“Шістсот дерев замість одинадцяти “: як влада Києва вирубує парк на Теремках і чому влада тижнями не показує документів активістам
Понад тиждень мешканці київських Теремків живуть у режимі протистояння з міською владою через будівництво теплотраси, заради якого в лісосмузі між вулицею Теремківською і житловими кварталами вирубують сотні дерев. За офіційним проєктом під зрізання може потрапити понад 660 дерев і 74 кущі. За оцінками активістів, станом на середину серпня вже знищено близько третини цього масиву, серед них — столітні дуби.
Конфлікт встиг пройти кілька стадій: тихе прогресуюче вирубування у липні, стихійний опір мешканців на початку серпня, силове відтиснення протестувальників і затримання двох неповнолітніх, багатолюдний за теремківськими мірками мітинг під стінами Голосіївської райдержадміністрації та зрештою зустріч із заступником голови КМДА, на яку чиновники обіцяли принести всі дозвільні документи.
Формально суперечка стосується технічного питання: чи можна прокласти нову гілку теплопостачання для 183 будинків, шкіл і садочків Теремків, не знищуючи паркову лісосмугу, яка є фактично єдиним місцем для прогулянок в межах щільно забудованого мікрорайону. Але за цим питанням стоїть значно ширший конфлікт — про доступ громади до інформації, про те, хто і на яких підставах ухвалює рішення про маршрут комунікацій вартістю понад п’ять мільйонів гривень, і про те, чи готова міська влада визнавати помилки, коли перед нею стоять живі люди з документами, зйомками й власною інженерною експертизою.
За два тижні протистояння сторони так і не досягли жодного консенсусу. Обіцянки лунають з обох боків зустрічей — про мораторій, про перевірку альтернативного маршруту, про повний доступ до проєктної документації. Але щоразу, коли справа доходить до конкретики, розмова впирається в одне й те саме: документів, які пояснювали б, чому теплотрасу не можна прокласти вздовж вулиці Теремківської, а не через парк, ніхто активістам так і не показав.
ZMINA побувала на зустрічі очільників міста з громадою Голосіївського району та активістами й публікує основні позиції обох сторін.
Від тихої вирубки до сутичок з поліцією
Конфлікт навколо будівництва теплотраси на Теремках назрівав не один тиждень. За словами мешканки найближчого будинку Анни, про план прокладання мережі через паркову смугу вони з сусідами дізналися ще в травні й одразу почали писати звернення до профільних департаментів, вимагаючи документів і пояснень. Відповіді, за їхніми словами, або не приходили, або зводилися до запевнень, що приводів для тривоги немає. Публічно про проєкт місто заговорило вже тоді, коли роботи фактично тривали — офіційний допис КМДА про прокладання перемички від ТЕЦ-5 до котельні з’явився через тиждень після того, як техніка почала заходити в лісосмугу.
Сама вирубка, за свідченнями активістів, почалася наприкінці липня. Спершу мешканцям вдавалося стримувати темпи робіт — люди фізично блокували техніку, і впродовж кількох днів робітники встигали зрізати лише окремі дерева. Ситуація загострилася, коли на майданчик прибули невідомі у чорному одязі з поліційними шевронами, які, за описом очевидців, не представлялися і діяли жорсткіше за звичайних правоохоронців. Під час однієї з таких сутичок активістку громадського руху “Відсіч” Катерину Чепуру силою відтіснили з території.
“Мене просто заламали двоє чоловіків і винесли за межі території. У мене синці, подряпані руки. Ми викликали поліцію, але вона не приїжджала”, — розповідала вона.
До відділку поліції того дня доправили і двох неповнолітніх учасників акції — одного з них, за словами очевидців, забрали на очах у матері, яка бігла за службовим автомобілем, але її не пустили до сина.
“Нам повідомили, що хлопця забрали в мами на очах. Вона бігла за машиною, але її не пустили. Якщо дитину дійсно затримали, то мали викликати батьків і скласти відповідні документи”, — зазначала Чепура.
Вже 8 серпня на протест біля місця робіт вийшли, за оцінками очевидців, близько 300 людей — набагато більше, ніж на попередні акції. Того дня техніки на майданчику не було, а поліціянтів активістка нарахувала лише кілька. Натомість на зустріч із громадою прийшла ціла делегація міських чиновників на чолі із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим, головний інженер міста, керівники енергетичних і тепломережевих структур, загалом близько десяти представників влади. Замість публічного пред’явлення документів чиновники запропонували обрати ініціативну групу з п’яти людей, які могли б ознайомитися з проєктною документацією, адже доступ до неї нібито обмежений через воєнний стан. Активісти на таку пропозицію не пристали, наполягаючи на відкритому обговоренні.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: Людмила ТягнирядноЗустріч у РДА: три коробки замість експертизи
Головною метою зустрічі 11 серпня, за словами активістки ініціативної групи Наталі Чернишової, було нарешті отримати документи, які мешканці вимагають уже не перший тиждень. Депутатка Київради Вікторія Пташник заздалегідь надсилала перелік необхідних паперів і голові КМДА Віталію Кличку, і заступнику голови Петру Пантелеєву з проханням забезпечити наявність цих матеріалів на зустрічі. За словами Чернишової, у підсумку мешканцям принесли три коробки документів, які виявилися технічною документацією — специфікаціями труб, матеріалів, кріплень, — а не тим, про що просила громада.
“Нам показували, які труби будуть прокладатися, які будуть винтики застосовані та з якого матеріалу. Це абсолютно не те, про що ми домовлялись“, — підкреслила вона, маючи на увазі, що активістів насамперед цікавила експертиза, яка обґрунтовувала б неможливість прокладання мережі під вулицею Теремківською, де немає дерев, які потрібно вирубати.
Громада Голосіївського району та активісти на зустрічі із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим. Фото: Людмила ТягнирядноАктивістка ініціативної групи Наталя Чернишова прямо сформулювала запит до місцевої влади: громада хоче побачити конкретний експертний висновок, який стверджує, що прокладання під Теремківською вулицею неможливе, а не просто чути це від чиновників. До переліку документів, які громада вимагала надати, увійшли матеріали щодо первісного напрямку траси вздовж вулиці Теремківської — інженерні вишукування, обстеження, технічні розрахунки, схеми трасування, висновки й погодження, топографічна зйомка; документи, що вперше зафіксували неможливість прокладання мережі саме там, із зазначенням, хто і коли ухвалив таке рішення; акти виконаних робіт за договором 2023 року в межах тендерної документації; подеревна зйомка та акт обстеження зелених насаджень, а також документ, на підставі якого відбувається видалення дерев по новому напрямку траси.
Громада Голосіївського району та активісти на зустрічі із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим. Фото: Людмила ТягнирядноПредставники міської влади наполягали на протилежному: усі документи, наявність яких вимагає чинне законодавство, вже надані, а претензії активістів безпідставні. На зустрічі Петро Пантелеєв неодноразово повторював, що проєктна документація — та сама, що зберігається в коробках у залі, — пройшла державну експертизу, а вартість усього проєкту становить понад п’ять мільйонів гривень, з яких близько двох мільйонів уже сплачено. Представники підрядника й замовника стверджували, що жодного альтернативного проєкту, окрім того, який почали реалізовувати, не існує, і що інженерного коридору для прокладання труби вздовж вулиці Теремківської, фізично немає — там уже прокладені водопровід, каналізація, електричні кабелі й інша теплотраса.
Втім, коли активісти запитали прямо, чи проводили оцінку впливу на довкілля, представники адміністрації визнали: такого документа немає, оскільки чинне законодавство в умовах воєнного стану цього не вимагає.
Так само публічно не було представлено дозвільної документації безпосередньо на реконструкцію котельні.
Шістсот дерев замість одинадцяти
Інженер-архітектор Національної спілки архітекторів України Максим М’ятко. Фото: Людмила ТягнирядноЩоб отримати фахову альтернативну позицію громада залучила незалежного фахівця – інженера-архітектора Національної спілки архітекторів України Максима М’ятка. За кілька годин роботи з наявними матеріалами він підготував альтернативний варіант прокладання тієї самої теплової мережі — тим самим маршрутом, але зі значно вужчою смугою вирубки.
За його розрахунками, замість щонайменше 660 дерев, які за проєктом підлягають видаленню, реально знадобилося б прибрати не більше, ніж 11.
Логіка альтернативи, яку презентував М’ятко, доволі проста. Глибина залягання труб при неглибокому закладенні становить близько 700 міліметрів, а з урахуванням шпунтування — спеціального укріплення ґрунту, щоб стінки траншеї не осипалися, — робоча зона розширюється максимум до трьох метрів. Додавши охоронну зону у 2–2,5 метра з кожного боку, які передбачені нормативами для захисту коренів дерев, інженер отримав загальну смугу робіт близько восьми метрів. У такому коридорі, за словами М’ятка, дерева стоять не суцільною стіною, а точково, тож частину з них можна оминути, а частину — захистити спеціальним кріпленням, для чого, за його словами, навіть існує окрема постанова про захист дерев під час будівельних робіт поблизу них. Повороти траси там, де потрібно обійти найцінніші екземпляри, можна компенсувати спеціальними вузлами теплового видовження, які використовуються саме для таких випадків.
Натомість фактично реалізований проєкт, за оцінкою М’ятка, вирубує смугу шириною 24–26 метрів — набагато ширшу за технічно необхідну. Пояснення цьому він бачить у кількох чинниках.
По-перше, представники підрядника публічно демонстрували мешканцям котлован з укосами шириною до 12 метрів плюс додаткову зону обслуговування ще на 26 метрів, хоча технологія зі шпунтуванням, яку самі ж будівельники й застосовують, якраз і призначена для того, щоб зменшити цю зону, а не збільшувати її.
По-друге, трасу закладають на глибину 4–5 метрів, хоча за словами самого М’ятка, ґрунтові води в цій місцевості залягають на глибині близько двох метрів, а отже мережу можна прокласти в лотку значно вище — так, щоб зверху залишався метр ґрунту, а сама труба не опинялася у воді, де вона швидше піддаватиметься корозії. За таких глибин будівельникам доводиться вдаватися до дорогого голкового водопониження — і, за версією інженера, саме це дороге і трудомістке рішення може пояснювати, чому кошторис проєкту виявляється більшим, ніж потрібно, і чому вигідніше показувати громаді якнайширшу зону вирубки, ніж шукати ощадливіший варіант.
М’ятко підкреслив, що за час підготовки альтернативи головний інженер компанії-підрядника у приватній розмові, не під запис, визнав: запропонований громадою варіант майже збігається з одним із перших ескізів самого підрядника — тим, який, за словами інженера, “випхнули” з траси через рішення керівництва управління архітектури, що начебто там проходити не можна. Жодного змістовного обґрунтування цієї відмови М’ятку не показали.
Реакція представників мерії на цю презентацію була стриманою. Пантелеєв визнав, що, за розрахунками М’ятка, кількість дерев для вирубки могла становити одинадцять, а не сотні. Водночас він одразу запропонував залучити самого експерта до подальшої спільної роботи над проєктом — з доступом до документації, — і оголосив, що на два тижні роботи в парковій зоні, включно з вирубкою лісу, призупиняються, доки ця альтернатива не буде опрацьована.
Мешканка Голосіївського району, громадська активістка Анна. Фото: Людмила ТягнирядноЗначна частина суперечок на зустрічі стосувалася не лише самої траси, а й котельні, до якої нову гілку мають під’єднати. Громадські активістки Анна та Руслана заявили, що прийшли насамперед по дозвільні документи на роботи безпосередньо біля котельні, зокрема на збільшення її санітарно-захисної зони. За їхньою інформацією, шкідливі викиди від об’єкта вимірювали на відстані 270 метрів, тоді як найближча житлова забудова розташована вже на 40 метрах, інша — на 60, а школа потрапляє в стометрову зону ризику. Оцінки впливу на довкілля, яка мала б підтвердити безпечність цих відстаней, за словами активісток, ніхто не проводив.
Мешканки послалися на наказ Міністерства інфраструктури №424 про позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю в період воєнного стану, який передбачає обов’язковість повних дозвільних процедур для об’єктів, що потенційно загрожують життю, здоров’ю людей чи довкіллю. На їхню думку, реконструкція та збільшення потужності котельні підпадають під цю категорію, однак представники “Київтеплоенерго”, за словами активісток, у приватному спілкуванні відверто визнавали, що спершу добудують об’єкт, а вже потім “якось будуть цю дозвільну документацію збирати”.
Одна з мешканок, яка живе поблизу і веде облік подій із самого початку — з травня, коли вперше стало відомо про плани, — розповіла, що будівельна техніка й відбійні молотки працюють поруч із житловими будинками, попри відсутність, за її твердженням, будь-яких дозволів навіть на підготовчі роботи, а мешканці фіксують це на відео з вікон власних квартир.
Формальний підсумок зустрічі в Голосіївській РДА — це двотижнева пауза, протягом якої, за словами Пантелеєва, роботи з вирубки дерев у парковій зоні призупиняються, а незалежний інженер Максим М’ятко отримає доступ до проєктної документації, щоб перевірити, наскільки реалістичною є запропонована ним альтернатива. Водночас з відповідей самого чиновника випливає, що мораторій стосується виключно вирубки — роботи безпосередньо на котельні, за його словами, продовжуватимуться, оскільки формальних підстав для їх зупинки він не бачить. Активісти вже заявили, що вважатимуть це недостатнім і готові блокувати й ці роботи, посилаючись на відсутність дозвільних документів.
Громада Голосіївського району та активісти на зустрічі із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим. Фото: Людмила ТягнирядноАктивістка Наталя Чернишова визнала, що ситуація на середину серпня принципово не відрізняється від тієї, що була тиждень тому: конкретних документів громада досі не отримала, а отже не може ані підтвердити, ані спростувати офіційну версію про безальтернативність паркового маршруту. Єдина реальна гарантія, яку мають активісти, — усна обіцянка чиновника не рубати дерева протягом найближчих двох тижнів. Наскільки вона буде дотримана, залежить винятково від доброї волі міської адміністрації.
“Якщо, звісно, він своє слово порушить, якщо побачимо, що техніка рухається, дерева під загрозою, будемо виходити. У нас немає іншого виходу”, — попередила вона.
