Чи законно Росія призиває в армію кримчан?
17 жовтня у віддалені райони Сибіру та Далекого Сходу російська влада відправила першу партію новобранців з окупованого Криму для військової служби.
Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони Росії, восени-взимку цього року з території Південного військового округу до лав Збройних сил Росії призовуть понад 22 тисяч людей.
Наймасовіші відправки призовників заплановані на листопад і грудень.
У Міноборони Росії запланували відправити до Сибіру новобранців з Північної Осетії, Чечні та Карачаєво-Черкесії.
У вересні Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) повідомляло, що до 31 грудня 2016 року громадяни України в Криму могли проходити військову службу тільки на території Кримського півострова.
25 травня 2017 року “військовий комісар” Севастополя Олексій Астахов заявив, що 30 новобранців відправили служити в Росію, бо так захотіли самі кримчани.
У вересні він повідомив, що із 400 призваних під час осінньої кампанії понад 100 пройдуть службу в інших регіонах Росії.
“Наші призовники будуть спрямовані в військові підрозділи Севастополя, Криму, Краснодарського краю, Ростовської і Московської областей й в інші суб’єкти”, – сказав Олексій Астахов.
ЧОМУ ПРИЗОВ НЕЗАКОННИЙ?
Правозахисники нагадують, що військові сили Росії спільно з воєнізованими формуваннями вторглися на Кримський півострів, територію суверенної держави. Тим самим Росія порушила статут ООН, що забороняє використання воєнної сили.
Оскільки спільна стаття 2 чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року кваліфікує будь-яку окупацію однієї держави іншою державою як міжнародний збройний конфлікт, то держава-окупант повинна враховувати на окупованій території вимоги міжнародного гуманітарного права, насамперед дотримуватися прав та свобод людини.
У вересні ООН у своїй доповіді нагадала Росії, що відповідно до ст. 51 четвертої Женевської конвенції окупаційній державі забороняється примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах. Так само забороняється тиск і пропаганда на користь добровільного вступу до армії.
Окрім цього, у Кримській правозахисній групі (КПГ) вказують, що переміщення громадян України на службу в регіони Росії порушує ще й ст. 49 цієї Конвенції.
“Згідно українського законодавства, громадяни, які проживають зараз в окупованому Криму, навіть якщо вони вимушено брали російські паспорти, все одно — громадяни України”, — пояснює голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
І залучення кримчан до Збройних сил Росії, й вивезення їх з Криму — це окремі воєнні злочини для Міжнародного кримінального суду, підкреслює вона.
Антон Кориневич, кандидат юридичних наук із Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка, каже, що українській владі потрібно збирати докази цих злочинів.
“Україна та українські правозахисники мають шукати якомога більше фактажу та даних про призов і надсилати їх до Міжнародного кримінального суду. Це покаже суду в Гаазі, що це дійсно воєнний злочин і що він має використати свою юрисдикцію стосовно цього злочину”, — каже експерт.
Тим часом у Кримській правозахисній групі вже почали цим займатись. Правозахисники закликають кримчан надсилати на електронну пошту КПГ — crimeahrg@gmail.com матеріали, що підтверджують призов в Криму — повістки, фото- та відеоматеріали. Вони гарантують конфіденційність і запевняють, що такі докази допоможуть їм в роботі, аби припинити призов на території півострова.
“Такі докази призову важливі, аби міжнародні організації, такі як Рада безпеки ООН, посилити тиск на Росію, аби та припинила призов в Криму”, — пояснила Ольга Скрипник.
Минулого року Міжнародний кримінальний суд вже припустив, що у Криму проводиться добір мешканців півострова в російську армію.
Окрім цього, у КПГ збирають ще й докази військової пропаганди.
“Росія не має права навіть займатись військовою пропагандою. Але ми бачимо багато заходів, виставок та змагань. Вона проводить її навіть неповнолітніх дітей. Ця пропаганда спрямована на те, щоб коли діти стануть повнолітними, то пішли в російську армію”, — каже Ольга Скрипник.
ЗРАДНИКИ ЧИ ПОТЕРПІЛІ?
Правозахисники та експерти вважають, що строковики, яких Росія забирає в армію, — постраждалі у цьому збройному конфлікті.
“Якщо ми говоримо про громадян України в Криму, які маючи російський паспорт, добровільно йдуть служити у Збройні сили Росії, то тут можна ще ставити питання про злочин проти України. Але призов завжди примусовий. Це не контракт, де діє принцип “хочу йду, хочу не йду”, — каже Антон Кориневич.
Ольга Скрипник додає, строковикам на півострові загрожує кримінальна справа, якщо вони відмоляться від служби.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини з посиланням на “віськового комісара” в Криму каже про порушення однієї такої кримінальної справи.
Співробітники УВКПЛ також спілкувались з кримськими татарами, які виїхали з півострова, аби уникнути служби в російскій армії. За їхніми словами, вони не можуть повернутися до Криму, оскільки будуть піддані судовому переслідуванню за ухилення від призову.
Ольга Скрипник каже, що Росія також використовує економічні важелі впливу, аби спонукати мешканців Криму приєднуватись до лав збройних сил чи силових структур.
“Заробітна плата військового чи співробітника ФСБ значно вища у порівнінні із іншими бюджетними установами”, — коментує вона.
ЩО РОБИТИ?
Аби зупинити призов, Україна має ініцювати на міжнародному рівні майданчик для переговорів з Росією, вважає Ольга Скрипник.
“По Криму немає майданчику для обговорення різних питань, в тому числі політичних в’язнів чи призову кримчан. Україна сама не зможе змусити Росію зупинити призов. Зрозуміло, що тут потрібен міжнародний тиск. Україна має активно пропонувати конкретні механізми, які змусять Росію зупинити призов”, — вважає правозахисниця.
Окрім цього, вона вважає, що президент, Мінобороти та Генпрокуратура мають чітко заявити, що не будуть переслідувати кримських строковиків, яких залучили до армії країни-агресора.
“От як Україна дала відповідь на російські паспорти. Є закон про тимчасово окуповану територію, де чітко вказано, що кримчани, які взяли російські паспорти, не порушили українського законодавства, лишаються громадянами України і ми як держава не визнаємо такі паспорти. Так само потрібно зробити по відношенню до людей, які вимушено пішли до армії”, — каже Ольга Скрипник.
За її словами, така відповідь важлива, бо мешканці Криму розгублені. Вони постійно звертаються до Кримської правозахисної з питанням, що робити, коли їх під загрозою кримінального переслідування змушують йти в армію.
Генпрокуратура зможе сама кваліфікувати та розслідувати такі воєнні злочини, якщо ухвалить законопроект “Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права”. У цьому переконана заступниця голови Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Цей документ розробляла коаліція правозахисних громадських організацій “Правозахисний порядок денний” та правники Національного університету імені Тараса Шевченка.
Гармонізувати українське законодавство з нормами міжнародного гуманітарного права вимагає й підписана президентом Нацстратегія з прав людини. Це захід Плану дій стратегії Міністерство юстиції мало виконати ще у 2016 році.
“Якщо депутати внесуть в Кримінальний кодекс зміни з точки зору міжнародного гуманітарного права, то з’являться відповіді про статуси людей. Бо міжнародне право дає такі відповіді. Так само у ньому можна прописати юридичне ставлення до таких призовників”, — каже Ольга Скрипник.
“Кримські новобранці точно не будуть злочинцями. Злочинці — це ті, хто організовував їх залучення до Збройних сил Росії”, — переконана Олександра Романцова.
Вона повідомила, що цей законопроект погоджується в юридичному департаменті Кабінету міністрів України. За її словами, суттєвих зауважень з інших державних служб не було.
“Були дрібні зауваження, чи використовувати термін “банди”, але суттєвих зауважень до цього документу не буде. Бо законопроект виписувався відповідно до міжнародних стандартів. Хочеш-не хочеш, а там вже все прописано”, — каже вона і додає, що сподівається на реєстрацію законопроекту у парламенті до Нового року.
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Дзеркала тижня
