Святкуємо семиріччя! Що ми зробили за рік

Дата: 15 Серпня 2019
A+ A- Підписатися

Сьогодні, 15 серпня, виповнилося сім років з дня заснування Центру інформації про права людини, нині – Центру прав людини ZMINA. 

Підсумовуємо те, що нам вдалося зробити за минулий рік у найбільш значущих подіях, фактах та цифрах. 

РОЗПОЧАЛИ РЕБРЕНДИНГ ОРГАНІЗАЦІЇ 

Коли у 2012 році Центр інформації про права людини лише починав свою діяльність, перед нами стояла мета розповідати про ситуацію з правами людини в Україні, роз’яснювати і популяризувати ініціативи правозахисників.

Та з часом ми усвідомили, що просто інформувати людей – недостатньо, треба брати відповідальність і втілювати зміни самим. Тож ми довго шукали та переосмислювали свої цінності, аби врешті знайти себе і виробити нову місію організації – БУДУВАТИ КРАЇНУ, В ЯКІЙ КОЖЕН МОЖЕ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА. 

Така амбітна мета потребувала не тільки внутрішніх, але й зовнішніх перевтілень. Тож ми обрали сміливу і сучасну стилістику. Вона апелює до активних людей – тих, хто хоче знати свої права та відстоювати їх. Хто готовий пливти проти течії та своїм прикладом надихати інших. Тих, хто не мовчить, коли бачить свавілля і несправедливість. З нами по дорозі як сміливим, так і тим, хто хоче побороти свій страх. Як тим, хто сумнівається, так і тим, хто знає відповіді. 

Утім, наші нова назва та візуальне оформлення це лише перші кроки на шляху до змін. Незабаром ми (“Нарешті!” – зраділа редакція) презентуємо й кардинально оновлений сайт.  

ЗАРОБИЛИ ПЕРШИЙ МІЛЬЙОН

За рік кількість наших читачів зросла майже вдвічі понад 560 тисяч користувачів відвідали більш ніж 1 мільйон сторінок. А число тих, хто вподобав та стежить за нашою сторінкою у фейсбуці, досягло 72 тисяч. 

Попри те що вже другий рік ми публікуємо матеріали лише українською мовою, збільшується й кількість наших читачів за кордоном. Наприклад, за цей рік за нашими матеріалами слідкували 24 тисячі користувачів з території Росії, понад 12 тисяч зі США. Нас також читають у Польщі, Німеччині, Італії, Великій Британії та Нідерландах.

Відвідувачів сайту найбільше цікавили теми ґендерної рівності, права та пільги для учасників АТО / ООС, переселенців та людей з інвалідністю. 

ПРИЄДНАЛИСЯ ДО МЕРЕЖІ КІНОКЛУБІВ DOCUDAYS UA

Від минулого літа ми регулярно показуємо та обговорюємо найкращі стрічки з колекції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS UA

Відвідувачі Кіноклубу DOCUDAYS UA при Центрі прав людини ZMINA вже подивилися такі фільми, як “Майже святий”, “Рожеві сарі”, “Українські шерифи”, “День звільнення”, “Народжений померти” та інші.

Два наших покази відбулися спільно з PinchukArtCenter і зібрали близько сотні глядачів. Слідкуйте за анонсами кінопоказів на нашій фейсбук-сторінці.

ВЛАШТУВАЛИ ФЕСТИВАЛЬ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ ЖУРНАЛІСТИКИ

Близько 70 учасників із 17 університетів України минулого літа у форматі фестивалю занурилися в правозахисну тематику та журналістику, засновану на цінностях прав людини. Під час “Праволюдяність: MediaFest” під плескіт хвиль Київського моря вони вчилися знімати соціальні відеоролики, дивилися документальне кіно під відкритим небом та спілкувалися з правозахисниками. 

Результатом цієї синергії стала низка доволі професійних відео.  

ПРЕЗЕНТУВАЛИ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ НА МІЖНАРОДНОМУ ФЕСТИВАЛІ 

Минулого року разом з режисеркою Таїсією Кутузовою наша журналістка Єлизавета Сокуренко стали одними з переможниць проекту “Сivil Pitch: фільми громадянської активності” від Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS UA . 

А цієї весни в окремій програмі фестивалю відбулася прем’єра фільму “Ти, бля, рота закрий” про Сергія Чагарова, який з 15 років бореться з корупцією у рідному селі Гатне під Києвом. 

ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ЗАСНУВАННЯ ІНІЦІАТИВИ ПРОТИ КАТУВАНЬ – ZERO TORTURE 

Щоби в Україні ефективно розслідували, документували, попереджали катування та реабілітували їхніх жертв, ми разом з Експертним центром з прав людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Освітнім домом з прав людини в Чернігові, Асоціацією УМДПЛ та ГО “Україна без тортур” заснували окрему ініціативу – ZERO TORTURE. 

ЗНЯЛИ СЕРІЮ ТЕМАТИЧНИХ ВІДЕОРОЛИКІВ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ 

Разом з командою RealStoriesProduction у форматі коротких відео ми пояснили, чому закон про цивільні партнерства потрібен не лише ЛГБТ-українцям, а терпіти домашнє насильство не варто.

Через історію Людмили Кахідзе ми розказали про проблеми тисяч пенсіонерів з окупованих територій, які, щоб отримати свої зароблені гроші, регулярно у важких умовах перетинають лінію зіткнення. Для Людмили Андріївни, як і десятків інших людей, на жаль, одна така поїздка стала останньою.  

ПРЕЗЕНТУВАЛИ САЙТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА ГРОМАДИ В УКРАЇНІ 

Цікавитеся тим, хто такі копи і як зробити свою громаду безпечною? Ми зібрали всю потрібну інформацію про взаємодію місцевої влади, спільноти та поліції, а також корисний практичний досвід із впровадження безпекових ініціатив на окремому сайті — http://cop.org.ua/ua/. Це, до речі, перший подібний ресурс в Україні. Тут можна почитати, наприклад, про те, як вирішити проблему безпритульних тварин, започаткувати курси самооборони для жінок чи разом із сусідами боротися з вуличною рекламою наркотиків. 

ЗНЯЛИ СЕРІЮ ВІДЕОРОЛИКІВ ПРО ТЕ, ЯК В УКРАЇНІ ЗАПОЧАТКОВУЮТЬ БЕЗПЕКОВІ ІНІЦІАТИВИ 

Наша практика роботи в темі Community Policing показала, що люди об’єднуються й для вирішення важливих соціальних проблем. Наприклад, для подолання конфліктів у школах чи для допомоги в ресоціалізації наркозалежних. 

У трьох відео ми докладно зафільмували для вас їхній цінний досвід.  

 

ВИДАЛИ КНИЖКУ З ІСТОРІЯМИ КРИМСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИКІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ВИГНАННІ Й ОКУПАЦІЇ 

Наша журналістка Ірина Виртосу в окремій книжці зібрала свідчення та спогади кримських правозахисників про досвід їхньої роботи до і після окупації півострова. Двадцять дві людини, які, навіть втративши дім, продовжують боротися за захист прав людини в Криму, а також протистояти репресіям, залишаючись в окупації, розповіли особисті історії про минуле, сьогодення і майбутнє. 

Почитати книжку можна тут

ПРОВЕЛИ ПЕРШЕ В УКРАЇНІ МАСШТАБНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Ми першими в Україні зібрали статистичні дані про те, скільки громадян живуть не за “пропискою”, а також проаналізували проблеми, з якими вони стикаються. 

Спільно з аналітичним центром CEDOS та Українським незалежним центром політичних досліджень навесні ми презентували перше загальнонаціональне соціологічне дослідження “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”. 

З результатами можна ознайомитися тут. 

Крім того, в межах роботи над реформою системи реєстрації місця проживання адвокатка нашої організації відстояла право українця Григорія Тоболіна проголосувати на парламентських виборах без “прописки”.  

ПРОАНАЛІЗУВАЛИ ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ З ПОГЛЯДУ ПРАВ ЛЮДИНИ 

Активно працювала ZMINA й напередодні дострокових парламентських виборів: аби допомогти нашим читачам зробити свідомий вибір, ми проаналізували через призму прав людини програми перших десяти політичних сил у рейтингу. 

Огляд усіх програм читайте тут.

ВИРОБИЛИ ПЛАН ДІЙ ДЛЯ НОВОГО ПАРЛАМЕНТУ 

Разом із коаліцією “Правозахисний порядок денний” ми розробили план “13 кроків для нового парламенту на захист прав людини“. Це список із найпріоритетніших завдань у сфері прав людини для наступного скликання Верховної Ради України. 

Спільно з колегами ми зустрілися та обговорили пункти правозахисного плану з п’ятьма політичними партіями: “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Сила і честь”, “Голос” і “Самопоміч”. Усім партіям-учасницям парламентських перегонів ми запропонували висловити позицію стосовно визначеного кола запитань. Але відповіді отримали лише від “Голосу”, “Сили і честі”, “Самопомочі” та “Сили людей”.

Практично за всіма пунктами вони висловили солідарне бачення проблем і погодилися працювати над їх подоланням. 

ОРГАНІЗУВАЛИ МІЖНАРОДНУ ПРАВОЗАХИСНУ МІСІЮ ДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ

До цієї місії увійшли представники Будинків прав людини з Азербайджану, Білорусі та України. Вони відвідали окупований півострів і дослідили порушення свободи слова, права на мирні зібрання та об’єднання в Криму, а також поспілкувалися з  місцевими правозахисниками та юристами про проблеми їхньої залученості до участі в суспільному житті. Це була унікальна можливість зібрати перевірену інформацію для оцінювання ситуації з правами людини на півострові.

ЗНАЙШЛИ ПРОБЛЕМИ В ЗАКОНОДАВСТВІ, ЯКІ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ РОЗСЛІДУВАТИ ВИПАДКИ КАТУВАНЬ

За даними міжнародних та національних структур, катування є проблемою в українських місцях несвободи. Одна з причин, на яку вказують фахівці, – відсутність ефективної механізму фіксації та розслідування випадків тортур.  

Тож ми провели комплексне дослідження процесу документування та подальшого реагування на випадки катувань в українських місцях несвободи.  

СПОСТЕРІГАЛИ ЗА ПОЛІТИЧНО МОТИВОВАНИМИ СУДАМИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ

Для того щоб зрозуміти, чи може окупаційна судова система забезпечити ефективний захист від незаконних політично мотивованих переслідувань, спільно з експертами ми проаналізували дев’ять судових процесів, які проходили в Криму в період з 2016 по 2018 роки. Їхні висновки ми оформили в окрему доповідь.  

ПРОДОВЖИЛИ ДОКУМЕНТУВАТИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ АКТИВІСТІВ І ДОПОМАГАТИ ПОТЕРПІЛИМ  

Ще від 2017 року, коли Україною тільки почала котитися хвиля нападів на громадських активістів, ми фіксуємо такі випадки, відвідуємо судові процеси, надаємо розголосу, допомагаємо потерпілим, домагаємося розслідувань нападів та скасування недемократичних законів. Традиційно й цього року ми активно протистояли спробам придушити голос громадянського суспільства. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: