Ті, хто видав ордер на арешт Путіна: як працює Міжнародний кримінальний суд і чим може допомогти українцям
Для 75% українців основною метою правосуддя щодо злочинів Росії в Україні є справедливе покарання винних. Над цим, зокрема, працює найбільша група експертів Міжнародного кримінального суду за всю історію його існування.
Вони вивчають місця вчинення злочинів, спілкуються з жертвами та свідками, збирають і аналізують докази та співпрацюють з українськими правоохоронцями.
Вже за рік від початку розслідування МКС видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Розслідування триває.
ZMINA разом з експертами-правниками розбиралася, як працює Міжнародний кримінальний суд в Україні, з якими проблемами він зіткнувся та чим іще, окрім розслідувань, займається.
Робота МКС в Україні до 24 лютого 2022 року
У 2014–2015 роках Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду з двома заявами, у яких просила розглянути ситуацію в країні. Цим Україна визнала юрисдикцію суду. Перша заява стосувалась подій на майдані Незалежності, що сталися з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, друга – збройної агресії Росії в Криму та на Донбасі з 20 лютого 2014 року без дати закінчення.
Хоча Україна не ратифікувала Римський статут МКС, ці заяви фактично дали суду повноваження розслідувати ймовірні злочини, вчинені у визначений період. Йдеться про факти воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду по всій території України з 21 листопада 2013 року без обмеження строків роботи. МКС також може розглядати справи щодо будь-яких осіб, що вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності на території України, – без різниці військові це російської армії чи української.
24 квітня 2014 року Офіс прокурора МКС почав попереднє вивчення ситуації в Україні. Ця процедура передує відкриттю розслідування в Міжнародному суді. Прокурор насамперед вивчає матеріали справи – чи відповідає ситуація критеріям суду щодо дослідження найтяжчих злочинів, чи підпадає під юрисдикцію МКС, чи може національна система забезпечити правосуддя. Крім того, прокурор має визначити, чи піде це розслідування на користь інтересам правосуддя та постраждалих.
Міжнародний кримінальний суд має повноваження розглядати чотири найтяжчих злочини: злочин агресії, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.
МКС має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії. Він може самостійно почати розслідувати збройний напад, якщо той стався між державами–учасницями Римського статуту і тільки щодо фактів, які мають місце після вступу в силу Кампальської поправки до статуту (17 липня 2018 року). Також розгляд справи можуть відкрити за зверненням Ради безпеки ООН.
Росія, як і Україна, не ратифікувала Римський статут. Також вона є постійним членом Радбезу ООН, а отже може накласти вето на будь-яке звернення.
Оскільки нині МКС не може розслідувати агресію Росії щодо України, українська влада запропонувала створити Спецтрибунал. Цю ідею підтримали вже 32 держави.
Основний принцип роботи Міжнародного кримінального суду – комплементарність. Тобто доповнення національної судової системи, а не підміна її собою. Суд починає слідчі дії лише тоді, коли національна система правосуддя не в змозі або не бажає розглядати такі злочини.
Так, наприклад, в Кримінальному кодексі України немає статті, яка б карала за злочини проти людяності. Тому держава звернулася до Міжнародного суду з проханням розглянути побиття та розстріли на майдані Незалежності – чи було там вчинено цей злочин.
Правниця Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк у коментарі ZMINA зазначає, що МКС сьогодні – це єдиний для України дієвий механізм, який можна застосовувати щодо злочинів проти людяності. Це саме те, на що розраховує українська правоохоронна система.
У щорічному звіті МКС за 2015 рік Офіс прокурора надав попередній аналіз ситуації в Україні вперше. Він визначив, що взимку 2013–2014-го правоохоронні органи та “тітушки” застосували насильство щодо протестувальників. Проте, на думку Офісу прокурора, ці факти не досягають рівня злочинів проти людяності, оскільки вони були локальними та нетривалими.
Арьє Мора, експерт Ukrainian Legal Advisory Group, пояснює, що згідно з Римським статутом, злочини проти людяності характеризуються саме широкомасштабністю та систематичністю. Для відповідної кваліфікації достатньо хоча б одного з цих критеріїв.
Водночас в Офісі прокурора МКС зауважили, що продовжують досліджувати ці події та збирати докази.
Події в Криму спеціалісти МКС попередньо визначили як міжнародний конфлікт Росії з Україною, а подіям у східних областях України попередньо надали подвійну кваліфікацію: з 30 квітня 2014 року там триває неміжнародний збройний конфлікт, за оцінкою МКС, а з 14 липня 2014-го – ще й міжнародний за участю Росії.
Держави також звертаються до МКС, коли не мають доступу до ймовірних місць злочинів, якщо територія окупована, наприклад.
Проте у випадку України спеціалісти Міжнародного кримінального суду також не мають доступу до захоплених районів. Зокрема через те, що Росія не визнає юрисдикцію суду, а отже не дає відповідних дозволів. Також суттєвою перепоною є безпекові питання.
У грудні 2020 року тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда оголосила:
“Мій Офіс дійшов висновку, що є вагомі підстави вважати, що в контексті ситуації в Україні було скоєно широкий спектр дій, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності”.
Водночас вона вказала на нестачу ресурсів та можливостей для повноцінної роботи, адже Офіс прокурора МКС одночасно працює над кількома справами.
Сьогодні МКС має майже тисячу співробітників з понад 100 країн. Вони розглядають 17 ситуацій, ведуть понад десяток активних розслідувань та три судові процеси.
Роботу суду фінансують держави-учасниці. Він також може приймати добровільні внески від урядів країн, міжнародних організацій, компаній та від приватних осіб.
У кінці минулого року представники МКС запросили у країн-учасниць щорічного збільшення фінансування. Проте замість підвищення бюджету у 20%, як просив суд, держави–члени МКС погодилися лише на 12%. І хоча це найбільший приріст бюджету за всю історію суду, його однаково недостатньо, зазначає у коментарі ZMINA Ар’ьє Мора:
“Це покрило інфляцію та певною мірою допомогло збільшити спроможність суду. Однак цього все ще недостатньо, щоб сказати, що суд може комфортно розглядати велику кількість справ, бо це доволі затратна процедура”.
Тому, зокрема, за словами юриста, МКС розслідуватиме саме ту невелику частину випадків, які українські суди навряд чи зможуть закрити самостійно.
Водночас в березні 2023 року на конференції міністрів юстиції щодо підтримки МКС прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейська комісія надала МКС понад 10 мільйонів євро на розслідування цих подій.
Крім того, видання the Gaurdian повідомляло, що в межах цієї конференції прокурор МКС проситиме додаткове фінансування на розслідування злочинів Росії.
Фото: Володимир Петров, ReutersПовномасштабне розслідування
Прокурор Хан 28 лютого 2022 року оголосив про намір розпочати розслідування щодо подій в Україні:
“Я переконаний, що є вагомі підстави вважати, що під час подій в Україні, які вже були оцінені Офісом, було скоєно воєнні злочини та злочини проти людяності. З огляду на розширення конфлікту в останні дні я прагну, щоб це розслідування також охоплювало будь-які нові злочини, що підпадають під юрисдикцію Офісу, скоєні будь-якою стороною конфлікту на будь-якій частині України”.
Тоді до Офісу прокурора звернулися 38 країн–учасниць Римського статуту, які вимагали ініціювати розгляд подій в Україні. 2 березня 2022 року Хан оголосив про негайний початок активного розслідування цих подій.
МКС у травні того ж року відправив до України найбільшу у своїй історії місію, як її схарактеризував Хан. Приїхала група з 42 слідчих, судмедекспертів та допоміжного персоналу.
Майже за рік, 23 березня 2023 року секретар МКС Пітер Льюіс та Генеральний прокурор України Андрій Костін підписали угоду про відкриття в Києві польового Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Костін зазначив, що це зробить роботу міжнародних спеціалістів в Україні стабільнішою:
“Це дозволить їм не тільки перебувати більший термін в Україні, але й мати відповідний Офіс, який буде захищений в усіх можливих вимірах, у тому числі з відповідним захистом інформації”.
Генпрокурор також зазначив, що відкриття Офісу МКС в Україні дозволить українським правоохоронцям ще інтенсивніше співпрацювати з міжнародними колегами та посилить роботу на місцях.
Водночас віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий у коментарі ZMINA підкреслює, що польовий офіс покликаний не тільки розслідувати злочини:
“В завдання таких офісів входить і, наприклад, правопросвітницька діяльність, налагодження діалогу з громадянським суспільством, надання допомоги в національних розслідуваннях тощо”.
У травні та в жовтні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав низку змін до Кримінального процесуального кодексу, які регулюють діяльність МКС в Україні, а також порядок співпраці його спеціалістів з українськими правоохоронцями.
Зокрема, виконання вироків та інших рішень МКС контролює Міністерство юстиції, а співпрацю під час розслідування та судових дій забезпечує Офіс генерального прокурора.
Так, представники МКС нерідко виїжджають на місця вчинення злочинів разом з українськими прокурорами. У травні 2022 року, наприклад, спеціалісти Міжнародного суду разом з українськими колегами оглянули підвал школи у селі Ягідне Чернігівської області, де росіяни утримували понад 350 людей.
Фото: Євген Завгородній, Getty ImagesВодночас міжнародні прокурори працюють доволі закрито. Юристка Павлюк зазначає, що суд веде усі розслідування самостійно, власними ресурсами – це одна з гарантій неупередженості, об’єктивності й незалежності самого розслідування.
“Ані зміст, ані суть розслідувань прокурори Офісу не розкривають. Навіть коли ведуть комунікацію з національними правоохоронними органами чи органами прокуратури, вони не проговорюють обставин справ”, – зазначає правниця.
13 березня 2023 року видання The New York Times з посиланням на анонімних колишніх та чинних посадовців МКС розказало, що Міжнародний кримінальний суд планує відкрити дві справи щодо подій в Україні. Одна мала б стосуватися незаконної депортації українських дітей, а друга – обстрілів цивільної інфраструктури.
Того ж тижня Міжнародний кримінальний суд видав довічні ордери на арешти президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини при ньому Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють в організації незаконних вивезень дітей з території України до Росії щонайменше з 24 лютого 2022 року.
Член правління Української асоціації міжнародного права Микола Пашковський пояснює ZMINA, що можлива кваліфікація за цей злочин також з моменту початку агресії, тобто з 2014 року.
Прокурори розглядають дії російського лідера та його “помічниці”, як воєнні злочини. Водночас Аліна Павлюк зауважує, що цю кваліфікацію також можуть згодом переглянути:
“МКС застосовує подвійну кваліфікацію: одна ситуація може бути розцінена і як воєнний злочин, і як злочин проти людяності, наприклад. Саме через поодинокі воєнні злочини можна довести злочин проти людяності. Коли підтверджується наявність певної політики щодо цих злочинів, коли прослідковується акцент переслідування цивільного населення, коли йдеться про великі масштаби вчинення цих злочинів, можна говорити про перекваліфікацію справи”.
Про ордери на арешт не мали оголошувати публічно, щоб уберегти таємницю слідства, а також захистити жертв та свідків цих злочинів. Проте в суді зазначили, що депортації можуть тривати і далі, а обізнаність суспільства може запобігти подальшим злочинам. Тому було ухвалено рішення оприлюднити факт наявності ордерів, імена та прізвища підозрюваних, злочини, за які видані ордери, та ступені відповідальності.
Міжнародний кримінальний суд не розглядає справи заочно. Отже, судових процесів не буде, допоки підозрюваних не заарештують. Водночас ані ордери, ані самі справи не мають строків давності.
Малоймовірно, що за нинішнього державного ладу в Росії Путіна видадуть під арешт МКС. Його мають затримати у країнах–учасницях МКС, однак пересування російського президента і без того обмежене санкціями. Так, після 24 лютого 2022 року він провів 8 закордонних поїздок – усі до “дружніх країн”, зокрема до Білорусі, Ірану, Туркменістану та інших країн, що не ратифікували Римський статут. Путін їздив протягом цього часу й до Вірменії. Однак 24 березня 2023 року Конституційний суд країни визнав Римський статут таким, що відповідає конституції. Отже, тепер вірменський парламент може ратифікувати документ МКС. У цьому випадку держава має затримати Путіна, якщо він туди прибуде.
До того ж не всі країни, принаймні зараз, готові до затримання Путіна. 23 березня голова адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Гергей Гуйяш заявив, що правоохоронці країни не арештовуватимуть Путіна, оскільки Римський статут не вбудований в угорську правову систему.
Втім, Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду продовжує розслідування найтяжчих злочинів на території України.
Тимур Короткий зазначає, що суд зосереджений на масштабних воєнних злочинах, які ґрунтуються на певній політиці чи окресленому плані.
“Тому в першу чергу МКС намагається притягнути до відповідальності осіб, які планували, віддавали накази, іншим чином підбурювали до вчинення злочину, створювали умови, приймали нормативні акти тощо, тобто політичне та військове керівництво сторони збройного конфлікту”, – каже він.
Водночас правник не виключає переслідування і їхніх підлеглих співучасників.
Юристка Аліна Павлюк також говорить, що суд може притягати до відповідальності не тільки російських високопосадовців, а й безпосередніх організаторів та виконавців злочинів:
“З практик МКС, особливо після приходу Каріма Хана, ми бачимо, що суд розширив пріоритети щодо підозрюваних – це не тільки вищі керівні щаблі, а й виконавці середнього рівня. Таке було, наприклад, під час розслідування ситуації в Грузії”.
Юрисдикція МКС має комплементарний характер, а отже вона не замінює собою національну правову систему, а лише доповнює її там, де держава не має сили чи бажання вести розслідування, зауважує Пашковський.
“Тому основний тягар з переслідування воєнних злочинів і злочинців покладається на Україну”, – наголошує юрист.
Що ще може зробити МКС для України?
Пошук винних та притягнення їх до відповідальності – основне, проте не єдине, чим займаються співробітники МКС в Україні.
Суттєвим аспектом роботи МКС є аналіз національних систем, зазначає експерт ULAG Мора:
“Важливо, як суд оцінює спроможність України, чи вважає, що потрібно її збільшувати, посилювати і вкладати у це ресурс. Така експертиза є обов’язковою складовою забезпечення принципу комплементарності правосуддя”.
Окрім безпосереднього розслідування та судочинства, Міжнародний кримінальний суд веде просвітницьку роботу серед правоохоронної та судової систем країни, де перебуває.
Так, наприкінці березня 2023 року представники МКС провели тренінги з підтримки жертв та свідків сексуального насильства в умовах збройного конфлікту для прокурорів, поліцейських, а також психологів та психіатрів з неурядових організацій.
Водночас українська прокуратура консультується зі спеціалістами МКС щодо того, як правильно та ефективно працювати з постраждалими від сексуального насильства в умовах війни.
Міжнародний кримінальний суд також налагоджує діалог з громадським сектором в країні. Це спрощує співпрацю з судом неурядових організацій чи медіа, наприклад.
Так, українські правозахисники документують та передають напряму до МКС свідчення щодо ймовірних воєнних злочинів. Суд також може розглядати докази, що зібрали журналісти.
Минулого року Офіс прокурора МКС та Євроюст випустили рекомендації для громадянського суспільства щодо документування міжнародних злочинів, зокрема й воєнних.
Ще однією великою частиною роботи МКС є підтримка громад, що постраждали від злочинів. На сайті суду зазначено, що він завжди намагається зв’язуватися з постраждалими від злочинів та допомагати їм зрозуміти процес правосуддя, щоб ті могли брати в ньому повноцінну участь.
Спеціалісти МКС також проводять інформаційні сесії для окремих груп постраждалих громад: місцевих лідерів, дітей та молоді, жінок.
Крім того, при Міжнародному кримінальному суді створено цільовий фонд для потерпілих. Він може відшкодовувати збитки та надавати фізичну, психологічну та матеріальну підтримку жертвам та їхнім родинам.
МКС може призначати виплату допомоги чи компенсацій як після винесення судового рішення, так і в процесі розслідування. Наприклад, суд може оплатити адвоката потерпілим чи медичне лікування.
Однак, згідно з даними опитування соціологічної групи “Рейтинг”, лише 31% українців готові вимагати у міжнародних судах компенсації за втрачене здоров’я чи майно.
Водночас Тимур Короткий зауважує, що частіше Фонд МКС виплачує тематичні або групові компенсації потерпілим. Це, зокрема, можуть бути довготривалі проєкти для громад. Як приклад правник наводить справу Томаса Лубанги з Демократичної Республіки Конго. МКС створив програму підтримки та розвитку постраждалих груп. Зокрема, це були проєкти з охорони здоров’я, покращення соціально-економічної ситуації, підтримки академічної та професійної освіти тощо.
“Очевидно, що подібні кроки робитимуться й у розслідуваних судом справах щодо міжнародних злочинів, що були вчинені в Україні”, – зазначає Короткий.
