Як у Татарбунарах працює безпековий хаб
У місті Татарбунари на Одещині вже два роки функціонує Координаційний офіс безпеки, який разом з усіма зацікавленими шукає ресурси та розбудовує безпеку у місті.
Центр інформації про права людини досліджував досвід Татарбунар.
Усі активності з розвитку безпеки громади у Татарбунарах концентруються в одному хабі – в Координаційному офісі безпеки. У лютому 2017 року його створив громадський активіст Леонід Семененко.
Заступник голови Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” Ігор Бринош відзначає вагому роль активіста у створенні офісу. Цей чоловік з 1974 року працював в системі МВС та юстиції, пройшовши шлях від інспектора дитячої кімнати міліції до заступника начальника районного відділу МВС. У 1998 році Леонід Семененко пішов у відставку у званні підполковника міліції. Після цього до 2015 року працював на посаді начальника районного управління юстиції і зараз, за словами Ігоря Бриноша, у громаді користується великим авторитетом.
За два роки роботи хабу 20 організацій, які мають стосунок до безпеки у місті, підписали Меморандум про співпрацю. До цього документу приєднались, зокрема, Татарбунарська районна рада, Татарбунарська РДА, Татарбунарська міська рада, Татарбунарське відділення поліції, відділ ДСНС, районний сектор Державної міграційної служби та громадське формування з охорони громадського порядку “Козацька варта – Татарбунари”.
Філософія роботи Координаційного офісу безпеки полягає у спільній роботі та відповідальності за безпеку в громаді поліції, інших державних органів, самоврядування та містян.
ХАБ АКТИВНОСТЕЙ
Міська рада безкоштовно передала офісу приміщення на вул. Центральна, 50, де містяни збираються на різноманітні заходи. Ігор Бринош відзначає, що через нейтральність офісу у ньому громадянам комфортно, адже саме приміщення офісу територіально та іміджево не прив’язане до державних органів.
У хабі мешканці міста можуть проконсультуватись у дільничого, юриста та в інших фахівців. У середньому сюди приходить до семи громадян на день. Тут також проводять зустрічі з неповнолітніми клієнтами пробації, представниками дискримінованих груп та координаційні зустрічі з питань безпеки.
У приміщенні офісу щовівторка та щоп’ятниці мами залишають вживані дитячі речі, аби ними скористались ті батьки, чиї діти їх потребують зараз.
Учасники хабу провели вже дві хвилі факультативу для молоді “Твоя безпека в громаді”. Цю програму затвердили п’ять шкіл разом з районним відділом освіти, Нацполіцією та Координаційним офісом безпеки. В межах цієї програми із школярами спілкуються поліцейські, психологи, соціальні працівники та волонтери офісу.
Окрім цього, на прохання місцевих мешканок Координаційний офіс безпеки супроводжує розвиток “Школи самооборони для жінок”. Бойовому самбо татарбунарок зголосився навчати Сергій Дукін, кандидат у майстри спорту з військових єдиноборств, адвокат та пенсіонер МВС. Наразі офіс шукає фінансування, аби придбати мати для тренувань.
“У нас у школі є мати, але вони поганої якості. Ми призупинили заняття, бо боїмось травмувати жінок. Тепер шукаємо гроші на нові мати”, – пояснює Леонід Семененко.
Волонтери хабу спільно з поліцейськими спілкуються з місцевими мешканцями на вулицях, автостанції, торгових об’єктах та обходять квартири в багатоповерхівках. В офісі безпеки високо оцінюють ефективність цього напрямку роботи. Кажуть, що таким чином люди отримували актуальну інформацію з різних питань безпеки та більше дізнавались про роботу поліції.
Начальник Татарбунарського відділення поліції Іван Триколіч стверджує, що Нацполіція співпрацює з громадськістю, бо головний критерій ефективності роботи Нацполіції – довіра населення.
“Тому Нацполіція тісно співпрацює із Татарбунарським офісом безпеки, інформує населення про правопорушення, із розшуку злочинців, із встановлення осіб з камер відеоспостереження”, – говорить Триколіч.
Він сподівається, що співпраця з офісом буде з часом лише поглиблюватись.
Окрім того, волонтери разом із представниками Бюро правової допомоги, районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та іншими органами державної влади виїжджають з інформаційними заходами у інші населені пункти району.
“Ми плануємо провести круглий стіл про продаж нерухомості у селі Білолісся. Там без документів продають вже шостий раз той самий будинок, який не належить “продавцям”. Це шахрайство. Ми хочемо розказати людям, що вони можуть бути у збитку, якщо з’явиться законний власник будинку”, – розповідає Леонід Семененко.
В офісі безпеки вказують, що деякі мешканці міста вживають легкі та вуличні наркотики. Заступник міського голови Олександр Лєсніченко запропонував створити раду з протидії наркозалежності. Ця рада утворить товариство, в якому до психолога за консультаціями можуть приходити наркозалежні та їхні рідні. Разом з тим, наразі офіс безпеки провадить перемовини із відділом освіти та лікарями, аби у лютому та березні у школах району провести цикл лекцій про наркозалежність.
Через рік роботи хабу при ньому створили раду з п’ятьох ветеранів-наставників. За словами Ігоря Бриноша, у багатьох пенсіонерів МВС є величезний досвід та бажання допомагати громаді, однак вони були не залучені до процесу розбудови безпеки в місті. Наразі ветерани МВС на громадських добровільних засадах дають поради теперішнім поліцейським у розбудові та підтримці безпечного середовища, беруть участь в спільних патрулюваннях, просвітницьких та навчальних заходах.
Ігор Бринош переконаний, що рецепт успіху інформаційно-координаційного хабу – це довіра акторів один до одного, яка формується спільними діями.
СПІВПРАЦЯ З РОМАМИ
Натхненники офісу кажуть, що у громаді чудово сприйняли такий формат зустрічі як “Кава з поліцейськими”. На одній із таких зустрічей в офісі вирішили запровадити посаду ромського радника при міському голові. Татарбунарська міська рада висловила готовність ввести таку людину в члени виконкому задля поліпшення комунікації між ромською громадою та місцевою владою.
У Татарбунарах проживає понад 300 ромів. Вони займаються купівлею та продажем товарів, дехто збирає побутовий металобрухт. Леонід Семененко каже, що “про них можна говорити, що завгодно, але вони трудівники, які зранку до вечора крутяться, аби заробити копійчину”.
В Офісі безпеки переконані, що у районі, де мешкає багато національних меншин, важлива допомога, спілкування між представниками різних національностей та інклюзивний підхід влади у взаємодії з національною меншиною. Це дозволяє знімати напругу та інтегрувати меншини у суспільство.
“Ми разом з благодійною організацією дістали ранці для ромських дітей, ми багато спілкуємось з представниками ромської громади. І ви знаєте, вони вітаються з нами, бо вони розуміють, що до них відносяться, як до людей і побачили себе рівними серед рівних”, – каже Леонід Семененко.
Громадський активіст працює із ромами із самого початку своєї кар’єри в МВС.
“Коли працював у карному розшуку, то працював над профілактикою злочинів серед громадян. Я із самого початку почав говорити з ромами на рівних. Я звертався до них на “Ви”, ніколи не показував, що я представник міліції і що у мене багато точок впливу, які можуть поставити мене вище над ними. Я завжди намагався дізнатись, які проблеми їх турбують, спілкувався багато із молоддю. Я ставив ромській спільноті питання, що потрібно зробити, щоб не було злочинів. Не все у мене вийшло, але більшість людей, з якими я працював, тепер самодостатні люди”, – розповідає Леонід Семененко.
У Татарбунарах хочуть створити ромський ансамбль, боксерський гурток для ромів, навчати охочих англійської мови.
В офісі безпеки тішаться, що у Татарбунарах у 10-11 класах також навчаються ромські діти.
“Батьки-роми зацікавлені, щоб їхні діти ходили до школи. Вони хочуть, щоб вони були освіченими та інтегрованими у суспільство. Вони усвідомлюють, якщо діти будуть неграмотними, не зможуть поїхати до Західної Європи. Безвіз творить зміни навіть з ромами. Вони вже говорять, що хочуть вивчати англійську мову”, – каже Леонід Семененко.
БЕЗПЕКОВИЙ ПАСПОРТ ГРОМАДИ
Координаційний офіс безпеки – це не лише майданчик для заходів, це й експертно-аналітичний центр з питань безпеки громади. Тут зберігається уся аналітика з безпеки громади.
“Такого у місті ще не було. У такому вигляді інформація не збиралась і не аналізувалась. Була певна статистика, але вона не впливала на прийняття рішень місцевої влади та державних органів”, – каже Ігор Бринош.
З квітня по вересень 2017 року волонтери офісу опитували мешканців міста про фактори відчуття безпеки. На результати 891 обробленої анкети вже звернули увагу в Нацполіції, змінивши маршрути патрулювання та переформатувавши роботу дільничих.
Татарбунарчан турбує, зокрема, відсутність освітлення у місті, світлофорів на дорозі міжнародного значення Одеса – Бухарест та вуличні крадіжки.
“Коли ми проводили фокус-групи із вчителями та батьками, то виявили, що діти бояться перейти 5 метрів дороги. Тому батьки приїжджають з іншої частини міста, щоб перевести дитину через дорогу”, – розповідає Ігор Бринош і додає, що місто вже готує документацію, аби на цій трасі з’явився світлофор.
За словами Леоніда Семененка, у міської влади та “Укравтодору” бракувало коштів на встановлення світлофору, але на цей рік влада пообіцяла знайти фінансування.
Окрім цього, опитування показало, що 76% мешканців міста не знають свого дільничного. У Нацполіції кажуть, що дільничі не встигають працювати з громадськістю через свою перевантаженість. Аби частково вирішити проблему, офіс безпеки разом з поліцією підготував візитівки дільничних. Їх громадянам роздають як дільничні офіцери поліції, так і волонтери хабу.
67% респондентів нарікали на відсутність вуличного освітлення. Леонід Семененко каже, що у місті вже вирішили це питання, однак разом з тим він нарікає на вандалів, які розбивають ліхтарі.
“У нас є випадки, коли встановили ліхтарі, а наступного ранку – вже вони побиті. У цьому питанні влада робить більше, ніж люди у місті. Я сподіваюсь, що цьогоріч ми доведемо до логічного завершення програму “Безпечне місто”, в межах якої у місті встановлять мережу камер відеонагляду. Це дозволить зберегти майно громади, наживо відстежуючи, хто і які неправомірні дії вчиняє“, – каже він.
В офісі безпеки переконані: недостатньо виявляти безпекові проблеми громади, необхідно розуміти, які у неї є ресурси, аби їх подолати. Для цього натхненники офісу завершують розробку безпекового паспорту громади, аби зрозуміти це.
“В українських містах питання безпеки часто вирішували, не розуміючи, що ми лікуємо. Місцеві безпекові програми часто однаково написані, тоді як загрози у громадах різні. Якщо татарбунарців турбує відсутність світлофорів на трасі міжнародного значення, то в іншій громаді може знаходитись склад із боєприпасами”, – коментує Ігор Бринош. Він пояснює, що цей інструмент допомагає вирішувати безпекові ризики за участі усіх зацікавлених сторін, навіть бізнесу.
Як приклад натхненники офісу наводять спробу створення рятувальних центрів на туристичному узбережжі та туристичної поліції в курортних зонах району. До морської частини Татарбунаського району щороку приїжджає до 700 тисяч людей. У районі – величезна кілька баз відпочинку, але немає системи безпеки з рятувальними постами.
“У поліції реально мінімальні ресурси, аби обслуговувати курортні зони. Але якщо сказати бізнесу, що ви можете зробити відпочинок безпечнішим за власний кошт, то це привабить більше туристів. Це може бути для підприємців вагомим аргументом”, – пояснює Ігор Бринош.
Виходить, що формування подібні до офісу безпеки – це чудова можливість для лобіювання безпекових ініціатив та механізмів. Приміром, якщо внаслідок реформи кількість правоохоронців зменшилась, то хаб може адвокатувати запровадження туристичної поліції у курортних зонах.
“У них є усі доступні засоби адвокатування – від інформування до пікетування. Якщо службовці й хочуть змін, але обмеженні повноваженнями, то Координаційний офіс безпеки з легкістю може піднімати такі питання”, – коментує Ігор Бринош.
Наразі в офісу немає статусу, однак в майбутньому його планують передати до відповідальності та управління місцевого самоврядування, де він буде діяти як консультативно-дорадчий орган.
“Згодом, коли місцева громада буде створювати офіс місцевого шерифа, то ми плануємо, щоб цей офіс з його досвідом та зв’язками перетворися на офіс шерифа з прямим фінансуванням від міської ради”, – пояснює Ігор Бирнош. Про підтримку офісу вже заявив міський голова Татарбунар Андрій Глущенко та заступник голови райради Юрій Лапа.
