У Львові звільнили лікаря, який боровся з корупцією та зловживаннями: як він відстоює права в суді й що каже керівництво

Дата: 13 Липня 2021 Автор: Наталія Адамович
A+ A- Підписатися

Адміністрація Львівської обласної дитячої клінічної лікарні “Охматдит” звільнила з роботи дитячого лікаря-невролога, кандидата медичних наук Василя Штибеля, який пропрацював тут майже 20 років без жодних доган. Формальним приводом для цього став прогул 31 грудня 2020 року, зарахований через нібито неправильно оформлену заяву про відпустку. Проте сам звільнений наполягає, що справжня причина – його активна громадська діяльність. Адже Василь Штибель є головою Вільної профспілки працівників “Охматдиту” й неодноразово критикував дії адміністрації закладу, очолював протести проти ліквідації львівського “Охматдиту” та боровся проти зловживань коронавірусним фондом під час пандемії.  

Поновлення на роботі чоловік вимагає через суд і впевнений, що жодних законних підстав відмовити йому в цьому немає. 

Фото: Наталія Адамович

Звинуватили в “неправильній” заяві про відпустку

У наказі від 29 січня 2021 року про звільнення йдеться, що лікаря-невролога консультативної поліклініки Василя Штибеля звільнили за прогул згідно з пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Також його звільнили з посади лікаря-невролога відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, яку він обіймав за сумісництвом на ставці у чверть посадового окладу.

Сам лікар наполягає на тому, що заяву про відпустку надав заздалегідь і вона була завізована.

Проте адміністрація медзакладу каже, що документ був складений з порушеннями: не вказано, яку саме відпустку хотів оформити співробітник. Його про це повідомили, але медик до лікарні не з’явився. Тож відсутність Штибеля на робочому місці 31 грудня 2020 року нічим не виправдана, вважає керівництво “Охматдиту”.

Водночас звільнений лікар-невролог стверджує, що мав невикористаний відгул за донорство, який можна було використати в зручний час.

“На 31 грудня 2020 року в українському законодавстві діяла норма, що відпустку за донорство можна використати в зручний для себе час. Адміністрація не могла обмежити моє право. У січні 2021-го ввели іншу норму: можна або використати її наступного дня після здавання крові, або прив’язати до щорічної відпустки”, – розповів Штибель.

Відповідну заяву він подав до адміністрації 13 січня 2021 року.

До того ж Василь Штибель повідомив, що адміністрація закладу 6 січня надіслала на адресу обласної профспілки листа, де просить дозволу звільнити Штибеля через прогул. Проте сам прогул лікарю оголосили наказом лише 28 січня 2021 року. 

У лікарні діє комісія з перевірки відроблення робочого часу, але з приводу питання відсутності на робочому місці Штибеля 31 грудня 2020 року комісія не скликалась і не ухвалювала жодного рішення, тож лікар був позбавлений можливості пояснити своє бачення ситуації з поданою на відпустку заявою. 

З огляду на це Василь Штибель подав позов до Личаківського суду Львова на адміністрацію дитячої лікарні “Охматдит”, у якому вимагає визнати незаконними та скасувати накази про звільнення, поновити його на роботі та стягнути з лікарні середній заробіток за час вимушеного прогулу.

6 квітня 2021 року відкрито провадження в справі. Її розгляд суддя Світлана Леньо призначила в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами (за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше).

Натомість позивач подав клопотання про проведення судових засідань із залученням сторін, вимагаючи розглянути справу в присутності сторін, а також долучити до розгляду третю сторону – первинну профспілкову організацію ЛОДКЛ “Охматдит” Вільної профспілки медичних працівників України.

Вільна профспілка звільнення не підтримала

У відповідь на лист щодо погодження звільнення лікаря Штибеля Львівська обласна організація Вільної профспілки медичних працівників України заявила, що вважає такі дії незаконними. Саму ситуацію звільнений медик назвав “перешкоджанням з боку адміністрації медзакладу діяльності профспілки”.

У поясненні йдеться, що напередодні відпустки, 30 грудня 2020 року, Василь Штибель нібито не лише написав заяву, але й усно узгодив з керівництвом консультативної поліклініки свою відсутність наступного дня, про що попередив реєстратуру закладу. Також про відпустку лікаря знали заступниця головлікаря з медичної частини Олена Березовська, в.о. завідувача консультативної поліклініки “Охматдит” Євген Середа та начальниця відділу кадрів Ольга Лесько – ніхто з них не заперечував щодо запланованої відпустки Штибеля, мовиться в листі.

“У лікарні є звичною ситуація видавання наказів про відпустку із затримуванням. У випадках виробничої необхідності присутності на робочому місці працівника повідомляють про це в момент подання заяви, чого не було зроблено у випадку зі Штибелем”, – йдеться в документі.

Будівля львівського “Охматдиту”. Джерело: galnet.fm

Адміністрація “Охматдиту”: Вимоги Штибеля необґрунтовані

На жаль, часу на особисте спілкування з журналісткою директорка ЛОДКЛ “Охматдит” Олександра Бурда не знайшла. Проте офіційну відповідь щодо ситуації зі Штибелем від лікарського закладу видання ZMINA отримало. 

У ній з посиланням на статтю 178 Цивільного процесуального кодексу України (стаття, що регламентує заперечення відповідача проти позову. – Ред.) позовні вимоги Штибеля названо “безпідставними та необґрунтованими”, оскільки “відповідні накази були ухвалені уповноваженими посадовими особами з дотриманням вимог трудового законодавства до кадрових наказів”.

Позивач, на думку адміністрації лікарні, як до звільнення, так і в позовній заяві “не довів поважності причин своєї відсутності на роботі 31 грудня 2020 року”. А обставини, якими позивач обґрунтовує власну позицію, є “надуманими та не можуть бути взяті судом до уваги”.

У лікарні наполягають на тому, що відсутність заперечень з боку в.о. завідувача консультативної поліклініки Середи та начальниці відділу кадрів Лесько щодо надання Штибелю відпустки є “помилковою” і такою, що “взагалі не має правового значення”, оскільки рішення про надання відпустки “ухвалюється роботодавцем або уповноваженим ним органом, до числа яких не належать вищезгадані посадові особи підприємства”.

Водночас тут наголосили, що “безпідставним є висновок позивача, що факт прийняття та розгляду заяви по суті є доказом ухвалення остаточного рішення про надання відпустки”.

“Єдиним документом, що свідчить про законне перебування працівника у відпустці, є наказ роботодавця, виданий з дотриманням трудового законодавства. Про те, що наказу про надання Штибелю В. Г. відпустки не видано, позивач знав, однак, попри обов’язок бути присутнім як на основному робочому місці, так і на роботі за сумісництвом 31 грудня 2020 року, на роботу не з’явився. Наведені обставини не підлягають додатковому доказуванню, оскільки позивач сам їх визнає”, – йдеться у відповіді на запит.

Також в адміністрації закладу заявили, що зі змісту заяви позивача від 30 грудня 2020 року “неможливо було визначити, якого саме виду відпустку він бажав отримати”: щорічну основну чи як донор крові.

“Той факт, що позивач нібито повідомив інспектору з кадрів Лесько О. В., що “делегує” своє право на вибір виду відпустки на розсуд адміністрації КНП ЛОР ЛОДКЛ “Охматдит”, не може братися до уваги, оскільки таке “делегування” не передбачене трудовим законодавством”, – заявили в адміністрації медзакладу.

До того ж пояснення позивача про те, що він перебував у відпустці, яка нібито мала бути йому надана відповідачем, “не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами та є помилковим тлумаченням позивачем його можливостей щодо реалізації трудових прав”, наголосили в лікарні.

“Відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю України (норма, що зобов’язує роботодавця запитати в порушника трудової дисципліни пояснення до застосовування стягнення. – Ред.) працівнику було запропоновано надати пояснення причин своєї відсутності на роботі, від чого він відмовився”, – уточнюється у відповіді.

Рішення ж профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору в адміністрації “Охматдиту” вважають “не досить добре аргументованим”.

“З огляду на це та на виконання вимог ч. 3 ст. 252 КЗпП України (норма, яка забороняє звільняти членів виборних органів профспілки без згоди профспілки. – Ред.) відповідач наголошує на праві суду зупинити провадження в справі та запитати згоду первинної профспілкової організації КНП ЛОР “ЛОДКЛ “Охматдит” Вільної профспілки медичних працівників України на звільнення Штибеля В. Г. за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України і після її одержання або відмови в даванні згоди на звільнення працівника продовжити розгляд спору по суті”, – йдеться у відповіді на запит видання ZMINA.

“Я не воював проти них, а лише просив дотримуватися норми”

Загалом, як свідчить практика, оформлення короткострокових відпусток “заднім числом” – дійсно звичайна практика в українських трудових колективах. Часто відпустки терміном на один день не оформлюють узагалі: так простіше й не треба опрацьовувати купу документів. Тож домовитися з Василем Штибелем навіть у разі виникнення якихось непорозумінь адміністрація “Охматдиту” могла. Але не захотіла. Причиною такого ставлення лікар вважає свою активну громадську діяльність, зокрема публічне викриття правопорушень у лікарні та консультативній поліклініці. 

Акція біля Личаківського райсуду на підтримку Штибеля. Фото: Наталія Адамович

За його словами, перше протистояння активістів та керівництва медзакладу відбулося ще у  2015 році, коли місцева влада намагалася нав’язати лікарні нового – “свого” – головного лікаря. Піврічна боротьба колективу завершилася створенням незалежної профспілки, публічним вибаченням з боку директора департаменту охорони здоров’я та звільненням нав’язаного керівника.

Також Василь Штибель виявив та оприлюднив інформацію про водія, який на автомобілі “Охматдиту” возив представників департаменту охорони здоров’я і постійно отримував премії від медзакладу. Розголос ситуації призвів до звільнення водія з посади та виведення з балансу лікарні вказаного автомобіля.

Інше гучне протистояння керівництва та профспілки відбулося 2019 року, коли місцеві посадовці планували ліквідувати львівський “Охматдит”, прикриваючись реорганізацією та об’єднанням. Як розповів Штибель, частині працівників пообіцяли робочі місця, частину привернули на свій бік маніпулятивним інформаційним вкидом, але офіційні розпорядження містили в собі інший зміст, ніж публічні заяви посадовців.

Через публічні викриття активіста і незадоволення частини колективу майбутніми реформами процес ліквідації лікарні раз по раз відкладали. Після десятків зустрічей активістів з посадовцями в присутності ЗМІ реорганізацію взагалі припинили. Проте, за словами профспілковця, рішення про реорганізацію досі не скасовано, тож до нього можуть повернутись у будь-який момент.

Також свою незручність для адміністрації Штибель пояснює тим, що він “постійно вказував на зловживання з коронавірусним фондом лікарні”:

“З літа 2020 року мене як голову профспілкового осередку виключили з тарифікаційної комісії. А нормування праці без участі профспілки – це порушення трудового законодавства. Кошти за надання медичної допомоги дітям, хворим на коронавірус, надавалися не в повному обсязі. Водночас адміністрація виплачувала ковідні кошти працівникам, яких не залучали до лікування таких пацієнтів”.

Крім того, не враховувалася думка Вільної профспілки під час розподілу премій із квітня 2020 року, уточнив Штибель. 

Водночас лікар вимагав від адміністрації виплатити працівникам надбавки за надання допомоги ВІЛ-інфікованим дітям, його рапорти та заяви спричиняли незадоволення адміністрації. Внаслідок скарги медика до Головного управління держпраці в медзакладі були проведені перевірки, накладені санкції, виплати було відновлено.

За словами Штибеля, адміністрація “Охматдиту” розуміє безпідставність його звільнення, тому намагається очорнити та дискредитувати в очах громадськості. 

Так, адміністрація звинуватила його в тому, що він вимагав надати йому засоби індивідуального захисту для консультування ковідних пацієнтів, тоді як інші працівники погоджувалися працювати без цього (з початку карантину, у квітні 2020 року, “Охматдит” оголошено базовим закладом щодо допомоги дітям, хворим на коронавірус. – Ред.).

За словами пана Василя, надання засобів індивідуального захисту – це обов’язок лікарні:

“Діти, які приходили на консультацію, були без тестів, тобто потенційно інфіковані. І я, як лікар, дотримувався положень нормативно-правових документів, що зобов’язують медиків піклуватися про своє здоров’я”.

Профспілковець наголошує, що лікарня не була належно забезпечена необхідними матеріалами, десятки працівників перехворіли на коронавірус. Як голова профспілкового осередку він був членом комісії з розслідування таких випадків. І виявив, зокрема, що адміністрація вносила до результатів розслідування твердження, що працівники лікарні захворіли на коронавірус нібито через власну необережність. Проте підстав для таких висновків у матеріалах розслідування не було, вважає Штибель. Тож щоразу йому доводилося наполегливо просити про видалення таких записів. 

“Звісно, це не подобалось адміністрації. Але я не воював проти них, а лише хотів, щоб усе було за правилами”, – сказав він.

Попри все звільнення пана Штибеля з посади лікаря “Охматдиту” не позбавляє його від обов’язків голови профспілки, тож він продовжуватиме свою громадську діяльність. 

“Штибеля поверніть, Бурду звільніть!”

16 червня під Личаківським районним судом відбулась акція на підтримку Василя Штибеля: цього дня суддя Леньо розглядала справу звільненого лікаря. Журналістів та активістів, як і самого позивача, на судове засідання не пустили. 

У заході взяли участь Львівський осередок ВГО “Стоп корупції”, представники Вільної профспілки лікарні “Охматдит” та кількох громадських об’єднань міста. Учасники акції тримали плакати “Ні – звільненню медиків!”, “Поверніть в “Охматдит” Штибеля”, “Кожен лікар – на вагу золота”, “Штибеля поверніть, Бурду звільніть!” тощо.

На засіданні 16 червня суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи. Але суддя частково задовольнив клопотання позивача і залучив до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, первинну профспілкову організацію ЛОДКЛ “Охматдит” Вільної профспілки медичних працівників України.

Андрій Соколов. Фото: Наталія Адамович

За словами голови Конфедерації вільних профспілок Львівщини Андрія Соколова, ситуація зі звільненням Штибеля є “неординарною”.

“Пан Василь – публічна особа, громадський діяч, член різноманітних громадських лікарських організацій, дорадчих органів при обласній адміністрації. Бореться за розв’язання проблем у медичній галузі. Найбільша його заслуга за останній період – це недопущення ліквідації “Охматдиту” 2019 року, рішення про яку вже було готове в облраді. Він профспілковий діяч – захищає права працівників. Якщо звільняють голову профспілки – первинної та обласної, – як тоді захищати права рядових членів?” – вважає він.

Підтримують пана Василя і колеги – нинішні та колишні.

Лікар-окуліст Всеволод Радомський висловив здивування через таке суворе дисциплінарне стягнення щодо Василя Штибеля.

“На його роботу не було жодних нарікань раніше. Та, навіть якщо й був той прогул, хіба одразу звільняти? Можна висловити догану тощо… Звісно, я не правник, тож вирішуватиме суд. Як скаже закон, так і буде. Але чому досі немає рішення? Чому так довго? До того ж хотів спитати: чому за пана Василя не виступають у всеукраїнській Вільній профспілці медичних працівників? Він же захищає права людей!” – сказав медик. 

Ще одна колишня колега Штибеля, ексочільниця відділу статистики, підтримала його та розповіла про своє звільнення.

За словами жінки, яка вже не працює в “Охматдиті”, її посаду у 2019 році скоротили, доєднавши до організаційно-методичного відділення. До квітня наступного року вона не могла домогтися посадової інструкції.

“Тобто на роботі мене фактично ігнорували”, – пояснила вона.

Згодом її хотіли примусити погодитися на скорочення, але працівниця не пристала на цю пропозицію. А потім використали ситуацію з нібито прогулом для тиску на жінку.

“Я почувалася погано, тож зателефонувала колезі й попросила написати за мене заяву на один день щодо відсутності на роботі. Та зробила це, віддала заяву завідувачеві. Лише після обіду, через кілька годин, повідомили, що я мала написати її особисто, тож мені зараховано прогул. Чому не було повідомити мені про це одразу? Я б приїхала і все узгодила”, – розповіла колишня працівниця “Охматдиту”.

Скінчилося тим, що жінка сама написала заяву про звільнення із січня 2021 року, але вважає, що її “вижили” з роботи.

Вона цілком підтримує позицію Василя Штибеля щодо несправедливості його звільнення.

“Мені здається, адміністрація просто скористалася нагодою позбутися його, оскільки він дуже незручний для них. Бо захищає права працівників і завжди виступає за правду і справедливість”, – сказала жінка.

Наступне засідання в справі призначили на 14 липня 2021 року. 

Коментар експертів ГО “Трудові ініціативи”

Експерти громадської організації “Трудові ініціативи” на прохання видання ZMINA вивчили надані профспілковим осередком документи та прокоментували ситуацію зі звільненням лікаря львівського “Охматдиту”.

На їхню думку, якщо дійсно працівник подав заяву на відпустку і вона була погоджена з керівництвом, то роботодавець мав би керуватися принципом “належної адміністрації” у відносинах із працівником і діяти так, щоб його дії відповідали закону, були зрозумілими, передбачуваними та правомірно очікуваними для працівника, а саме видати наказ про відпустку.

Окрім того, в описаній ситуації правозахисники вбачають тиск на працівника, який пов’язаний з його профспілковою діяльністю.

“З досвіду нашої організації, здебільшого ставлення до таких працівників є упередженим та несправедливим”, – зазначили в ГО.

Також там звертають увагу, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена провина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності провини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. А з обставин, які викладено у відмові профспілки, провина працівника не вбачається, кажуть експерти.

Окремо в “Трудових ініціативах” наголосили, що проаналізовані документи не містять повної картини ситуації. Але, оскільки справа вже перебуває в суді, саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: