Кияни на візках показали, що станція метро “Лівобережна” для них недоступна
Кияни з інвалідністю обурюються, що влада знову ремонтує об’єкт без вимог доступності. Київська влада обіцяє виправити ситуацію до 1 травня 2017 року.
“Вам допомогти?”, – запитує співробітниця метрополітену журналістку із громадської організації “Українські журналісти з інвалідністю” Олену Молоданову. Жінка на візку проїжджає метр вгору на крутому пандусі і повільно спускається назад. “Ні, дякую!”, – відповідає журналістка і їде на вулицю, де приєднується до акції протесту.
18 киян на візках приїздили до станції метро “Лівобережна”, аби показати київській владі, що після реконструкції станція лишиться недоступною для людей з інвалідністю.
Олена Молоданова відверто нервується. Вона зізнається, що їй набридло просити співробітників метро допомогти піднятись пандусом.
“Навіщо, щоб хтось зустрічав, просив, проводжав, якщо можна просто використати підйомник. А раптом у працівника метро підломиться нога, він упустить мене разом з цим візком. І що далі? У мене буде ще раз зламаний хребет?”, – обурюється вона і додає, що користується метро щонайменше тричі на тиждень.
“Так пафосно оголосили реконструкцію за 25 мільйонів гривень. “Станція буде комфортною. Ми чекаємо іноземних гостей на Євробачення”. А в результаті нам стає зрозуміло, що станція буде недоступною”, – додає Олена Молоданова.
На станції вузькі вхідні двері, немає підйомника, туалету та відсутня тактильна плитка для незрячих.
“Проектні вимоги метрополітену передбачають, щоб ширина усіх вхідних дверей була не менше 90 см. Немає ані направляючої, ані попереджувальної тактильної плитки для людей з порушеннями зору. Так само немає спеціально обладнаного для людей на візках підйомника. Це все вказано у проектних вимогах”, – каже Уповноважений президента у справах людей з інвалідністю Валерій Сушкевич. За його словами, мер Києва Віталій Кличко у телефонній розмові пообіцяв йому виправити недоліки на станції до 1 травня.
Заступник київського міського голови Микола Поворозник пообіцяв, що вхідні двері будуть на ранок 6 квітня. Окрім цього, він пообіцяв тактильну плитку та підйомник лише з одного вестибюлю станції.
“На сьогодні за роботу підряднику не сплачено жодної копійки. Наприкінці робіт буде перевірятись якість, обсяг та повнота робіт. Підрядник отримає кошти в залежності від того, які роботи і як він виконає”, – пояснив журналістам службовець Київської міської державної адміністрації (КМДА).
Валерій Сушкевич акцентує увагу, що у проектних вимогах заплановані не один підйомник, а два.
Начальник комунального підприємства “Київський метрополітен” Віктор Брагинський підозрює, що підрядник припустився помилок через малі терміни реконструкції. Він також обіцяє, що підрядник усуне недоліки.
Окрім того, активісти нарікають, що прилегла до метро територія також непристосована для людей з інвалідністю. Але, за словами радниці начальника метрополітену Наталії Макогон, ця територія не відноситься до станції метро.
Валерій Сушкевич дивується принципу київської влади “робити неправильно, а потім переробляти”.
“Служба замовника моніторить те, як підрядник виконує роботи. Поштову площу також зробили недоступною, а потім говорять про те, щоб переробити її. Навіщо взагалі так робити?”, – обурюється він.
Як тільки журналісти розійшлись, тональність Миколи Поворозника змінилась.
Микола Поворозник: Я б міг з Вами погодитись, якби ми цю станцію побудували цього року. А так її побудували 1979 року. Жоден з елементів, які Ви вказали, не врахували при будівництві станції. Сьогодні, коли почали говорити, аби поставити ліфт тут, треба із чотирьох метрів проходу станції прибрати два.
Валерій Сушкевич: Як Ви гадаєте, коли побудували Собор святого Павла у Ватикані? У XVI столітті. Я не пішов туди на екскурсію, бо подумав: “Як же ж я туди потраплю?” А друзі кажуть, що даремно не пішов. Там було 15 людей на візках, які спокійно зайшли туди. Це питання там вирішили. Якщо б було поставлено завдання в проекті, то це реально усе виконати.
Микола Поворозник: Тут поточний, косметичний ремонт.
Валерій Сушкевич: Я впевнений, що у варіанті косметичного ремонту у тих об’ємах коштів реально все виконати. Свого часу я звернувся до Віктора Ющенка, щоб Кабмін зробили доступним для людей з інвалідністю, аби вони могли приходити на засідання уряду. Йому доповіли, що для цього треба витратити два роки роботи. Після цього я з ним зустрівся та привів експертів з Національної асамблеї інвалідів України. Був тиждень роботи, два мішки цементу та одне мурування цегли і будинок уряду став доступним.
Микола Поворозник: Зовсім не питання, якби у нас метро не був об’єктом першої категорії складності з точки зору безпеки пасажирів.
Валерій Сушкевич: Реально моя безпека тут катастрофічна у багатьох питаннях. Лондонське метро здали в експлуатацію позаминулого століття і воно повністю обладнано.
Микола Поворозник: Не все там доступно.
Валерій Сушкевич: Усе! Я був у лондонському метро.
Микола Поворозник: Ви скільки заплатили за проїзд у метро (стишено говорить, нахилившись до співрозмовника – ред.)?
Валерій Сушкевич: Тоді я нічого не заплатив, бо я був на Паралімпійських іграх, а для паралімпійців вхід був безкоштовним. Але справа не в цьому.
Микола Поворозник: В тому числі і в цьому.
Валерій Сушкевич: Ні. Справа в тому, що ми реально закони України по державним будівельним нормам не виконуємо! Це банальна звичка будувати все з бар’єрами.
Активісти пообіцяли приїхати до станції метро ще раз 3 або 4 травня.
