Закон про мораль: громадяни протестують, влада – не хоче чути?
Пропоновані депутатами Верховної Ради зміни до закону про захист суспільної моралі викликали хвилю нарікань з боку громадян. 9 листопада, у день парламентських слухань про стан моралі в Україні, півсотні правозахисників, журналістів і громадських активістів прийшли висловити протест до Ради. Однак усіх аргументів від громадськості законотворці не почули: кільком учасникам слухань заборонили занести всередину парламенту брошуру з критикою закону.
9 листопада пообіді біля станції метро “Арсенальна” у Києві людно. Тут збираються члени Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) – учасники пішої ходи проти законопроекту №7132 про внесення змін до ЗУ “Про захист суспільної моралі”.
З плакатами “Захистимо мораль від аморальної влади”, “ВР – зборище аморальних авторитетів”, “Нацкомісія з захисту моралі – сучасна інквізиція”, “Вільна преса – моральне суспільство”, “Моральна комісія – прихована цензура!” вони рушають до парламенту.
Журналісти налаштовані вороже до нової ініціативи нардепів. “Це втручання в роботу журналістів, це контроль контенту. Це можливості закривати веб-сайти, навіть без рішення суду. Це можливості закривати за рішенням суду телерадіокомпанії”, – каже виконавчий секретар НМПУ Сергій Гузь.
Дістається на горіхи і Національній комісії із захисту суспільної моралі. “Я б сказав, що найбільший моралізатор – це колишня проститутка, комісія з моралі, яка вже просто так паскудно себе зарекомендувала. Яка починає ставати якимось моральним арбітром. Це просто смішно. Це все одно що в борделі якась там бандерша починає розмірковувати про цнотливість і про пречисту діву Марію”, – говорить голова Київської незалежної медіапрофспілки Юрій Луканов.
З ним солідарна голова юридичного бюро Київської незалежної медіапрофспілки Юка Гаврилова: “Мене ця комісія взагалі не влаштовує хоча б тим, що вона з кожного громадянина України отримує гроші, тобто вона живе за бюджетні кошти. І за гроші громадян їм ще й розказує, кого любити, як любити, що морально, а що неморально”.
Біля будівлі парламенту до журналістів приєднуються правозахисники. Вони принесли із собою манекен в короні “Мораль від влади” і влаштували під стінами парламенту публічний “стриптиз”.
“Україна офіційно запровадила інститут політичних в’язнів, про що повідомила весь світ”, – зачитує в гумномовець представниця Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Марина Говорухіна. З манекена летить пальто.
“У відділку міліції вбивають студента, а начальника відділку за це відправляють на заслужену пенсію”. За пальтом летить шарф.
“У чорнобильців, пенсіонерів, дітей війни намагаються забрати пільги, в той час як народні депутати мають найбільші пільги в країні”. З фігур “владної моралі” знімають спідницю.
“Підприємці, які намагались постати проти несправедливих податків, зазнають кримінального переслідування… Посадовці дозволяють собі бити жінок і стверджувати, що ті самі винні…” висуває представниця УГСПЛ нові й нові аргументи. Зрештою фігура “моралі від влади” залишається голою, в одній короні.
“А король-то голий!” – лунає з натовпу.
“Ми хочемо продемонструвати законодавцям, що вони не мають права нав`язувати українцям свою мораль, адже вони самі аж ніяк не моральні авторитети. Наша влада сама є порушником всіх загальноприйнятих норм моралі”, – завершує Говорухіна.
У цей час у Раді починаються слухання про стан суспільної моралі в Україні. Двоє правозахисників Костянтин Реуцький і Михайло Каменєв несуть туди кілька десятків примірників збірки “Аргументи проти” з критикою закону “Про захист суспільної моралі”. На обкладинці – робота Мікеланджело з класичним, але все ж пікантним фото.
На вході біля рамки Каменєва зупиняють співробітники Управління державної охорони і вимагають здати всі примірники брошури.
“Пояснили це тим, що Верховна Рада – це режимний об’єкт і я маю узгоджувати з прес-службою пронесення брошур. Я кілька разів просив їх назвати нормативний документ, який регулює цю ситуацію, але вони відмовилися”, – коментує Каменєв.
За словами Реуцького, якщо депутати приймуть зміни до закону про захист суспільної моралі, така брошура буде взагалі поза законом: скульптуру оголеного Давида, зображену на її обкладинці, цілком можна буде назвати нецензурною.
Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини
Фото автора
Опубліковано на УНІАН-Права людини
