зміст своїй матері, а та зажадала від керівництва школи негайного звільнення вчительки. Потім батьки написали звернення до поліції та ФСБ. Через кілька днів щодо Сусани Безазієвої було складено протокол про дискредитацію російської армії.
У суді педагогиня провину заперечувала, а свідчення школярок та їхніх батьків були дуже схожі між собою. Деякі повторюються слово в слово. “Суддя” Олена Ніколаєва визнала вчительку винною, зобов’язавши виплатити штраф у розмірі 30 тисяч рублів, що становить приблизно 19 тисяч гривень. За два місяці до судового вердикту Сусана Безазієва практично без зволікання була звільнена зі школи “за власним бажанням”, а також зазнала моральних переслідувань з боку колективу та батьків.
Почалося з пісні “Байрактар”
Історія переслідування викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова розпочалася з розповсюдження відео, на якому він у присутності кількох підлітків дивиться на екрані ноутбука ролик до української пісні “Байрактар”. Ні за характером відео, ні за подальшим рішенням суду неможливо зрозуміти, чи сам викладач ініціював цей перегляд, чи ролик увімкнули учні технікуму, знаючи про відкриту проукраїнську позицію Білозерова.
Російське видання SHOT-ШОТ повідомляло, що “учні поскаржилися на Андрія Білозерова за те, що він постійно розповідав, як чекає на прихід ЗСУ, в соцмережах хейтив росіян, тішився втратами російської армії і натякав, що скоро Кримського мосту не буде”.
Так чи інакше, на підставі знятого відео “суд” визнав його винним у дискредитації російської армії та демонстрації нацистської атрибутики “шляхом відтворення відеозапису української пісні “Байрактар” (де і яка атрибутика – в ухвалі суду не вказано, а в кліпі знайти не вдалося). “Суддя” Євген Борисенко призначив викладачеві 13 діб арешту. Того ж дня в технікумі повідомили, що викладач уже звільнився за власним бажанням.
Згодом ця історія та подальші публікації Білозерова в соціальних мережах стали приводом для порушення щодо викладача кримінальної справи, оскільки він не припинив демонструвати свої патріотичні погляди.
Менш ніж за рік після початку переслідувань Андрій Білозеров двічі зазнав адміністративних арештів, був жорстоко побитий під час одного із затримань, а також визнаний винним у кримінальному злочині за дискредитацію російської армії з покаранням у вигляді виплати штрафу на суму 100 тисяч рублів, що становить близько 63 тисяч гривень. З огляду складне матеріальне становище вчителя, який після звільнення з технікуму так і не зміг знайти іншу роботу, цілком можливо, що незабаром його покарання буде змінене на примусові роботи або позбавлення волі.
Розмови про важливе
Шкільний учитель математики із села Укромне в Сімферопольському районі Саїд Асанов також став жертвою батьківського доносу до поліції. Згідно з текстом цього доносу за підписом Ольги Кірєєвої, під час позакласного заходу щодо поширення пропаганди “Розмови про важливе”, що в обов’язковому порядку проходить у кримських школах з початку цього навчального року, вчитель критично висловлювався про війну в Україні. “Росія напала на Україну, розв’язала війну, тепер справедливо зазнає поразки”. Асанов С. Е. проти мобілізації, підтримує Україну”, – наголошується в доносі.
“Суд”, у якому розглядалася справа вчителя, не став обтяжувати себе публікацією постанови, тому невідомо, які докази, крім доносу, слугували основою визнання математика винним у дискредитації російської армії. “Суддя” Андрій Кулішов призначив покарання у вигляді адміністративного штрафу на суму 45 тисяч рублів (понад 28 тисяч гривень). Звичайно, крім цього, вчителя було звільнено зі школи. Однак особливо варто відзначити формулювання наказу про звільнення: “за застосування методів виховання, пов’язаних з фізичним та психічним насильством над особистістю”.
Просто кульки
Але окреме місце у всьому цьому цькуванні педагогів посідає історія із Севастополя. Вчительку початкових класів севастопольської школи № 22 було звільнено “за власним бажанням” на шостий день після скандалу “з прихованою українською пропагандою”. Причиною для цього стало обурення батьків з приводу того, що вона прикрасила клас до першого вересня лише жовтими та блакитними кульками, розмістила на дошці зображення дитини в “гуцульському костюмі” та поставила в кутку біля свого столу невеликий саморобний прапор України, який “унеможливлює двояке тлумачення”.
Ця історія якнайкраще демонструє, що жоден педагог у Криму не захищений від переслідування, навіть якщо спробує підкреслити свою позицію максимально завуальованим та малозрозумілим для дітей способом. У системі тотальної мілітаризації освіти та тотальної пропаганди на півострові не сприймають ні відкритого опору, ні навіть напівнатяків.