Правозахисники відстояли право українця проголосувати без “прописки”
Відсутність реєстрації місця проживання не є перешкодою для голосування на виборах. Центральна виборча комісія (ЦВК) зобов’язана давати таким людям можливість проголосувати. На цьому наголосили правозахисники під час брифінгу в Києві.
У липні команді Центру прав людини ZMINA вдалося виграти судову справу на користь Григорія Тоболіна, який понад три роки не має реєстрації місця проживання. Раніше він вже пробував відстояти своє виборче право, але невдало. Після оголошення дочасних парламентських виборів 2019 року Тоболін звернувся до організації, і за допомогою юристки Віти Мусатенко домігся визначення йому виборчої адреси.
“Я громадянин України, своєчасно сплачую податки та рахунки. Вважаю несправедливим, що орган ведення реєстру виборців тричі у 2019 році відмовляв мені в наданні виборчої адреси. Лише через те, що я не маю реєстрації місця проживання. Хоча ніде в законодавстві немає таких обмежень. Це моє конституційне право. Через низку життєвих обставин, на які я не маю впливу, реєстрація місця проживання недоступна для мене. Однак це не мало би впливати на мої права. І я радий, що суд у цьому питанні зі мною погодився”, – зауважує Тоболін.
Як зазначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, ані Конституція, ані профільні закони не обмежують людину у праві голосу, якщо вона не має “прописки”. Водночас органи ведення Державного реєстру виборців за якоїсь причини відмовляють їм.
“Це прикра практика системного порушення прав громадян, яку потрібно змінювати. За даними ЦВК, не мають виборчої адреси через відсутність реєстрації понад 970 тисяч людей. Кількість громадян України, які не мають місця реєстрації, постійно зростає. Зокрема, за рахунок людей, які технічно не можуть її отримати на тимчасово окупованих територіях, оскільки такий механізм досі не створено, а можливості зареєструватися в іншому місці в них просто немає”, – говорить експертка.
Зазвичай органи ведення реєстрів відправляють усіх громадян без реєстрації до Центрів обліку безпритульних осіб, навіть якщо вони такими не є. Як наголошує Людмила Янкіна, керівниця проектів Центру прав людини ZMINA, ця процедура не може вважатися достатньою, тому що вона не враховує тих громадян, що мають житло, однак просто не зареєстровані у ньому.
“Так, безперечно, такий механізм існує. Однак його створили для фактично безпритульних осіб. Це один з альтернативних способів, яким не можна зловживати, створюючи штучну статистику. За даними ЦВК, за весь час існування Державного реєстру виборців зафіксовано 2999 випадків визначення виборчих адрес без реєстрації. При цьому лише за 2019 рік виборцями без реєстрації місця проживання стали 2695 громадян. Це свідчить про існування механізму, і небажання його використовувати“, – зауважує фахівчиня.
На думку експерток, таким чином ЦВК демонструє подвійні стандарти. Адже за рішенням суду людині надають виборчу адресу, а без рішення – відмовляють. Хоча процедура існує. Вони закликають ЦВК розробити внутрішній порядок, яким остаточно закріпити процедуру призначення виборчої адреси для громадян без реєстрації. А до того часу – заохочують виборців відстоювати своє виборче право у суді, відповідно до алгоритму. Ним ще можна встигнути скористатися до 18 липня включно.
