“Кожен голос впливає”: від нового парламенту вимагають віддати переселенцям виборчі права

Олександра Дворецька

“На відміну від моїх сусідів, які живуть зі мною в одному під’їзді, на останніх парламентських виборах я отримала лише один бюлетень зі списком партій. Проголосувати за мажоритарного депутата з мого району мені не вдалось, хоча я вважаю, що через свою громадську діяльність я знаю проблеми міста та району краще за моїх сусідів. Шкода, що парламент представлятиме мене в кількості 225 депутатів, саме тією кількістю голосів, яких навіть недостатньо для ухвалення закону”, – коментує правозахисниця.

Сьогодні виборче законодавство не дає можливості Олександрі та ще 1,2 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) голосувати на місцевих виборах та обирати депутатів в одномандатних округах до Верховної Ради. Така проблема виникла через прив’язку виборчої адреси до зареєстрованого місця проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території. Олександра Дворецька зізнається у відчутті несправедливості.

“Моя тимчасова адреса, де я зареєстрована як ВПО, стає податковою адресою. Я сплачую податки в громаду Києва, які розподіляються на освіту, медицину, транспорт тощо, але я не можу контролювати ці гроші. Я не можу вплинути на того чи того депутата місцевої ради, який прийматиме рішення, як використати ці кошти”, – пояснює вона.

Експерти звертають увагу: якщо два роки тому, за дослідженням Міжнародної організації з міграції, орієнтовно 50% переселенців планували повернутися до попереднього місця проживання, то нині ще достеменно не знають і точно не планують повертатися приблизно 70%. Такі громадяни вже інтегрувались у місцеві громади, отримавши нову роботу, налагодивши нові соціальні зв’язки.

Напередодні початку роботи Верховної Ради в 17 українських містах та містечках відбулася масштабна акція на підтримку виборчих прав переселенців. Протягом десяти днів переселенці та громадські активісти виходили на центральні площі міст і містечок із гаслами “Кожен голос впливає”, “Маю вплив”, “Спочатку право голосу, а потім — місцеві вибори”, “Переселенці – ВиБорці”. Такі акції відбулися в Житомирі, Ужгороді, Одесі, Вінниці, Шостці, Рівному, Івано-Франківську, Коростені, Хмельницькому, Кривому Розі, Харкові, Конотопі, Полтаві, Лисичанську, Кропивницькому, Чугуєві та Херсоні.

Один з аргументів, чому переселенцям попередня влада не надавала конституційного права голосу, – офіційні дані про велику кількість переселенців у громадах поблизу лінії розмежування. Але об’єктивно офіційна статистика про кількість таких громадян не відображає реальності.

Координаторка з адвокації благодійного фонду “Право на захист” Дарина Толкач пояснює, що статистика спотворена через дискримінаційну політику українського уряду щодо виплати пенсій жителям тимчасово окупованих територій. “Тому ми вкотре наполягаємо на запровадженні механізму виплати пенсій, який розробили правозахисники у 2017 році і яким скасовуються норми про обов’язкове отримання довідки переселенця під час оформлення пенсії. За такої умови ми побачимо реальну кількість переселенців, які проживають у громадах, що приймають, а також скільки переселенців хочуть впливати на рішення, які ухвалює місцева влада”, – переконана вона.

Аналітик Громадянської мережі “Опора” Олександр Клюжев радить новому керівництву країни не використовувати риторики попередньої влади, яка казала, що над проблемами переселенців працюватимуть після виконання Мінських угод. Експерт вважає неприпустимою таку поведінку щодо своїх громадян.

Тим часом 90% мешканців приймальних громад вважають, що переселенцям потрібно надати право голосу на місцевих виборах за новим місцем свого проживання. Такі дані Всеукраїнського опитування 2003 респондентів, яке в травні-червні 2019 року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Міжнародної фундації виборчих систем в Україні.

Аби усунути проблему, ще 2016 року низка громадських організацій розробила законопроєкт №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних усередині країни громадян)”. Однак парламент попереднього скликання так і не спромігся розглянути документ.

Цей проєкт закону пропонує виборцям заявити про бажання змінити свою виборчу адресу. Експерти наголошують: в Україні діє Державний реєстр виборців, що не дозволяє двічі і більше разів заносити громадян до виборчих списків різних дільниць. Водночас вони виступають за паралельне посилення кримінальності за злочини проти виборчих прав громадян і виборчого законодавства. Це дасть змогу запобігти порушенням під час виборів.

“Депутатам нового скликання доведеться виправляти помилку своїх попередніх колег, які були нечутливими до виборчих прав. Раніше народні депутати проігнорували зауваження громадськості, тому ухвалений виборчий кодекс не надає права голосу переселенцям та мобільним громадянам України”, – каже Олександр Клюжев.

Експерти також вказують, що новій владі потрібно буде реформувати інститут реєстрації місця проживання, аби “українці не відчували себе кріпаками “прописки”.

Оскільки законопроєкт депутати попереднього скликання не розглядали, його необхідно реєструвати заново. Переселенці закликають народних депутатів зустрітись із ініціаторами законопроєкту №6240 та всіма зацікавленими сторонами, аби обговорити документ та зареєструвати його у Верховній Раді. Вони просять парламент ухвалити закон та надати виборцям можливість голосувати за місцем фактичного проживання до 31 грудня 2019 року.