Наймасштабніший марш 8 березня: кількох побили – нападників забрали у відділок

Сьогодні в Києві відбувся Феміністичний марш 8 березня під гаслом “Ні насильству всіх форматів – від роддомів до військкоматів”. Близько десяти радикально налаштованих молодиків намагалися ввірватися в колону біля Оперного театру, але їх перехопила поліція. Чотирьох осіб забрали у відділок. 

Про це інформує кореспондентка Центру інформації про права людини. 

Учасниці та учасники Маршу зібралися, щоб у цей день вкотре нагадати про права жінок, дискримінацію щодо жінки в різних сферах життя, сексизм, сексуальне та домашнє насильство. А також виступали проти проти гомофобії і трансфобії, в тому числі – проти стерилізації трансгендерних людей.

“Права жінки – права людини”, “Моє тіло – моє діло”, “Війна не рятує – війна ґвалтує”, “Бунтуй, кохай, права не віддавай”, “Сьогодні квіти – а завтра стоїш біля плити” – із такими гаслами активісти та активістки розпочали Марш проти насильства.

Колона за попередніми підрахунками від 300 до 1000 осіб рухалася із Софійської площі вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького і Хрещатик до Київміськради (КМДА).

Біля Оперного театру була спроба близько 10 радикально налаштованих молодиків напасти на учасників та учасниць Маршу. Однак поліція перейняла нападників: чотирьох забрали у поліцейський відділ.

Нападник на Марш 8 березня прокоментував так: “Це протест проти таких акцій, які наше суспільство розкладають, які намагаються відчужити українську жінку від українського чоловіка”. Коли його запитали, чи він проти права жінок, чоловік відповів: “Там не тільки багато жінок, там багато гомосексуалістів…”.

На Марші були присутні різні соціальні групи. Але як зауважила директорка Amnesty International Оксана Покальчук, кожний та кожна з нас тут, щоб захистити свої права.

Олена Шевченко, учасниця Маршу:

“Сьогодні в День міжнародної солідарності жінок, ми тут, щоб висловитися проти насильства на всіх рівнях, проти домашнього насильства, проти сексизму. Рада церков впливає на політичні рішення в державі, каже, що насильство відбувається просто, без причини. Рада церков каже, що ґендер – це пропаганда гомосексуальності. Ми тут, щоб сказати, що права жінки – це права людини. Ми – за трудові права, щоб працювали школи і дитячі садочки. Ми за те, щоб 8 березня був вихідний день, коли жінки можуть вийти на Марш і не боятися, що їх за це звільнять…”

Дінара Касимбекова, учасниця Маршу:

“Я прийшла на Марш з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію, який є дієвим механізмом захисту від насилля стосовно жінок та домашнього насильства. Конвенція гарантує комплексну допомогу – від психологічної до правової. На жаль, суспільство не вірить в наявність насилля, але сьогоднішні напади на учасників (-ць) Маршу показали, що насилля є. А поки Україна не ратифікувала Стамбульську конвенцію, нападників не покарають, а відпустять…”.

Ксенія Чубук, учасниця Маршу:

“Я тут, щоб відмінили ганебний наказ, який забороняє жінкам працювати в понад 460 професій. Тобто вирішують, кого взяти на роботу не за навичками, а лише за статтю. Причому – це найбільш оплачувані роботи. Це – дискримінація”.

Майя, учасниця Маршу:

“Я тут, щоб боротися за права жінок. За рівність у професійній сфері, проти сексизму і насилля”.

Міла Янкіна, учасниця Маршу:

“Я – самодостатня жінка, і все, що маю, досягла сама. Я вийшла на Марш, тому що вважаю, що говорити про рівність потрібно вголос”.

Після завершення Маршу деякі учасники повідомляли про напад на них, зокрема, Оксана Покальчук у своєму фейсбуку написала: “Ми йшли з маршу вчотирьох і на Володимира Селіваненка напав націоналіст. Він не знав хто такий Сенцов, Кольченко, Клих. Він не знав про таємні в’язниці СБУ. Він не знав нічого. Він вдарив Володю 2 рази в голову, тому що він підтримував “недолюдей”, жінок, я так розумію…”.

Феміністичний марш відбувається вже не перший рік. Але як відзначають організаторки Маршу, цьогоріч – найбільш масштабний.

Феміністичний марш організували незалежні активістки та активісти, студентське об’єднання “FemSolution”, музична ініціатива самба-бенд “Ритми спротиву”, незалежна студентська профспілка “Пряма дія”, “Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних та квір-студій”, Queer Home Kyiv, Всеукраїнська благодійна організація “Легалайф-Україна” та активістки, лідерки ініціативних груп секс-працівниць з восьми регіонів України, колектив “8 Березня – день боротьби”, Amnesty International Ukraine.

Фото – Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини