Небачена сила: у Києві відкрилася виставка, присвячена громадянам, які чинять спротив російській окупації
У Києві триває експозиція виставки “Небачена сила”, присвячена тим цивільним громадянам України, які чинять ненасильницький спротив російській окупації.
Автори виставки демонструють зусилля як окремих українців, так і об’єднаних груп на тимчасово окупованих територіях. У ній розкриваються стратегії спротиву через протест, солідарність, створення спільнот, збереження власної ідентичності, використання мистецтва як способу фіксації злочинів та боротьби неправдивими наративами РФ.
Виставку можна відвідати до 2 червня. Розповідаємо, які експонати ввійшли до неї та які сенси вони доносять.
Ненасильницький спротив – це метод боротьби проти ворога, але без застосування зброї. Він не вважається морально вищим за насильницькі методи й не є тотожним пацифізму, пояснюють автори виставки.
Його перевага полягає в тому, що долучитися до нього може будь-хто: молодші, старші, чоловіки та жінки. Методів та інструментів ненасильницького опору існують сотні: від публічних виявів української ідентичності до відмов від співпраці в незаконних політичних процесах.
Кураторка виставки Ольга Муха навела приклад, який засвідчив, що іноземні митці не розуміють проблему російської окупації. Вони вважають, що окупація – це просто змінити прапор країни та платити податки іншій державі. Це стало однією з причин, чому ініціатори виставки почали працювати над її створенням.
Під час відкриття виставки в Українському домі відбувся перформанс за участю мисткині Алевтини Кахідзе. Відповідаючи на низку запитань, які їй ставили за кордоном, вона показала на прикладі туриста, медіатора, військового та садівника, як реконструюється політична правда.
“Політична правда змінюється щосекунди. Митці мають першими швидко відповідати на виклики, говорити та рефлексувати, і я б дійсно оцінила, якби політики реагували так само оперативно, як і я”, – прокоментувала Алевтина Кахідзе, завершуючи свій перформанс.
Загалом на виставці в Українському домі дев’ять українських мисткинь із Криму, Херсона, Маріуполя та Донеччини представили десять мистецьких проєктів, що охоплюють понад десятиліття російської агресії в Україні. Ці роботи фіксують жіночий спротив та стратегії боротьби з насильством, розкривають їхні особисті історії втрати дому та досвіди тимчасової окупації.
Вони свідчать про силу жінок у різних обставинах загроженості та спроможність долати наслідки травматичного досвіду, зокрема й завдяки мистецьким практикам, пояснюють ініціатори виставки.
Сила жіночого спротиву
Представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева нагадала, що в Україні щороку 26 лютого відзначають День спротиву російській окупації, яка розпочалася 2014 року в Криму.
“Українські регіони дещо відрізняються один від одного, але всіх нас об’єднує те, що на ТОТ – наші громадяни, які проживають там і продовжують боротися, щоб жити у вільній демократичній державі”, – сказала Таміла Ташева.
Учасники ненасильницького спротиву розповсюджують на ТОТ листівки та газети з правдивою інформацією, створюють графіті, спалюють російські прапори та розповсюджують українську національну символіку. Активностей, до яких вони вдаються, – безліч.
Представництво президента України в АРК систематично відстежує становище в Криму, зокрема моніторить факти виявів спротиву. Після того як кримчани чинять різні акції спротиву – вивішують український прапор, чіпляють жовту стрічку чи навіть роблять жовто-блакитний манікюр, – їх обвинувачують у “дискредитації” окупаційної армії.
Раніше Російська Федерація казала про тотальну підтримку незаконної окупації півострова з боку громадян України в Криму, втім правозахисники щотижня фіксують нові й нові затримання та переслідування кримчан по всій території півострова, які висловлюють свою позицію щодо війни росіян.
Лише протягом останніх двох тижнів окупанти репресували низку людей за вияви спротиву. Наприклад, арештували сімейну пару з тимчасово окупованої Євпаторії, яка на території власного будинку слухала українські пісні та висловлювалася проти російської агресії щодо України. Російські силовики ввірвались у приватний будинок та змусили їх перепрошувати на камеру. Їм загрожує “кримінальна справа”.
Мешканець Севастополя зняв та опублікував у соціальній мережі роботу ППО окупантів у ніч проти 17 травня. Росіяни незаконно затримали чоловіка та змусили його просити вибачення на камеру.
18-річний студент у соцмережах під псевдонімом Джавелін Байрактар підтримував Збройні сили України та виступав проти окупаційних військ. Окупанти затримали хлопця, скерували матеріали до “суду” й також змусили перепрошувати на камеру.
Жителька окупованого Криму в соцмережах підтримувала Україну та ЗСУ, називала Росію нацистською державою. Російські силовики затримали її, змусили просити вибачення на камеру та передали матеріали до незаконного “суду”.
В окупованій Керчі місцева жителька в соціальній мережі підтримувала Україну, публікувала українську символіку, звинувачувала Росію у війні проти України та критикувала окупаційні війська. Її заарештували на п’ять діб та оштрафували на 30 тисяч рублів.
Читайте також: Від “Жовтої стрічки” до повороту в історії: як посилюється рух спротиву в Криму
У Керчі окупаційні силовики також затримали місцевого жителя, який нібито співпрацював з українськими спецслужбами та готувався перешкодити діяльності російських військ на півострові. Чоловіку загрожує “кримінальна справа” за статтею про так званий “терористичний акт”.
Ініціатори виставки переконані, що спротив на ТОТ діє ефективно, адже окупаційна російська влада докладає зусиль, щоб протидіяти підпіллю: попереджає російських солдатів про небезпеки “гостинності” Мавок, агенти ФСБ розслідують справи активістів “Жовтої стрічки”, російські пропагандисти вигадують історії для дискредитації руху опору, а російські посадовці змушені переїжджати через викриття їхніх персональних даних.
Згідно з відкрити даними станом на 23 травня 2024 року, Російська Федерація ініціювала 802 адміністративні провадження за статтею про так звану “дискредитацію збройних сил РФ” (ст. 20.3.3 КпАП РФ). Таміла Ташева називає цю статистику лише “верхівкою айсберга”.
З тих справ, які вдалося зафіксувати представництву, у 706 випадках ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або приєднано до іншої справи за іншою статтею та ухвалено сукупне рішення. У 20 випадках розгляд матеріалів продовжується. Таміла Ташева звертає увагу, що в 41% справ фігурують жінки.
“Крим – це Україна, бо потужність української жінки важко переоцінити. Жінка-воїн, жінка-волонтерка, жінка-мати, жінка-адвокатка. Це ще раз доводить, що українські дуже сильні й вони продовжують жити та опиратися окупації на території півострова”, – говорить Таміла Ташева
Співкураторка мистецької частини про жіночий спротив Тетяна Філевська подякувала жінкам – учасницям виставки. Вона переконана, що ці історії допомагають “будувати містки між собою, кожним з нас, з людьми на ТОТ та на вільній території та з людьми в зоні бойових дій”.
Тетяна Філевська переконана, що перемога України залежить від того, наскільки громадяни будуть об’єднані, яка б ситуація не сталася, який би виклик не був.
Ефективність ненасильницького спротиву
Заступник голови Посольства Канади в Україні Шон Бойд також назвав ненасильницький спротив українців на ТОТ ефективним, оскільки Росії доводиться докладати значних зусиль, щоб протидіяти йому.
“Ненасильницький опір – це не пасивний опір. В умовах, коли Росія дедалі дужче протидіє опору на ТОТ, вливає все більше коштів у пропаганду, цей ненасильницький спротив набуває дедалі більшого значення. Що більше докладають сил, щоб придушити його, то рішучішим він стає… Цей спротив заперечує російський наратив, що ці території споконвіку належали Росії, розвінчує пропагандистський меседж, що люди на ТОТ хотіли опинитися під російською окупацією”, – сказав він.
Шон Бойд переконаний, що перевага ненасильницького спротиву над силовим полягає в кількості учасників, які можуть його здійснювати. Адже долучитися може будь-хто без зброї та спеціального вишколу. Що більше людей у ньому бере участь, то більше головного болю вони завдають країні-окупанту.
Від початку повномасштабного вторгнення гумор став для українців потужним механізмом подолання стресу, загрози та невизначеності. Під час кожної значущої події: політичних рішень, перемовин, масованих обстрілів, ядерної загрози – українські соцмережі рясніють незліченою кількістю мемів. На виставці також представлено роботи художника-графіка Максима Паленка, який з початку великої війни створив уже серію антивоєнних плакатів.
“Вірю, що думки матеріалізуються”, – каже він.
На виставці представлено серію малюнків Алевтини Кахідзе, присвячених бранкам Кремля, зокрема громадській журналістці та правозахисниці Ірині Данилович. Після російського вторгнення в Україну у 2022 році її арештувала російська окупаційна адміністрація в тимчасово окупованому Криму. Наразі Ірина залишається в місці позбавлення волі, і їй так і не надали належної медичної допомоги. Жінка страждає на сильний головний біль, у неї підозрюють гостре запалення середнього та внутрішнього вуха. Існує загроза запалення головного мозку, що може призвести до смерті.
В Українському домі також експонується серія фотографій Еміне Зіятдінової “Немає іншого дому” та друга частина проєкту “Крим. Дім”. Вона візуалізує, як змінювалося життя кримських татар із 2008 до 2021 року. На всіх фотографіях відображені тихі моменти повсякденного життя та пейзажі Криму, де майже непомітно зростає політична напруга. Відчуття дому замінюється відчуттям нестабільності та страху, які супроводжуються державною репресивною політичною машиною та пропагандою.
Відвідувачам пропонують переглянути графічні роботи художника Сергія Захарова, який 2014 року в Донецьку розклеював карикатури на ватажків бойовиків. За це його згодом відправили “на підвал”, де незаконно утримували півтора місяця. Роботи художника ілюструють дні його полону та зміни суспільного життя окупованого міста.
Інсталяція Діани Берег та Віри Процких складається з артефактів спротиву та активізму тих українців, які походять зі східних областей України. Вона має давати відповідь на запитання, звернені до мешканців Сходу України, на кшталт “А де ви були, коли починалася російська агресія на Донбасі?”.
Провідне місце виставки посідає кримський лабіринт “Делаю вид” – проєкт кампанії мистецького спротиву Антіка Данова. Свою акцію він провів у тимчасово окупованій Феодосії у 2023 році. Його авторські плакати були розміщені на рекламних щитах в одній з паркових алей міста.
Часто їх просто зривали, але деякі висіли тижнями, спонукаючи до запитань про “шизофренічну реальність окупації”.
Відвідувачі цього затемненого лабіринту на собі відчують фізичну метафору заплутаних шляхів “руского міра” та те, що переживають жителі ТОТ під час процесів війни.
- секції, присвяченій рухам “Зла Мавка” та “Жовта стрічка”;
- відео Ukraïner із проєкту “Деокупація”;
- інтерактивній секції з VR від музейної мережі та “Території терору”;
- поетичній інсталяції від PEN Ukraine;
- відеоісторіях про відданість професії музейників, порятунок колекцій, про поранені об’єкти культури в Тростянці та Охтирці, які зафільмував Музейний кризовий центр у межах проєкту “Поранена культура”;
- стіні cолідарності “Залиш свою підтримку опору”.
Виставку можна відвідати в Українському домі за адресою Хрещатик, 2, м. Київ, з 11:00 до 19:00 до 2 червня. Квиток для входу в Український дім коштує 100 грн або 50 грн пільговий. Автори виставки кажуть, що вхід на саму виставку безкоштовний.