Ромські соціально-медичні посередники у державній системі: перспективи та проблеми

Дата: 18 Січня 2015 Автор: Ірина Виртосу
A+ A- Підписатися

Нещодавно, 11 грудня, в Києві, відбувся круглий стіл на тему “Вдосконалення системи забезпечення соціальними, медичними та правовими послугами представників ромських громад, а особливо дітей та жінок”. Організатором заходу стала Міжнародна благодійна організація “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”.

Віце-президент та керівник проектів МБО “Чіріклі” Зола Кондур представила результати програми ромських соціально-медичних посередників в Україні, а також озвучила пріоритетні напрями роботи на 2014 рік.

Так, більше двох років в Україні дії система ромських соціально-медичних посередників між державними структурами та ромськими громадами – так звані медіатори. За цей час система медіації зарекомендувала себе як ефективна.

Наступним логічним кроком, як переконані представники громадських організацій, є включення медіаторів до складу соціальних працівників, які працюють від центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Міністерства соціальної політики України.

За пропозицією громадських організацій, до посадових обов’язків таких соціальних працівників (фахівців) мають увійти завдання, спрямовані на задоволення потреб саме ромської спільноти з урахуванням їхньої специфіки. При чому, навантаження на одного соціального працівника (фахівця) з роботи з ромським населенням мало б становити 1000 осіб для тих, хто працює в поселеннях, та 500 осіб для працівників, які працюють із ромами, що проживають дисперсно. Фінансування роботи ромських соціально-медичних посередників має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

Однак для того, щоб ці додаткові посади були введені на місцях і профінансовані, необхідно, щоб це було передбачено Планом заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Однак поки держава не готова взяти на себе такі зобов’язання.

З одного боку, держава наче не проти розвитку мережі ромських соціально-медичних медіаторів та бачить необхідність у таких медіаторах. З іншого боку – “усі ваші побажання лише за ваші ж гроші”, наголосила Наталія Задорожняк, головний спеціаліст відділу методичного забезпечення соціальної роботи Департаменту сім’ї та дітей Міністерства соціальної політики.

Ввести у штат посаду медіатора навряд чи є можливими. Єдине, що може мати місце – надання соціальних послуг на замовлення держави. Але й тут є застереження: отримання держзамовлення відбувається на конкурсній основі“, – сказала пані Задорожняк.

Тому наразі громадські організації, медіатори, які опікуються ромами, намагаються зібрати інформацію про потреби ромської громади в регіонах. Зокрема, які соціальні послуги надаються громадськими організаціями, де сервісні структури працюють, яким послугам зовсім не приділяється увага тощо.

Маючи більш-менш повну картину, можна говорити про формування запитів на соціальні послуги та відповідно фінансування“, – зауважила Ольга Цвілій, старший спеціаліст департаменту політики та адвокації Всеукраїнського благодійного фонду “Коаліція ВІЛ-сервісних організацій”.

Також під час круглого столу учасники обговорили моделі співпраці медичних установ та соціальних центрів з ромськими медіаторами для покращення доступу ромського населення до соціально-медичних послуг.

Зокрема, були розроблені рекомендації щодо державної політики в соціальній та медичній сфері. Серед яких – вступ України до “Декади ромського включення” (реалізується країнами Європейського Союзу), активізація дій органів влади до ромської проблематики, посилена робота громадських організацій у зборі достовірних даних про потреби ромської громади, зміна ставлення до ромів через ЗМІ тощо.

Захід відбувся в рамках проекту “Покращення ситуації здоров’я ромів в Україні через впровадження програми ромських соціально-медичних посередників”, що фінансується МФ “Відродження”.

У заході взяли участь предстаники центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з 6 областей України, представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, ДМС, представник офісу Уповноваженого ВР України з прав людини, представник Інституту Законодавства ВР України, представники Кіровоградської міської адміністрації, ромські медіатори та представники міжнародних організації.

Фото Золи Кондур

Правовий простір

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: