Правозахисна стратегія від президента: добре, забуте, старе

Сьогодні на офіційному сайті президента з’явилася Національна стратегія у сфері прав людини. 

Петро Порошенко підписав Указ “Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини” (від 25 серпня 2015 року), який вдосконалює діяльність держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини в Україні.

По суті – у Стратегії представлені основні права та свободи людини, визначені Конституцією України. Це забезпечення права на життя, протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, попередження та протидія дискримінації, забезпечення права на справедливий суд та інші.

Кореспонденти Центру інформації про права людини взяли ексклюзивні коментарі в експертів щодо того, чи є цей документ справді новим та наскільки при його створенні було враховано думку громадськості.

Дорослий крок… після 24 років Незалежності

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Аркадій Бущенко зазначає, що громадськість і УГСПЛ зокрема брали участь у розробці Стратегії і намагалися впливати на підготовку цього тексту.

“Якщо відверто, це компромісний документ: не все, що пропонували, увійшло в остаточну версію Стратегії. Однак це “щось” – і можна з ним рухатися далі”, – говорить експерт.

Експерт вважає позитивом вже те, що Стратегію прийнято, і наголошує, що тепер важливо здійснювати моніторинг, як втілюються в життя її пункти. 

Бущенко зауважує, що кожна держава порушує права людини. Водночас, якщо держава визнає, що із дотриманням прав людини є проблеми – це дуже дорослий крок.

“Добре, що громадянське суспільство мало вплив на те, що така Стратегія прийнята. Добре, що держава визнає свої проблеми. І тому цей документ – дуже важливий. Це по суті, початок нашого із державою діалогу“, – говорить виконавчий директор УГСПЛ.

Водночас співкоординаторка Проекту “Без кордонів” Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович зазначає, що ця Стратегія – “забаганка” Порошенка. 

“Це була забаганка Порошенка в листопаді минулого року. Відверто, я не знаю, з чим це пов’язано. Він вирішив, що Стратегію треба зробити, видав розпорядження, Кабмін почав її готувати, залучили громадськість, і це тривало… дев’ять місяців. Довгий, болісний процес, абсолютно хаотичний, з перетягуванням ковдри, купа гравців… Зрештою, ми маємо документ, який ніби має всіх влаштувати. Насправді він нікого не влаштовує. Що з ним робити далі, наскільки він має своє практичне застосування, буде зрозуміло, коли під нього буде розроблено План дій. Допоки ж це – папірець“, – коментує Федорович.

У той же час експертка наголошує, що План дій Кабмін спільно з громадськістю має розробити протягом трьох місяців.

“У плані має бути прописано, зокрема, терміни виконання, відповідальних осіб, фінансування, індикатори, за якими буде оцінюватися виконання. Без цього плану Стратегія є корисним, потрібним, але суто декларативним документом”, – коментує Ірина Федорович.

Косметичні правки?

Громадськість брала участь в обговоренні – але остаточну версію затвердили без неї.

Так, Ірина Федорович каже, що бачила фінальну версію стратегії, яка була узгоджена на останній зустрічі робочої групи, створеної при Адміністрації президента. Тоді експертів запевнили, що це “крайня” версія, і в ній будуть лише косметичні редакторські правки. Зрештою, після цього остаточну версію перед затвердженням членам робочої групи… не показали.

“Я дивилась Стретегію не по всіх правах. Але точно можу сказати – там не редакторська правка, там змістова правка, яка, звичайно, не узгоджувалась“, – зазначає експертка.

Зокрема, вона наводить одну з таких нібито “косметичних” правок.

Було: “…забезпечено комплексність та узгодженість законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації щодо всіх ознак, зокрема, за ознаками громадянства, віку, інвалідності, мови, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності тощо”.

Стало: “…забезпечено комплексність та узгодженість законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації”.

Зокрема, було вилучено питання заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

За словами голови ВБО “Точка опори” Богдан Глоба, представники Єврокомісії, виступаючи на засіданні парламентського комітету з прав людини, зазначали, що без питання ЛГБТ (абревіатура від – геї, лесбійки, бісексуали, трансгендери – авт.), це буде трохи невдала версія документу з огляду на цілу низку зобов’язань щодо Угоди про асоціацію з Євросоюзом. 

“Нема ніяких ноу-хау”

За словами експертів, подібних стратегій та планів була велика кількість, і вони або реалізовувались формально, або не реалізовувались взагалі. Зокрема, була гендерна програма, стратегія з інтеграції ромської національної меншини та інші.

Однак експерти одностайно запевняють, що Національна стратегія у сфері прав людини – це перший документ, який охоплює права людини взагалі, визнає їх як цінність та перераховує завдання стосовно різних прав людини.

За словами Богдана Глоби, у цьому загалом декларативному документі, власне, немає ніякого ноу-хау – зобов’язання щодо прав людини прописані у багатьох ухвалених раніше документах, і у цій стратегії є фрагменти з них. 

“Якби виконали Угоду про асоціацію щодо того, що там закладено по правах людини, то цього було би більш ніж достатньо“, – підсумовує Богдан Глоба.

До слова, Стратегію мали ухвалити ще у січні цього року, але процес затягнувся і загалом зайняв півтора роки. А далі – ще три місяці на розробку Плану дій, а потім – нові вибори та новий президент, і… 2020 рік. А це вже – нова стратегія?