Шоколадні труси та консервовані шкарпетки: як і кого варто вітати 14 жовтня
Попри те, що День захисника цьогоріч перейменували на День захисників і захисниць, закостенілі уявлення про те, що 14 жовтня має бути суто чоловічим святом, змінити у масовій свідомості за один раз навряд чи вдасться.
Адже, приміром, дискусія у батьківських чатах деяких шкіл сьогодні пробуксовує на питанні: “Ну як же ж це?… Ми ж дівчат на 8 березня вітатимемо, значить, і хлопців треба привітати…” Переживши цей момент розпачу, батьківські комітети знаходять вихід і, апелюючи вже до Дня українського козацтва, який також відзначають 14 жовтня, починають збирати кошти на пряники у вигляді пістолета та консервовані шкарпетки. І все це – на радість маркетологам і виробникам, які продовжують “креативити”, видаючи щоразу нові шедеври “чоловічих” товарів.
Звичайно, сьогодні таке відбувається не у всіх школах, але, як свідчить обговорення у групі “Батьки SOS”, все ж у багатьох. Ба більше, у тих робочих колективах, де заведено 8 березня вітати жінок “зі святом весни і краси”, зазвичай є й “алаверди” у вигляді привітання чоловіків із днем захисника.
Тож для тих, хто хотів би щось змінити в цьому зачарованому колі, але поки не знає як, ми підготували кілька ідей та порад про те, кого варто вітати з Днем захисників і захисниць, що можна подарувати і як відзначити цей день відповідно до його суті. Для цього поговорили з ветеранами та ветеранками АТО/ООС, волонтерами і громадськими діячами.
Що не так з відзначанням 14 жовтня в Україні
Як відомо, традиція вітати 23 лютого всіх чоловіків, а також хлопчиків в школі тягнулася ще з радянських часів. Спочатку це був День радянської армії, потім, 1999 року, вже в незалежній Україні його перейменували на День захисника Вітчизни, не змінивши дати. Але з початком російської військової агресії на Сході України такі асоціації з ворожою армією стали зовсім недоречними і тодішні керівники 2014 року обрали нову дату для святкування Дня захисника України – 14 жовтня. В історичному контексті цей день прив’язаний до Дня українського козацтва та створення Української повстанської армії.
Утім, традиційно цей день продовжували вважати “святом всіх чоловіків”, незалежно від віку та роду занять.
Тим часом кількість жінок в українській армії зростала: за останніми офіційними даними, у Збройних силах України проходять службу 31 757 жінок, що складає 15,6% від загальної кількості військовослужбовців. Це один із найвищих відсотків навіть серед багатьох армій країн – членів НАТО. Майже 5 тисяч жінок в українській армії є офіцерками. І потенційно ці цифри збільшуватимуться, адже обмеження для жінок займати певні посади та обирати певні військові спеціальності почали знімати лише з 2016 року. До того снайперки, кулеметниці та гранатометниці мали оформлюватися як кухарки та банщиці, бо більшість бойових посад були заборонені для жінок.
Та навіть ці факти не стають аргументом, коли якісь “неформатні” мати чи батько намагаються у шкільному чаті вказати на недоречність привітання для хлопчиків в цей день.
“То Збройні сили, а День Збройних сил – 6 грудня, тоді й поговоримо про жінок в армії”. “Сьогодні День козацтва, а козаки – це хлопці”. “Покрова взагалі-то, тому вітаємо хлопців”. “А коли ж хлопців вітати? Бо дівчат вітаємо 8 березня, а хлопцям образливо”. “Пропагуйте свої феміністичні тренди у себе вдома, а в школі є традиція”. Такими є відповіді у більшості випадків. Часто закінчується тим, що “неформатні” та “нетрадиційні” батьки просто видаляються з чатів, щоб не витрачати своїх нервів.
Але у липні 2021 року Верховна Рада перейменувала День захисника України на День захисників та захисниць України, щоб нарешті змінити ці традиції.
“Мова є важливим кодом, через який формується бачення суспільства про історію, культуру та традиції свого народу. Тому вживання коректних назв дозволяє адекватно відобразити роль обох статей — і жінок, і чоловіків у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України”, – йдеться у пояснювальній записці до відповідного закону.
Тож напередодні 14 жовтня наша редакція з цікавістю спостерігала, чи відбуватимуться зміни на рівні масової свідомості. Адже тепер немає, так би мовити, чим крити. Спитали в колег, які мають дітей-школярів, почитали пабліки в соцмережах. Ситуація й справді стала менш однорідною, і люди з різних міст та навіть селищ відзначають, що збір коштів на подарунки хлопцям замінили на більш адекватні заходи.
Водночас достатньо було побачити обговорення у групі “Батьки SOS”, щоб зрозуміти – традиція не пішла в минуле і питання, що подарувати хлопчикам на 14 жовтня, досі є актуальним у батьківських вайбер-групах. Чашки, канцтовари, солодкий стіл або дискотека з піцою: активні батьки ладні витрачати час, енергію та гроші, аби було не гірше ніж у сусідньому класі, сусідній школі.
А раптом хтось не може зробити вибір або засумнівався, чи варто взагалі щось дарувати, онлайн-магазини вчасно покажуть їм рекламу безпрограшного варіанту: чоловічий набір з шоколадних трусів та пістолета або консервовані шкарпетки. Пройти повз таке складно, адже на консервній банці зі шкарпетками обіцяють “надрукувати вашу школу і ваш клас”.
Ми зібрали кілька яскравих прикладів, і не подумайте, що це щось застаріле “зависло” в інтернеті з минулих років. Товари стояли на рекламі цього року.
Загалом онлайн-магазини досить своєрідно відреагували на те, що захисницею може бути і жінка.
“14 жовтня – в цей день відзначається свято захисника України. Хоча захисником може бути і дівчина, але прийнято, що дівчата вітають хлопців з цим святом і навіть дарують подарунки”, – заспокоює тих, хто сумнівається, магазин “Даруй!”.
Трохи далі просунувся Покупон:
“14 жовтня в Україні урочисто відзначають два свята — День захисників і захисниць і День українського козацтва. Традиційно вітають всіх, хто стоїть на захисті Батьківщини, — і чоловіків, і жінок. У цьому огляді BlogPokuponTeam зібрав ідеї подарунків татам, дідусям, чоловікам, хлопцям, братам, колегам, — які представляють 85–90% Збройних сил України”.
Тобто тут визнають, що вітати варто і жінок, але, здається, ніхто так і не знає, як тих жінок-захисниць привітати. Інша справа – чоловіки, для них є повний спектр від склянки для віскі до стрибка з парашутом.
Ба більше, якщо послати в пошуковик конкретний запит “подарунки на 14 жовтня для жінок”, то за більшістю лінків випадають все одно подарунки для чоловіків.
То кого варто вітати 14 жовтня?
Відповідь на це питання вже не перший рік дають люди, безпосередньо дотичні до захисту України, – військові, ветерани АТО чи ООС, волонтери та громадські діячі, які займаються питаннями армії. ЇЇ можна звести до простої формули:
“14 жовтня – це день захисників України, але не всі чоловіки – захисники України, не всі захисники України – чоловіки, і не всі захисники і захисниці України – військові”.
Тобто вітати варто тих, хто так чи інакше займається цим захистом. Це можуть бути бійці ЗСУ, ветерани АТО чи ООС, добровольці, волонтери, рятувальники та силовики.
І точно не треба вітати школярів і дарувати їм подарунки – ні хлопцям, ні дівчатам. Адже наразі вони не мають до цього жодного стосунку.
Далі наводимо коментарі ветеранів та волонтерів, яких процес привітання хлопців в школах або взагалі дітей часто просто обурює.
Волонтерка, громадська діячка Катерина Чижик:
“Для мене як для громадської діячки та громадянки боляче бачити пости на теренах інтернету, коли з патріотичного вітання свято перетворюють на вульгарне відзначення статевої приналежності. І взагалі 14 жовтня – це нагадування нам, цивільним, що шана і повага до захисників і захисниць – це про щоденні вчинки та щоденну працю”.
Ветеран АТО Олександр Морозов:
“Припиніть той бісів танець з бубнами навколо військових свят в школах! 14 жовтня – це не: “мильний наборчік”, “шекаладний пісталетік”, “мальчікав паздравіть чем?!”. Стоп!!! Ніхто не вітає хлопчиків та дівчаток зі святом, до якого вони не мають жодного відношення”.
Керівниця ветеранського відділку фонду “Повернись живим”, ветеранка Вікторія Дворецька:
“Батьки мають розуміти, що в класі, де вітають “всіх хлопчиків”, можуть, наприклад, вчитися діти загиблих жінок – захисниць України. І взагалі, коли свято про вшанування тих, хто зараз захищає країну, про яке вітання хлопчиків може йтися? Цього року свято вже навіть перейменували для тих, до кого погано доходить”.
Ветеран АТО, голова об’єднання “Українські ЛГБТ-військові за рівні права” Віктор Пилипенко:
“В жодному разі не можна перетворювати це на день, коли дівчата вітають хлопців. На фронті воюють і дівчата також. А ще – не кожен хлопець стане захисником, піде служити чи воювати”.
Військовослужбовиця, колишня журналістка Віра Моїсеєнко:
“Мені здається, причина постійного намагання зробити свято “подарунків для хлопчиків” у тому, що людям простіше йти шляхом найменшого спротиву. Як 50 років тому відзначали, так і зараз: хлопчикам – одеколон-шкарпетки, і справилися, галочку поставили”.
Засновниця руху українських жінок-військових “Невидимий батальйон” Марія Берлінська:
“По-перше, вітати треба всіх, хто захищає. Для мене особисто це не лише ті чоловіки та жінки, які пішли на війну, але й бабусі, які плели шкарпетки, робили сухі борщові суміші, діти, які передавали свої малюнки військовим. Потім я бачила багато таких малюнків у бліндажах, солдати вважали їх своїми талісманами. Студенти, які скидалися грошима зі стипендій, щоб придбати для військових тепловізор чи дрон… Тобто це свято захисту, всіх нас – волонтерів, військових, ветеранів, хто включився у 2014 році й до сьогодні”.
А що все ж робити в школах і як правильно відзначати День захисника і захисниці?
Більшість наших співрозмовників сходяться на думці, що до Дня захисників та захисниць замість привітань дітей у школах варто проводити тематичні заходи: лекції-розповіді про військові дії на Сході, зустрічі з ветеранами та ветеранками, перегляди патріотичних фільмів. Дуже корисним буде долучення дітей до волонтерської роботи або благодійності.
“Чудовою практикою є передача коштів, дитячих малюнків у військові шпиталі чи на фронт. Це корисно і дітям, і військовим. Це єднає. І ще важливо, щоб не було зборів на непотріб типу шкарпеток, олії і на все те, що держава добре забезпечує. Також важливо, щоб вчителі і директори не робили здачу коштів обов’язковою. Найкраще – це сплести маскувальну сітку, наприклад”, – радить Віктор Пилипенко.
Аналогічні поради дає Вікторія Дворецька:
“Як краще відзначати? Школярів повести на якийсь патріотичний фільм, відвідати з дітьми військовий шпиталь, провідати захисників, намалювати їм листівку… Приділити час тому, щоб пояснити дитині, що є люди, завдяки яким ми живемо у містах, де не падають снаряди.
До речі, нещодавно відвідала один зі столичних ліцеїв, і мене приємно вразила політика закладу: наскільки вчителі себе правильно поводять, наскільки діти обізнані щодо свята, щодо війни в країні. Впевнена, там навіть думки ні в кого не було щодо того, щоб зробити з 14 жовтня якесь “свято хлопчиків””.
Своєю чергою Віра Моїсеєнко вважає радянською спадщиною багатогодинні святкові концерти за участі різних адміністрацій і найкращим подарунком бачить слова подяки від цивільних:
“Дуже хочеться відійти від формату подарунків, святкових концертів, куди зганяють військовослужбовців, вважаю це радянськими штампами. Мені, наприклад, сподобалася ідея знаходити особистостей, запрошувати їх до шкіл, вишів для комунікації з молоддю. Є багато можливостей зробити це не просто у форматі монологу. А наприклад, провести дискусію про гендерну рівність в Збройних силах.
Найкраще вітання до цього дня, на мій погляд, – допомога благодійним фондам, які займаються опікою військовослужбовців. А також прості слова подяки від цивільних: “Дякую за службу”. Це дуже приємно”.
Марія Берлінська прогнозує, що намагання зробити з Дня захисників та захисниць України “свято хлопчиків” мине років через п’ять, коли теперішні школярі почнуть ростити своїх дітей і нові традиції виходитимуть у ширший, загально прийнятий контекст.
“Щоб це відбувалося скоріше, потрібна просвіта. Те, що ми з вами спілкуємося з цієї теми, – також вибитий камінь зі стіни стереотипів. І хоча стіна ця масивна й проростає до самого неба, ми знаємо, що й не такі падають”, – зауважує ветеранка.
Вона радить відзначати 14 жовтня вдячно, вдумливо та відповідально:
“Використати цей день як можливість одне одному подякувати. За те, хто ми один в одного є. Адже таких невеликий відсоток у суспільстві, за моїми спостереженнями, до 10–20% тих, хто справді включився у захист, взаємодопомогу, підтримку. Все тримається саме на цих людях.
Також цього дня потрібно привертати увагу до важливих проблем, питань і слабких сторін сфери оборони. Використати дату, щоб актуалізувати це в суспільстві. За святкуванням не забувати, що в нас ще дуже багато спільної роботи попереду. Це і питання технічного забезпечення, і модернізації армії, питання нашої інформаційної безпеки, бо це війна передусім цінностей, смислів, інформацій… Питання реінтеграції ветеранів після армії. Питання захисту армії від невеликого, але дуже небезпечного відсотка негідників, які прикриваються формою і намагаються зловживати своїм положенням”.
Берлінська також переконана, що як цього дня, так і в інші дні варто звертати увагу на “проблемні моменти можливостей самореалізації у секторі безпеки та оборони для громадян обох статей”:
“Я не вважаю, що всі мають служити. Базовий кількамісячний військовий вишкіл мають проходити всі громадяни, бо це питання особистої безпеки кожного. Проте армія має бути професійною, але можливості реалізуватися повинні мати всі. Тобто в армію повинні йти ті, хто відчуває професійну придатність і проходить професійний відбір. Але обмеженням точно не може бути стать людини”.
