Заборона виїзду за кордон медійникам і митцям: чому це може нашкодити Україні
Рішення Мінкульту призупинити з 3 березня видачу листів сприяння до Державної прикордонної служби, які дозволяли військовозобов’язаним чоловікам — медійникам та діячам культури — виїжджати за межі країни, викликало бурхливу, здебільшого негативну, реакцію в українському громадянському суспільстві. Попри те, що Мінкульт не надає дозволу виїжджати з України, це прерогатива Держприкордонслужби, потенційна заборона стала причиною обговорень, подекуди дуже емоційних, на тему: “Чи може це зашкодити Україні та чому?”
ZMINA зібрала думки з цього приводу представників влади, медіаспільноти, культурної сфери, активістів і громадських діячів.
Джерело: Держприкордонслужба УкраїниЧому Мінкульт заблокував виїзд журналістів за кордон
Причини ухвалення згаданого рішення прокоментував радник міністра культури з питань стратегічних комунікацій та міжнародної співпраці Дмитро Золотухін. Він заявив, що 2024 року понад 500 чоловіків, які виїхали закордон на підставі листів-пропозицій Міністерства культури та інформаційної політики, так і не повернулися до України.
Більшість із них залишилася за кордоном у першій половині року, коли в країні посилили вимоги до мобілізації, уточнив він. Щодо кожного із цих випадків Національна поліція відкрила кримінальні провадження за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Водночас радник міністра пояснив, що зараз немає жодного нормативного акта, який би надавав Мінкульту або будь-якому іншому органу право звертатися до Держприкордонслужби з проханням сприяти перетину кордону під час воєнного стану. Він також додав, що в Україні досі не ухвалили закон, який передбачав би кримінальну відповідальність за неповернення чоловіків призовного віку після законного виїзду за кордон. Тож громадяни, які залишаються за межами України, уникають покарання, тоді як відповідальність, зокрема кримінальна, покладається на державних службовців.
Щоб вирішити цю проблему, Золотухін запропонував низку заходів, серед яких – запровадження кримінальної відповідальності саме за неповернення, а не за факт перетину кордону, створення механізму звітування за результатами виїзду (зокрема щодо зібраних коштів, їхнього розподілу та публічних виступів на заходах), а також розширення переліку органів влади, які матимуть право видавати такі листи-пропозиції.
Водночас виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що рішення міністерства може призвести до стигматизації всіх представників медіаіндустрії. За її даними, впродовж минулого року виїхали за кордон за такими листами та не повернулися кілька сотень митців і лише до десяти журналістів.
Вона також звернула увагу на те, що у повідомленні міністерства на офіційному сайті не вказані навіть орієнтовні терміни відновлення виїздів. Лише зазначено, що заборона виїздів залишатиметься чинною “до остаточного врегулювання ситуації”.
На переконання медіаекспертки, перед ухваленням таких кардинальних рішень мало б відбутися широке громадське обговорення, особливо з урахуванням того, що при Мінкульті вже функціонує експертна рада, яка має брати участь у розгляді таких питань.
Романюк закликала міністерство до відкритого діалогу щодо змін у правилах перетину кордону для журналістів та митців.
Водночас журналіст Сергій Руденко вважає, що Міністерство культури має оприлюднити повний список митців та медійників, які легально виїхали за кордон і не повернулися.
“Цілком може виявитися, що з 500 чоловіків, які не повернулися, велика частина не має жодного стосунку ані до культури, ані до медіа”, — написав він на своїй сторінці у фейсбуку.
Народна депутатка Юлія Клименко також розкритикувала рішення Мінкульту, заявивши, що це матиме “катастрофічні наслідки”.
“Ми вже маємо дипломатичні провали після системної заборони виїзду волонтерам, місцевим депутатам та парламентарям. Матимемо ще один, бо це лише ускладнить роботу медійникам та митцям, які доносять світу правду про Україну, збирають гроші для ЗСУ, підтримують культурний сектор і дуже важливий зв’язок з українцями за кордоном”, — сказала вона.
На її переконання, має бути рішення та контроль, а не тотальна заборона і звинувачення всіх у неповерненні.
Нардепка Софія Федина переконана, що такі заборони — не вихід.
“Доки московити займають всі майданчики, а армія не має потрібного – замість того, щоб розробити прозорий механізм на виїзд, вони забороняють усім артистам виїжджати, навіть тим, які мають довгу історію повернень і великих зборів… Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, вважайте це офіційним зверненням, вимагаю не блокувати допомогу Збройним силам та надати дозвіл на виїзд артистам, які всі свої сили вкладають у допомогу війську”, — написала вона у фейсбуку.
Правозахисниця Олександра Дворецька, коментуючи рішення Мінкульту, зазначила, що не існує такого механізму, який би гарантував 100% повернення всіх, кому дали дозвіл на перетин кордону.
“Неможливо приставити до кожного державного супроводжуючого, а до супроводжуючого ще одного супроводжуючого, щоб не утік супроводжуючий. Державі варто зважити, що для неї народна дипломатія, культурна дипломатія, робота медіа і обмін досвідом. Чи приносять користь? І чи є ця користь вищою за потенційні втрати у вигляді “ухилянтів”, — написала вона на своїй сторінці у фейсбуку.
Джерело: Держприкордонслужба УкраїниЗасновниця громадської організації “Голоси”, продюсерка проєкту “Азовсталь. Голоси” Ольга Собко наголосила на тому, що росіяни зараз вільно подорожують світом: відкривають виставки, беруть участь у фестивалях, формують культурний наратив.
“Вони не в ізоляції. А що робимо ми? Ми самі закриваємо собі двері… Заборона ставить під загрозу міжнародний голос України. Ця заборона – це втрачені можливості, незакриті проєкти, зірвані тури і покази. Це відсутність українських голосів у міжнародному просторі. Це те, про що мріяв наш ворог, але ми робимо це самі”, — переконана вона.
Підприємець, громадський діяч Валерій Пекар так прокоментував заборону на виїзд за кордон медійників і митців:
“Заборонимо виїзд митцям, бо не всі повертаються. Заборонимо виїзд громадським організаціям, бо ляпнуть щось не те. Заборонимо виїзд політичній опозиції, бо набирають рейтинг. Заборонимо виїзд журналістам, бо всі важливі події в Україні. Заборонимо виїзд підприємцям, бо хай заплатять податки й сидять вдома. А потім дивуємося, що нема кому пояснити світові, за що ми воюємо”.
Медіаюрист та військовослужбовець Алі Сафаров наголосив, що журналісти їдуть за кордон не у відпустку, не “потусуватися”, не “заробити грошенят” тощо. Вони їдуть збирати інформацію про різноманітні міжнародні події, важливі рішення, зокрема щодо України. Закриття можливості таких виїздів обмежує доступ українців до інформації, вважає він:
“Внаслідок цього інформація про такі події буде потрапляти в Україну в меншій кількості, а то й взагалі з тих самих московських джерел, тобто викривленою. Зрозуміло, що суто теоретично можна було б формувати на виїзд команди лише з невійськовозобов’язаних журналістів, але чи можливо це на практиці?”.
На його думку, не пускати українських артистів в закордонні тури це, зокрема, “розчищати простір для артистів локального рівня популярності з інших країн”, насамперед з РФ, суттєво зменшувати недержавну матеріальну підтримку Сил оборони України, формувати негативний імідж України через скасування турів та невиконання зобов’язань перед їхніми організаторами, стимулювати розвиток корупційних схем для виїзду за межі країни, сприяти додатковій демотивації громадян України та підігравати ворожим наративам.
“Замість розробки системи підтримки та заохочення тих, хто активно гастролює на користь України та її Сил оборони, та механізмів покарання тих, хто порушує зобов’язання вчасно повертатися в Україну після закінчення турів, вибрали найпростіший, але не наймудріший варіант. Що ж, все дуже красномовно”, — написав він.
27 лютого також вийшла заява “Медіаруху”, в якій журналісти та медійники звернулися до Мінкульту з проханням скасувати заборону й надалі залучати експертну раду до ухвалення рішень щодо виїзду журналістів.
У “Медіарусі”, до якого входить понад 70 видань та інституцій, нагадали, що впродовж трьох років повномасштабного вторгнення журналісти сумлінно виконують роботу в тилу та на фронті, що впливає на підтримку України у світі.
Окрім цього, тут нагадали про тисячі медійників, які стали до лав Збройних сил України, та щонайменше 98 з них, які загинули. Серед них — журналісти Олександр Махов, Олексій Чернишов, Максим Мединський, Ярослав Шапочка, Дмитро Сірик, Роман Чорномаз, Антон Клітний, Дмитро Сінченко.
У відповідь на запити медіа та через значний резонанс у соціальних мережах пресслужба Мінкульту ввечері 28 лютого надала більш розлогі роз’яснення з приводу рішення призупинити надання листів про сприяння для виїзду військовозобов’язаних митців і медійників за кордон з 3 березня 2025 року.
Тут наголосили, що рішення “є тимчасовим і діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії”.
“Міністерство запропонувало проєкт змін до постанови Кабміну “Про правила перетинання державного кордону громадянами України” від 27 січня 1995 року № 57. Документ перебуває на погодженні органів державної влади відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів”, — йдеться у повідомленні.
Пропозиції Мінкульту полягають у тому, щоб включити до постанови перелік документів, на основі яких міністерство матиме підстави надавати листи-сприяння чоловікам призовного віку, які працюють в сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.
Тут також наголосили, що Мінкульт до цього часу лише надавав листи-сприяння про виїзд за кордон медійників та митців, а саме рішення про дозвіл на перетин державного кордону є повноваженнями Державної прикордонної служби України.
Пресслужба міністерства уточнила, що інформуватиме про подальші кроки після ухвалення нових правил перетину кордону.
Також відомо, що народний депутат, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин ініціював зустріч з представниками Мінкульту щодо питань перетину кордону медійниками. Якщо вона відбудеться, ZMINA розповість про її результати.
