Окупаційна влада Криму конфіскувала щонайменше 10 квартир українських військових
Правозахисники заявляють про практику в окупованому Криму конфіскації квартир військових, які вимушені були через анексію переміститись на материкову Україну. Помешкання вилучаються на користь російських силовиків. Що робити постраждалим?
Після моніторингу Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Регіонального центру прав людини правозахисники заявляють про 10 випадків конфіскацій квартир. Ще 15 родин отримують погрози і вказівки звільнити свої помешкання. Такі події ставались у Сімферополі, Севастополі та Феодосії.
Окупаційна влада розглядає такі квартири як майно Міноборони Росії. З осені 2014 року “житлові комісії” відстежують помешкання українських військових. До них входять дільничні поліцейські, представники Міноборони Росії та квартирно-експлуатаційних частин. Комісії зламують двері, замінюють замки і поселяють, “як правило, офіцерів ФСБ Росії”.
Юрист УГСПЛ Максим Тимочко цитує свідчення військового, який наразі служить в Одесі. Юрист не розкриває його імені з міркувань безпеки його рідних в Криму.
“На початку червня до нас почала надходити інформація, що колишні службові квартири військових Збройних сил України відвідують комісії. Вони перевіряли, чи проживали у них власники. 22 червня о 12.00 мій товариш телефоном розповів, що з моєї квартири у Симферополі на вулиці Кубанська, 11а, виносять речі. Чоловіки у військовому одязі завантажували їх у КАМАЗ з військовими номерами. Замки на вхідних дверях вибили та вставили нові. На прохання адвоката, який представляв наші інтереси, представники силових структур відмовились представитись та пред’являти документи, на підставі яких вони діють”, – йдеться у свідченні українського військового.
“Наша родичка, яка проживала у квартирі, тричі викликала поліцію. Наряд приїжджав, але жодним чином не реагував на ситуацію. Так само місцевий дільничний протягом усього часу пограбування стояв осторонь і не вчиняв жодних дій на захист нашої власності. Станом на 24 червня в квартирі мешкає представник ФСБ Росії. Документи на вселення або посвідчення особи він відмовився представити”, – цитує військового Максим Тимочко. У цьому будинку відбулись ще два факти конфіскації квартир.
Правозахисники вказують, якщо постраждалий подає до поліції заяву про злочин, то отримає відмову у відкритті кримінальної справи.
“Ця квартира дійсно знаходиться у федеральній власності. У зв’язку з тим, що квартиронаймач, який є військовослужбовцем України, полишаючи для подальшої військової служби в Україні, цю квартиру не здав у встановленому квартирними органами Міністерства оборони порядку”, – йдеться у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 22 червня відділком поліції Київського району Сімферополя.
БЕЗКАРНОСТІ НЕ БУДЕ
Максим Тимочко наголошує, що до анексії квартири видавались на підставі ордерів або передавались у власність на підставі свідоцтв. Відтак українські військові, члени їх родин законно володіли цим майном.
“Військові лишали своїх рідних, друзів, сусідів доглядати за цим майном, сплачувати комунальні послуги. Бо вони розраховували продовжити проживати у цих квартирах разом зі своїми родинами, коли повернеться Крим”, – каже він.
Міжнародне гуманітарне право забороняє експропріацію чи знищення майна без воєнної необхідності. Яка воєнна необхідність у діях російської влади — важко сказати, вважає юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний. При цьому він нагадує, що на півострові не було активних бойових дій.
“Стаття 33 Женевської Конвенції (ЖК) забороняє пограбування та репресій стосовно осіб, які знаходяться під її захистом. Так само стаття 53 ЖК захищає як державну, так і приватну власність. А в статті 46 Гаазької конвенції йдеться, що честь і сімейні права, життя окремих осіб і приватна власність, так само як і релігійні переконання і відправлення обрядів віри, повинні дотримуватися”, – пояснює Віталій Набухотний.
Він називає факти конфіскацій квартир воєнним злочином, відповідно до ст. 8 Римського статуту. А такі злочини російських військових і посадовців цікавлять Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Правозахисники переконані, що Росія та її посадові особи відповідатимуть за впровадження такої політики.
Максим Тимочко наголошує, що УГСПЛ не залишать ці дії безкарними і стежитиме, аби відповідна інформація надходила не лише до правоохоронних органів України, а й до міжнародних інстанцій. Зокрема, до Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Тим часом базована у Києві прокуратура Автономної Республіки Крим закликає кримчан, які втратили майно через анексію, надсилати офіційні звернення для розслідування.
“Прокуратура Автономної Республіки Крим розслідує кримінальне провадження за фактами умисного пошкодження та знищення майна, незаконного привласнення, розтрати та заволодіння окупаційною владою Криму як державним майном, так і майном приватних осіб”, – йдеться у повідомленні кримської прокуратури.
У відомстві просять звертатися до їхнього київського офісу за адресою вул. Ділова, 24. Про такі факти можна також повідомляти за телефоном (044) 569-73-57 або електронною поштою: prok.ark@ark.gp.gov.ua.
У прокуратурі обіцяють вжити “всіх можливих заходів для захисту порушених прав громадян на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та притягнення до відповідальності винних осіб”.
Постраждалі можуть домогтись компенсацій в ЄСПЛ, каже Віталій Набухотний. Він пояснюється, що для цього все ж таки необхідно звертатись до окупаційних органів.
“Судді ЄСПЛ у справах окупації північного Кіпру сказали, що потерпілі мають використовувати окупаційні суди як першу та другу інстанції. Якщо людина не зробить цього, а відразу звернеться у суд у Страсбурзі, то він на стадії розгляду прийнятності справи може сказати, що заявник не використав усі засоби на “національному рівні”. Інколи можна звертатись напряму до ЄСПЛ, але це визначає адвокат. Постраждалому у будь-якому випадку потрібно звертатись до адвоката”, – каже Віталій Набухотний.
За його словами, ЄСПЛ покладав відповідальність за порушення права власності на країну-окупанта.
“Людина, яка переїхала з північного в південний Кіпр, не могла користуватись правом власності. Судді у такому випадку сказали, що за це відповідальність несе Туреччина”, – каже юрист і додає, що з деокупацією півострова там відновиться status quo у майнових правах, який існував до анексії Криму.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ
Водночас правозахисники закликають український уряд та Міноборони України забезпечити тимчасовим службовим житлом українських військових та їх родин.
“Українське законодавство передбачає виділення службового житла. Але через відсутність коштів в бюджеті такі програми не фінансуються. За три роки можна було б вирішити питання”, – каже Максим Тимочко.
Він нагадує, що принципи ООН з питань реституції житла та майна біженців і переміщених осіб зобов’язують Україну приділяти першочергову увагу праву на реституцію.
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для газети “День”
