Зміни до Конституції: як змусити суддю судити?
Це, здавалося б, абсурдне запитання насправді є нагальним для українського судочинства, яке настільки корумповане, що потребує термінових реформ. Саме тому зараз проходять активні громадські обговорення змін до Конституції в частині правосуддя.
Корупціонери в мантіях тікають від слідства
Якщо суддя не судить, то чим він займається? Під час обшуків в Апеляційному суді Києва міліція знайшла у його голови Антона Чернушенка 6,5 тисяч доларів, 26 тисяч гривень, ключі від чотирьох елітних автомобілів і талони на 14 тонн бензину. Вдома у нього знайшли ще й зброю та секретні документи. Наразі суддя втік, переховується від правосуддя і навіть записує виправдувальні відеозвернення.
Суддя Господарського суду Одеської області Павло Меденцев був затриманий під час передачі йому хабаря на суму у майже 600 тисяч гривень. Йому також вдалося втекти. Держфінмоніторинг заарештував 13 млн швейцарських франків (майже 300 млн грн) на закордонних рахунках судді Вищого господарського суду, який раніше був заступником голови цього суду…
Це лише декілька повідомлень зі стрічки новин. Насправді ситуація значно гірша. За рік депутати дещо змінили законодавство, щоб припинити корупцію у судовій сфері, але досвідчені експерти, серед яких багато колишніх міністрів юстиції України, вважають, що цього недостатньо – потрібно переписувати Конституцію.
Саме з цією метою 3 березня 2015 року Президент Петро Порошенко створив Конституційну Комісію. З її повним складом можна ознайомитися тут, але досить сказати, що туди увійшли такі люди, як Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Юрій Луценко, Юлія Тимошенко, Микола Оніщук, Павло Петренко, Оксана Сироїд, Сергій Соболєв, Рефат Чубаров, Руслан Князевич, Леонід Ємець, Сергій Головатий, Віктор Мусіяка та багато інших.
Член Конституційної комісії Сергій Головатий вважає, що реформа основного документу просто необхідна ще й тому, що у 1996 році він був прийнятий в результаті протистояння між “червоною” Верховною Радою, де більшість належала комуністам, та президентом Кучмою. “В Росії таке протистояння призвело до розстрілу парламенту за наказом президента Єльцина, а в Україні закінчилося прийняттям Конституції, яка містить багато суперечностей, недосконалостей і невідповідностей європейським стандартам, – вважає Сергій Головатий. – Одним із розділів Конституції, що відтворюють той олігархічно-комуністичний компроміс, і є той, що стосується правосуддя”.
Одним з найнеприємніших компромісів, як вважає Сергій Головатий, є відсутність правдивої незалежності судової влади від політичних впливів. Надто часто доля окремого судді вирішується різноманітними політиками – або депутатами Верховної Ради, або Президентом – а це є неприпустимим, бо призводить до того, що судді починають виносити рішення у справах в інтересах політичних сил: пригадаємо “спільне танго” Партії регіонів та Конституційного суду України, яке врешті призвело до кривавої Революції Гідності.
Зміни до Конституції обмежать політичний вплив на суди
За півроку, що минули з початку роботи Комісії, вона напрацювала цілу низку змін до нашої Конституції, про які варто знати, щоб вони не стали несподіванкою. Справа в тому, що зараз кожен громадянин України може критикувати ці зміни – це, власне, і називається громадським обговоренням – а потім, коли вони будуть ухвалені парламентом, буде вже пізно.
Головні новації можна виокремити у декількох групах. Перша стосується підвищення вимог до суддів та їхньої відповідальності:
- пропонується обмеження суддівського імунітету до виключно функціонального (тільки у межах справи, за інші злочини суддя притягується до відповідальності як звичайний громадянин);
- звільнення за вчинення дій, несумісних зі статусом судді;
- посилення вимог до кандидатів на посаду судді (збільшення мінімального віку з 25 до 30 років, ценз по освіті та професійному стажу)
Друга група змін запроваджує європейські стандарти незалежності суддів:
- для усунення політичного впливу на суддів пропонується вилучити повноваження Парламенту щодо призначення суддів;
- призначення суддів Президентом, який буде виконувати виключно рішення Вищої ради правосуддя;
- судді призначатимуться безстроково і без будь-яких випробувальних процедур;
- за питання суддівської кар’єри буде відповідальною виключно Вища рада правосуддя;
- більшість місць у складі Вищої ради правосуддя буде віддана суддям;
- призначення суддів будуть відбуватися через прозорі конкурсні процедури
Третя група змін запровадить деякі додаткові європейські стандарти у судочинстві:
- буде забезпечено право особи на професійну правову допомогу (захист від обвинувачення та представництво у суді виключно адвокатами);
- право особи на подання конституційної скарги, якщо підсудний вважає, що закон, застосований при ухвалі судового рішення, суперечить Конституції;
- закріплення адміністративних судів в єдиній системі судоустрою;
- закріплення судового контролю за виконанням судових рішень;
- забезпечення незалежності прокуратури та позбавлення її функції загального нагляду;
- гарантування незалежності адвокатури
Реформи можуть спричинити “корпоративну корупцію” серед судей
Як бачимо, реформа Конституції передбачає обмеження впливу на суди політиків, яким би хотілося легітимізувати, наприклад, узурпацію влади. З іншого боку, посилюється контроль суддів над іншими суддями. Чи не призведе це до своєрідного професійного “панібратства” або ж “корпоративної корупції”, коли одні судді будуть покривати порушення закону іншими? Це одне з головних заперечень противників судової реформи Конституції у запропонованому вигляді.
На думку екс-міністра юстиції (в уряді Юлії Тимошенко) та нинішнього члена Конституційної комісії Миколи Оніщука, всі країни ЄС вже стикалися із такими проблемами. І важливим чинником для їхнього вирішення була прозорість діяльності суддів через активну позицію засобів масової інформації та громадських організацій.
“Важко визначити межу між корпоративністю суддівського корпусу і контролем з боку суспільства за діяльністю суддів і такого органу, де судді мають більшість, – вважає Микола Оніщук. – Серед тих, хто формує Вищу раду правосуддя, є не тільки судді, а в тому числі і неурядові організації: з’їзди науковців, викладачів, адвокатів. Вони й будуть представляти громадськість“. Екс-міністр юстиції впевнений, що менша чи більша кількість суддів у Вищій раді правосуддя не може бути сама по собі гарантією її незалежності. “Головне тут – вмотивованість рішень, доступність їх до оскарження“, – каже він.
Цікаво, що Микола Оніщук, як і деякі інші члени Конституційної комісії, не вважає громадські обговорення тим фактором, який здатен суттєво вплинути на остаточний вигляд поправок. “Я не думаю, що обговорення – це формальна процедура, – каже він, – але ми не очікуємо якихось революційних пропозицій, бо у складі Комісії працювало багато незаангажованих і досвідчених фахівців, ми також мали всі рекомендації Ради Європи, Європейського суду з прав людини та Венеційської Комісії. Тому це не той випадок, коли, як кажуть в народі, може щось “вилізти” із несподіваного“. Але певні зауваження щодо якості реформ все ж таки є, і їх варто озвучити.
До чого призведе обмеження суддівського імунітету?
Новацію щодо обмеження недоторканості судей заступник голова робочої групи з питань правосуддя і суміжних правових інститутів Олексій Філатов пояснив так: “Зараз, у діючій Конституції, це питання вирішується таким чином, що імунітет судді є практично абсолютним. Тобто, поки Верховна Рада не надала згоду на притягнення судді до відповідальності, в принципі, нічого не можна зробити у цьому напрямку”. Після реформи, якщо суддя вчиняє, наприклад, ДТП або інше порушення, яке відноситься до загальних порушень і не стосується виконання суддівських функцій, то він притягується до відповідальності таким самим чином, як будь-який інший громадянин.
Адвокат Олександр Шадрін сумнівається, що таке радикальне обмеження може бути справді ефективним. “В сучасних умовах це може призвести до кримінальних справ, на кшталт “знайдених” у кишені судді чи машині патронів або гранат чи інших заборонених предметів як засобу тиску на суддю, що не додасть незалежності”, – вважає він.
Безстрокове призначення суддів теж має свої підводні камені. Якщо існує хоч найменша небезпека вже згаданої “корпоративної корупції”, то можна собі уявити, як на неї вплине “довічне” призначення на посаду. На думку Олександра Шадріна, варто все ж таки залишити 5-тирічний строк обрання судді.
Норма про “представництво у суді виключно адвокатами” може, як вважає Олександр Шадрін, створити адвокатську монополію. “Практика показує, що навіть у кримінальних провадженнях звуження кола захисників лише до адвокатів було передчасним, – каже він. – По-перше, існують висококваліфіковані юристи, які не є адвокатами, по-друге, захисники із кола близьких родичів доволі часто більш ретельно збирають характерні дані, знають обставини, відомі лише їм, що можуть допомогти у справі, частіше відвідують осіб, що тримаються під вартою, більш вмотивовані в порівнянні із мізерною оплатою захисника, гарантованого державою“.
Микола Оніщук переконаний, що законопроект змін до Конституції буде внесений на голосування до парламенту вже найближчим часом і буде безумовно підтриманий, а отже, ми матимемо оновлену Конституцію. Лишається тільки сподіватися, що реформи будуть справді ефективними, а більшість пересторог не справдиться. Як писав свого часу Чарльз Діккенс у передмові до “Записок Піквікського клубу”, “хто знає, може, до того часу, коли реформи будуть доведені до кінця, з’ясується, що в Лондоні та провінції є судді, які навчені щодня потискати руку Здоровому глузду та Справедливості…“. Ми ж будемо сподіватися, що такі судді існують не лише у Лондоні, але й у всіх українських містах також.
Фото Олега Шинкаренка
