Як порушують права дитини в школі: опитування батьків

Школа має бути безпечним місцем для якісного, комфортного і безоплатного навчання дітей. Це право гарантоване Конституцією і законами України. Але чи так це насправді?

Щоб дізнатися, чи добре захищаються права дитини в школі, чи сприймають батьків як партнерів та безпосередніх учасників освітнього процесу, а може, ставляться вороже, ми вирішили провести експертне опитування батьків.

Навряд чи таку інформацію озвучить директор школи, коли батьки обирають навчальний заклад, і ці дані точно не знайти в щорічному звіті адміністрації. Однак саме вони є ключовими для батьків, які віддають дитину до школи. Чи безпечна ця школа? Чи орієнтована вона на реалізацію базових потреб дитини й на дитину загалом?

Опитування проводилося методом онлайн-анкетування і тривало з 25 липня до 2 серпня 2020 року. У ньому взяли участь 223 батьків.

Оцінюючи ситуацію загалом, 53% опитаних батьків повідомили, що постійно стикаються з порушеннями прав дитини в школі, 27% – що це було раз чи два.

Серед конкретних порушень найчастіше батьки виділяли психологічне насильство (крик, образи, погрози) – 58% опитаних; неналежний стан кабінету, спортивної зали, роздягальні або інших приміщень школи, де навчаються чи перебувають діти під час навчального процесу (50%); неякісне надання освітніх послуг, а саме погане викладання предмета, заниження оцінок тощо (48%); булінг, цькування дитини з боку педагогів чи інших дітей (47%); заборону виходити в туалет під час уроку (38%); неналежний стан туалетів, наприклад відсутність окремих кабінок і замочків для забезпечення приватності, відсутність туалетного паперу та мила, теплої води, бруд у туалетах (30%), тощо.

Багато батьків помітили порушення базових потреб дитини в їхній школі, таких як пити воду, ходити в туалет, стан туалетів тощо. Це спричиняє занепокоєння, адже такі фактори можуть вплинути на погіршення психологічного стану і здоров’я дитини, успішність у навчанні.

Дві третини опитаних батьків повідомили, що їм доводилося стикатись із поборами та вимаганням грошей на вступні внески, внески до благодійного фонду школи, на навчальні посібники, ремонт кабінетів, купівлю меблів, подарунки педагогам і керівництву закладу та інше. Ще третина батьків розповіла, що їм перешкоджали або забороняли відвідувати навчальний заклад, приміщення їдальні, класні кімнати, туалети тощо.

Виявляючи різні порушення, дві третини опитаних батьків зверталися до адміністрації школи, однак більшість – усно. Третина не звертались узагалі, оскільки боялися, що це негативно позначиться на навчанні їхніх дітей та ставленні педагогів, або ж вони не вірили, що вдасться щось змінити.

Оцінюючи реакцію представників адміністрації школи, найбільша частина опитаних батьків (37%) заявила, що домовилися на словах, але покращень зрештою так і не відбулось, 13% повідомили, що їхню письмову скаргу в школі відмовилися реєструвати. Утім, кожному десятому з батьків усе ж вдалося домогтися позитивного результату, а проблему розв’язали швидко.

Та були й випадки відписок, прохань забрати скаргу або погроз. Деякі батьки повідомили, що після скарги почалося цькування, і їм довелося перевести дитину до іншої школи.

Загалом же трохи більш ніж половина опитаних батьків зазначили, що реакція на скарги з боку адміністрації школи була негативною: їх просто ігнорували або тиснули, погрожували скаржникам.

Цифри в опитуванні показують, наскільки серйозними є проблеми шкільній системі. Але рішення поки що одне – це залучення батьків до діяльності школи й налагодження партнерських стосунків, а також батьківський контроль. Ми повинні запам’ятати одну річ: батьки мають право!

Читайте також: опитування вчителів про порушення прав людини в школі