“Вкрадена перемога”: чи варто позбавляти акредитації журналістів, які дали перші репортажі зі звільненого Херсона

Дата: 14 Листопада 2022 Автор: Наталія Адамович
A+ A- Підписатися

Журналістів низки іноземних і вітчизняних  медіа, які першими оприлюднили фоторепортажі та відео зі звільненого від російських окупантів Херсона, позбавили акредитації за “грубе порушення вимог наказу головнокомандувача Збройних сил України №73 від 3 березня 2022 року, а також відповідних розпоряджень військового командування”.

Журналістська спільнота “Медіарух” у своїй заяві назвала таке рішення хибним і закликала повернути акредитації медійникам.

Чи законно забороняти медійникам працювати на звільнених територіях та чи є потреба в перегляді правил акредитації для журналістів, розбиралася ZMINA.  

Звільнений Херсон. Фото: Євгеній Завгородній / Телеграф

У день звільнення Херсона, 11 листопада, ОК “Південь” повідомило, що доступ представників медіа до деокупованих населених пунктів Херсонщини тимчасово обмежать. Надати його обіцяли “після проведення силами оборони стабілізаційних заходів”, підкреслили військові.

Попри це перші кадри зустрічі українських військових у звільненому місті, що перебувало під окупацією з початку березня, побачили мільйони людей у всьому світі. Відео та фоторепортажі про зустріч українських військових місцевими жителями дали журналісти CNN, SkyNews, AP, інші іноземні медіа, а також українські – телеканал “Рада”, Громадське, Суспільне, “Телеграф”, УП.

Уже ввечері цього дня представники інших медіа в соцмережах почали нарікати, що не змогли потрапити до щойно деокупованого міста, бо не отримали на це дозволу від військових. Почалися розмови про “своїх і чужих” журналістів, а також про те, що іноземним медіа простіше отримувати дозвіл на роботу в зоні проведення бойових дій, ніж вітчизняним.

13 листопада пресофіцерка ОК “Південь” Наталія Гуменюк в інтерв’ю “Детектору медіа” сказала, що жоден журналіст чи знімальна група, що працювали в Херсоні одразу після звільнення міста, не отримали на це дозволу. Всіх їх планують позбавити акредитації, уточнила вона.

І цього ж дня Генштаб Збройних сил України заявив про позбавлення акредитації низки ЗМІ та медійників. У повідомленні військові наголосили, що деякі представники медіа, “ігноруючи наявні заборони та застереження, без погодження з відповідними командирами та службами зв’язків з громадськістю військових частин здійснювали інформаційну діяльність в місті Херсон ще до завершення стабілізаційних заходів”.

Такі дії в Генштабі визнали грубим порушенням вимог наказу головнокомандувача Збройних сил України №73 від 3 березня 2022 року, а також відповідних розпоряджень військового командування. Відтак низці представників ЗМІ, що порушили ці правила, дозвіл на роботу скасували, їхні акредитації визнали нечинними.

За даними “Детектора медіа”, серед них – шість журналістів, які працюють з іноземними знімальними групами, включно із CNN і Sky News. Також відомо про позбавлення акредитації співробітників двох українських медіа.

“Фото про велику перемогу і особисту поразку. На цих знімках ви бачите радість мешканців Херсона, які зустрічають визволителів. А я бачу лист від Збройних сил з позбавленням мене акредитації у зв’язку з “грубим порушенням”, який я отримав сьогодні вранці. Сподіваюся, ситуація якось вирішиться, бо це наша спільна війна і в тому числі інформаційна”,написав фотограф видання Telegraf UA Євгеній Завгородній на своїй сторінці у фейсбуку.

Позбавили акредитації журналіста найбільшого європейського телеканалу – французького TF1 – Бенуа Кристаля разом з українським журналістом Ігорем Захаренком, які роблять репортажі про повномасштабне вторгнення РФ в Україну з лютого 2022 року. Про це повідомив громадський діяч Олександр Аронець на своїй сторінці у фейсбуку.

Процес анулювання акредитацій триває, тож пізніше ми можемо побачити й інші прізвища та назви медіа, яким заборонили висвітлювати події війни РФ проти України безпосередньо із зони бойових дій.

Бенуа Кристаль і Ігор Захаренко. Джерело: фейсбук-сторінка Олександра Аронця

Позбавляти акредитації за добре зроблену роботу – це дико – журналіст

Фоторепортер видання “Бабель”, ексфіксер видань The Times і The New York Times Стас Козлюк розповів ZMINA, що проблеми комунікації між військовими та журналістами рано чи пізно мали вийти в публічну площину.

“Якщо спробувати дотримуватися всіх правил відомого наказу №73, робота буде доволі складною. Бо зараз на кожній ділянці фронту – свої правила. Так, на Донбасі принаймні місяць тому все працювало, як у попередні роки. Ти подаєш маршрутний лист, говориш, які населені пункти плануєш відвідати, домовляєшся з військовими безпосередньо “на землі”, вони дають добро, і ти працюєш”, – розповів він. 

Стас Козлюк. Джерело: фейсбук-сторінка фоторепортера

Водночас на півдні ця робота, на його думку, дуже сильно зарегульована. Крім того, що журналіст отримує акредитацію від ЗСУ, він має повідомити про свою присутність, наприклад, ОК “Південь”, уточнив фоторепортер.

“Треба заповнити окрему форму акредитації, якщо хочеш працювати в Миколаївській області. А якщо захочеш працювати в Миколаєві, треба заповнити ще одну форму. Якщо ти хочеш заїхати на Херсонщину з боку Кривого Рогу, маєш повідомити пресофіцера, який працює в Кривому Розі: заповнити ще одну форму акредитації. Якщо ти хочеш їхати працювати до військових, маєш надіслати окрему заяву з підписами, печатками, реєстраційними номерами свого медіа, зазначенням відповідального за підготовку матеріалу тощо”, – пояснив Стас Козлюк.

Фоторепортер розповів про ситуацію, коли йому довелося на одному з блокпостів заповнювати чергову форму, а згодом отримати відповідь від командування напрямку фронту у вигляді одного речення: “Це не наша парафія, домовляйтеся з командирами на місцях”. Фактично журналіст через бюрократію втратив добу повноцінної роботи.

На думку Стаса, зараз допуск журналістів до зони бойових дій дуже зарегульований. Навіть якщо військові готові тебе прийняти, ти маєш скерувати мільйон запитів і отримати “папірець на папірець”, це вбиває роботу репортера, каже він. 

Звісно, журналістів, які висвітлюють війну, дуже багато, їх треба контролювати в хорошому сенсі цього слова, щоб у разі чого можна було допомогти.

Але, з іншого боку, зрозуміла необхідність знати, скільки й де журналістів перебуває, зараз обросла неймовірною кількістю бюрократичних процедур, які дуже ускладнили їхню роботу. 

“Здається, що в уяві того, хто за це відповідає, такі бюрократичні процедури мають врегулювати і спростити роботу журналістів, унеможливити ситуації, коли медійники їдуть без супроводу, у сірій зоні. Але насправді виходить навпаки: журналісти намагаються обійти ці правила, бо їх дуже і невиправдано багато. Ну не може репортер два тижні чекати на дозвіл”, — каже фоторепортер. 

Журналісти мають бути хронікерами, фіксувати події в часі і просторі. Тож дуже дивно, коли професійним медійникам доводиться ілюструвати свої тексти світлинами з телеграм-каналів на кшталт “Трухи” й ставити фото з їхніми вотермарками. Так журналістика не працює і не працюватиме, наголошує Стас Козлюк. 

Скриншот з репортажу CNN зі звільненого Херсона

Також позбавлення акредитації іноземних ЗМІ фактично за добре зроблену роботу, на його думку, дійсно може зашкодити іміджу України. А формально за наказом №73 репортера можна позбавити права працювати будь-коли, для цього в документі можна знайти причини. 

“Я розумію, що до деокупованих міст хоче потрапити дуже багато медійників. Забороняти їм це не вихід. Вони все одно туди потраплять. Так і вийшло в Херсоні. Наскільки мені відомо, 13 листопада там було близько 50 знімальних груп: теле-, онлайн-, друкованих медіа. Тепер їх хочуть позбавити акредитації”, – пояснив журналіст.

На переконання Стаса, ОК “Південь” – одна з найскладніших структур для роботи з журналістами, бо там дуже складно отримати дозвіл на будь-що. Наприклад, колись журналіст мав намір знімати в порту Миколаєва цивільні судна, які застрягли там через війну, поговорити з моряками тощо. Вдалося домовитися майже з усіма: адміністрацією порту, охороною порту, Військово-Морськими силами. Не вдалося – з ОК “Південь”. Там медійникам відповіли, шо порт – стратегічний об’єкт.

“Хоча нам були потрібні лише конкретні кораблі та люди”, – сказав фоторепортер. 

Незрозуміло журналісту, чому ЗМІ не допускають до деокупованих уже більш ніж місяць сіл на Херсонщині. Треба відстояти чергу, дочекатися пресофіцера і тільки з ним туди заїхати, притому що місцеві вільно їздять туди-сюди, заїжджають волонтери, місії тощо. А журналісти – ні.

Стас згадав, що, коли деокупували Ірпінь і Бучу, перше місто закрили для журналістів. У Бучі ЗМІ зафіксували все, що там відбувалося.

“Хочеться, щоб військові розуміли, що журналісти мають фіксувати події та наслідки присутності росіян. Убитих цивільних, катівні, розмародерені магазини, будинки. Так, це знімають криміналісти, але їхні світлини не можна поширити в медіа. Це закритий контент”, – каже він.

Як наслідок, про Бучу знає весь світ, про Ірпінь – набагато менше. Про воєнні злочини Росії має знати весь світ, і це робота журналістів, зокрема. Це мають розуміти ті люди, які вирішили, що можуть позбавити медійників права на професію, переконаний журналіст.

За правилами воєнного стану

Ситуацію з позбавленням акредитації низки ЗМІ та журналістів для ZMINA прокоментував медіаюрист ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов.

Євген Воробйов. Джерело: фейсбук-сторінка медіаюриста

Він пояснив, що, відповідно до статті 25 Закону “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник ЗМІ має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом.

Ця стаття передбачає безперешкодний доступ журналіста до місць “воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин)”. Проте в тексті законодавець не згадує про місця, де оголошено воєнний стан, зазначив юрист.

“За таких обставин слід керуватися відсиланням, яке є в тій же статті: “крім випадків, передбачених законом”, – сказав він.

Право журналіста на перебування в місцях, де оголошено воєнний стан, все ж може підлягати обмеженню на підставі відповідного закону. Таким на період воєнного стану є Закон “Про правовий режим воєнного стану” (далі – Закон).

Відповідно до статті 3 згаданого документа, військове командування в межах повноважень, визначених цим Законом та указом президента про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, видає обов’язкові до виконання накази й директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки й порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

У статті 8 Закону йдеться, що військове командування з військовими адміністраціями, у разі їхнього утворення, можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод певні заходи правового режиму воєнного стану.

Так, дозволено:

  • встановлювати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
  • регулювати в порядку, визначеному Кабміном, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та ЗМІ;
  • також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення;
  • забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передання інформації через комп’ютерні мережі.

Чинним є також Наказ головнокомандувача ЗСУ від 3 березня 2022 року № 73 “Про організацію взаємодії між 3бройними силами України, іншими складовими сил оборони та представниками ЗМІ на час дії правового режиму воєнного стану”.

В додатку №2 до нього міститься перелік інформації, яка не підлягає оприлюдненню.

В додатку №3 наводиться порядок акредитації журналіста для доступу до воєнних об’єктів та районів бойових дій.

У додатку 4 – правила роботи в районі бойових дій.

“Отже, право журналіста, передбачене статтею 25 Закону “Про інформацію”, може бути обмежене, оскільки діє Закон “Про правовий режим воєнного стану”, який дозволяє регулювати діяльність ЗМІ в такий період. Слід зазначити, що наразі законом передбачені обмеження, а не повна заборона. Оскільки, отримавши акредитацію, журналіст допускається до районів бойових дій, де оголошено воєнний стан. Саме тому перед поїздкою до району бойових дій слід отримувати акредитацію, щоб безперешкодно вести свою журналістську діяльність”, – сказав Воробйов.

Медіарух вимагає повернути акредитації журналістам

Рішення про позбавлення акредитацій медіа, які працювали в Херсоні без дозволу військових, спричинило не менше обурення медіаспільноти, ніж те, що журналістів офіційно не пускали до деокупованого міста одразу після звільнення.

Так, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк написала у фейсбуку: “Уявіть, що генерали здобули перемогу. А їх звільнили з армії, бо вони були у формі, але розстібнули ґудзик на кителі. Складно повірити? Але саме це зараз відбувається з нашими медійними генералами, над якими влаштували розправу непрофесійні комунікаційники МО”.

На її переконання, нагально потрібен документ, який встановить обов’язки співробітників комунікаційних відділів Міністерства оборони, тому що зараз “їхня безвідповідальність і безкарність справляють гнітюче враження”.

Романюк закликала журналістів підписуватися під заявою Медіаруху від 14 листопада, яку також підтримує Центр прав людини ZMINA.

У тексті документа, адресованого президенту України Володимиру Зеленському, головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та міністру оборони Олексію Резнікову, зокрема, наголошується на тому, що українські й іноземні журналісти та медійні організації вимагають вжити негайних заходів, щоб розв’язати “конфліктну ситуацію, викликану неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня”. 

На переконання медійників, професійні журналісти, які отримали офіційну акредитацію МО, мають відповідні навички, пройшли численні тренінги, мають міжнародні сертифікати з безпеки й величезний досвід роботи на передовій. 

“Провал у розумінні особливостей роботи журналістів на війні й небажання створити рівні й прозорі правила роботи вилився у створення інформаційної напруги й комунікаційну кризу. Намагання заборонити все не просто не працює – воно шкодить нашій країні. А ті, хто шукає простих рішень, породжують складні проблеми”, – йдеться в тексті заяви. 

Колаж: ZMINA

Журналісти вимагають:

  • Негайно повернути акредитацію українським і закордонним колегам, які висвітлювали події в Херсоні та в яких її, згідно з повідомленнями Генштабу, через це забрали.
  • Провести внутрішнє розслідування непрофесійної роботи комунікаційного відділу ОК “Південь” і загалом комунікаційного сектору Міністерства оборони України й ухвалити відповідні кадрові рішення. 
  • Побудувати рівні та прозорі правила роботи й допуску журналістів і відмовитися від вибіркового підходу.
  • Перестати агресивно атакувати медійників і почати з ними співпрацювати. Залучити до роботи комунікаційних органів МО професіоналів, які розуміються на особливостях роботи журналістів і здатні побудувати якісну комунікацію.
  • Прибрати зайву і недієву бюрократію, зокрема непотрібні документи й узгодження, впроваджені Об’єднаним координаційним пресцентром Сил оборони півдня. В журналістів уже є акредитація МО, яка є офіційним дозволом на роботу. Додаткові документи й дозволи, які до того ж застосовуються непрофесійно і вибірково, ускладнюють роботу журналістів і негативно відбиваються на висвітленні найважливіших подій в Україні для української і світової аудиторії. 
  • Припинити необґрунтоване перешкоджання роботі журналістів і ставитися до них із повагою, розуміючи їхні потреби та місію. Світ дізнається про війну і співпереживає Україні, зокрема, й завдяки роботі наших українських і закордонних колег. 
  • Докласти всіх зусиль, щоб професійні медіа могли оперативно і безперешкодно виконувати свою роботу.

На боці журналістів виступив український Омбудсман

Підтримав українські та закордонні медіа український Омбудсман Дмитро Лубінець. Він нагадав, що завдяки сюжету CNN світ побачив, як жителі Херсона з прапорами на плечах співають гімн України.

“Хіба це не прекрасно? Люди з інших країн побачили правду – що херсонцям не потрібен ніякий “руський мір”, а вони є українцями й чекали на ЗСУ”, – написав він.

На його переконання, контроль доступу медіа в умовах війни потрібен – це міжнародний стандарт. Саме для цього в Генштабі створили Центральне управління цивільно-військового співробітництва. Проте комунікація з міжнародними медіа є недостатньою, вважає Омбудсман.

Завдання ЗМІ – давати оперативну інформацію з місця подій для того, щоб громадяни країн-партнерів на власні очі побачили, задля чого працює зброя та гуманітарні програми, які фінансуються з податків. Скасування дозволу на роботу цих медіа та журналістів є неприйнятним у таких умовах, підкреслив Лубінець. Тому є “потреба переглянути це рішення та підходи до роботи цивільно-військового співробітництва з медіа”.

Омбудсман повідомив, що звернувся з цією пропозицією до міністра оборони України.

“Світ повинен знати правду про злочини Російської Федерації! А журналісти повинні мати можливість цю правду розповсюджувати”, – резюмував він.

Це пряма атака на медіа з боку Офісу президента – Бутусов

Журналіст, редактор Цензор.Нет Юрій Бутусов назвав ситуацію з позбавленням акредитації журналістів, які показали Херсон у перші години після звільнення, “прямою атакою на медіа з боку Офісу президента”.

“Херсон звільнили 11 листопада, але журналістам повідомили, що знімати та викладати матеріали про звільнення Херсона можливо тільки з 14 листопада, коли до Херсона приїхав президент Зеленський, який мав стати головною зіркою всіх сюжетів. Але багато журналістів усе ж таки виклали матеріали раніше. Як за таке фото можна карати?”написав він у фейсбуку.

На його переконання, наказ №73 про допуск ЗМІ “можна трактувати як завгодно”.

“Чому його вжили вибірково саме зараз? Тому що це політичний тиск. Закони в нас завжди виконуються вибірково, так само як вибірково виконуються, наприклад, накази щодо забезпечення снарядами та зимовою формою”, – написав він.

За його словами, журналістів позбавили акредитації не військові: наказ “покарати журналістів, хто виклав інформацію про звільнення раніше, ніж Зеленський приїхав до Херсона, видав Міноборони радник голови Офісу президента Михайло Подоляк”. 

Бутусов наголосив на тому, що Цензор.Нет виконав “абсурдну заборону відвідувати Херсон”, і висловив жаль, що хтось виклав матеріали, а журналістам їхнього видання не дали.

Проте це не значить, що вони погоджуються з вибірковим застосуванням непродуманих наказів, які не відповідають ситуації, і що вони не підтримуватимуть своїх колег, уточнив він.

“Свобода слова – це кращий захист для України, без неї у війні не вистояти”, – написав Бутусов.

Офіційний престур до Херсона: два автобуси на дві сотні журналістів

Перший офіційний престур до Херсона відбувся лише 14 листопада. Запрошення на нього отримали не всі журналісти. За даними учасників заходу, повідомлення такого змісту надійшло 13 листопада в один із закритих чатів:

Шановні колеги! Організовується престур у звільнений Херсон. Збір у м.  Миколаїв, місце – залізничний вокзал, завтра на 7.00. Виїзд на своїх авто. Контактна особа Євгеній Єрін +380 50 937 0918. Для підтвердження своєї участі напишіть кінцевий список учасників сьогодні до 18.00 на електронну адресу: Херсон press.kherson@gmail.com”.

Загалом, за даними журналістів, які прийшли до місця збору, всього було близько двохсот медійників, але лише два автобуси на 30 місць. Як відбувалася поїздка, можна уявити за допомогою фото, оприлюднених у соцмережах.

Фото з соцмереж

Другий престур до звільненого Херсона запланували на 16 листопада.

Але, на переконання репортерів, ніщо не може замінити “драйв” перших вражень після звільнення українських міст і селищ від окупантів. Живі свідчення очевидців подій потрібні українцям як літопис новітньої історії.

І дуже добре, що репортажі журналістів, позбавлених акредитації, вже встигли розлетілися всім світом. Це потрібно Україні, яка ще не закінчила цю війну.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: