Права жінок, свобода слова, культурне різноманіття та війна: на які події звернути увагу під час 28-го BookForum

Дата: 03 Вересня 2021
A+ A- Підписатися

120 онлайн- та офлайн-подій і 250 учасників, зокрема 25 іноземних авторів із 21 країни світу, цьогоріч чекають на гостей 28-го BookForum у Львові. Так, уперше в історії незалежної України Нобелівська лауреатка – володарка премій “Ніке” Ольга Токарчук – візьме участь в українському літературному фестивалі. Інший почесний гість – володар нагороди за найкращий сценарій на 58-му Каннському кінофестивалі Ґільєрмо Арр’яга – також завітає до Львова вперше. Фільми за його сценаріями здобули премію BAFTA та номіновані на “Оскар”. Крім того, на BookForum ділитимуться досвідом спеціальні гості – 93-річна психотерапевтка, що пережила Голокост, письменниця Едіт Еґер та іспанська письменниця і художниця Ірен Сола. Вируватиме фестивальне життя 28-го BookForum не тільки онлайн, а й офлайн на площі Ринок, у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, Музеї етнографії та художнього промислу Інституту Народознавства НАН України та в Радіогаражі. 

Центр прав людини ZMINA цьогоріч є інформаційним партнером 28-го культурного фестивалю “BookForum”. Дібрали з основної програми варті уваги події, під час яких ітиметься про права жінок, свободу слова та вираження поглядів, культурне різноманіття, війну, полон та життя на тимчасово окупованих територіях. Участь у всіх заходах фестивалю безкоштовна, а онлайн-події транслюватимуть на офіційному сайті.  

Дискусія “Що таке доктрина “русский мир” і як протистояти її зазіханням?”

16 вересня 2021, 15:00 – 15:45, онлайн 

Учасники та учасниці: Вахтанг Кебуладзе, Наталія Кривда, Ксенія Зборовська, Олександр Комаров

Формування ідентичності українського народу – шлях, сповнений теренів, одним з яких постає доктрина “русский мир”. Прориваючись крізь неї, створюючи свої світоглядні й ціннісні кейси, ми формуємо власний ідейний простір. Як він має створюватися? Чи йдеться про противагу “русскому миру” або досить буде самостійного руху в потрібному нам напрямі? Як виявити квазірелігійні та політичні маніпуляції, що утворюють для нас перепони? Де ще серед наших архетипів ховаються нав’язані ззовні ідеологічні кліше? У цьому спробують розібратись учасники та учасниці заходу.


Дискусія “Гра в дорослішання. Журналістика незалежної України”

16 вересня 2021, 16:30 – 17:15, онлайн 

Учасники та учасниці: Наталія Лигачова, Інна Кузнецова, Андрій Куликов, Олена Холоденко, Олександр Швець, Севгіль Мусаєва

Розмова з відомими українськими медійниками та медійницями та презентація другої частини книги “Мені погано: коли мовчу Олени Холоденко і “Детектор медіа”. Слухачі почують спогади, міркування, рефлексії та мрії професійних журналістів про 30 років свободи медіа в Україні. 


“Рідний Крим”: нова близькість в умовах тимчасової окупації

17 вересня 2021, 13:30 – 14:15, офлайн 

Учасник: Алім Алієв

З моменту окупації Криму Росією у 2014 році півострів став недоступним для тисяч людей. У серії “Рідний Крим”, створеній Ukraїner спільно з Українським інститутом, герої за допомогою віртуальної реальності спостерігають за знаковими для них місцями в Криму, діляться думками та історіями про рідний півострів.

Серед них – режисери Ахтем Сеітаблаєв та Олег Сенцов, співачка Джамала, один з лідерів кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв. Команда проєкту відшукала їхні рідні місця в Криму та показала у форматі VR, щоб кожен перенісся в куточки, з якими пов’язані найприємніші спогади з Кримом. Проєкт “Рідний Крим” нагадує про долі людей після окупації, порушення прав людини, переслідування в Криму. 


Дискусія “Виклики для свободи вираження поглядів і свободи творчості в умовах війни” 

17 вересня 2021, 14:00 – 14:45, онлайн 

Учасники та учасниці: Тетяна Печончик, Володимир Яворський

Під час заходу від Центру прав людини ZMINA та Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва йтиметься про загальну оцінку свободи вираження та свободи творчості, поміркуємо що таке цензура та самоцензура, якою є свобода мистецького / художнього самовираження та свободи слова під час конфлікту, а також вплив російської агресії. 


Дар: розмова з Едіт Івою Еґер

17 вересня 2021, 18:00 – 18:45, онлайн  

Учасниці: Едіт Іва Еґер, Вікторія Амеліна

Еґер потрапила до Аушвіца, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитися від травми.“Чимало з нас застрягли у своїй травмі та тузі без можливості жити на повну. Саме це ми можемо змінити“, – пише у своїй книзі “Вибір” письменниця. Як це зробити, як відкритися світові, як не боятися пробувати нове? Про це з Еґер говоритиме письменниця Вікторія Амеліна.  


“Листи з-за ґрат”: IV Письменницький марафон на підтримку українських заручників Кремля 

18 вересня 2021, 10:00 – 11:15, площа Ринок 

Учасники: Мирослав Маринович, Мирослава Барчук, Юлія Мусаковська, Мар’яна Савка, Галина Вдовиченко, Вікторія Амеліна, Андрій Павлишин, Остап Сливинський, Галина Крук, Олександр Михед, Василь Махно, Олена Стяжкіна, Тетяна Терен, Володимир Бєглов

Уже четвертий рік поспіль Український ПЕН та Центр громадянських свобод організовують у межах BookForum письменницький правозахисний марафон на підтримку українських заручників Кремля. Як і в попередні роки, ця подія об’єднає авторів, що долучаються до правозахисних кампаній на підтримку українських полонених в ОРДЛО та наших політв’язнів у Росії і Криму. Під час марафону читатимуть фрагменти їхніх листів та листів їхніх рідних, сторінки зі щоденників та стенограми виступів у судах.


Мультикультурність: національні спільноти та корінні народи України

18 вересня 2021, 15:30 – 16:15, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України 

Учасник: Богдан Логвиненко

Восени 2021 року медіаорганізація Ukraїner презентує ілюстроване видання, що описуватиме різноманіття культур, які співіснують на території України. Ця книга розповідатиме читачам пізнавальні історії про життя, часом трагічні причини міграцій, побут та культуру, ремесла та мистецтво, цікаві ініціативи представників різних національних спільнот і корінних народів України.

Матеріал для видання команда Ukraїner збирала протягом кількох останніх років, дослідивши майже 30 національних спільнот, що мешкають на території України. Серед них: гагаузи, приазовські греки, австрійці, роми, євреї, чехи, кубинці, нігерійці та інші, а також корінні народи України: кримські татари, кримчаки та караїми. Книга матиме назву “Ким ми є?”, і саме на це запитання Ukraїner спробує пошукати відповіді на її сторінках. 

Напередодні виходу книги відвідувачі Львівського міжнародного BookForum зануряться в етнографічну подорож слідами Ukraїner.


Презентація видання “Пересильна тюрма #25 у Львові”

18 Вересня 2021, 18:00 – 19:15, Меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія терору” 

Учасники та учасниці: Христина Рутар, Антон Дробович, Юрій Коденко, Олександр Пагіря, Ольга Гончар

Пересильна тюрма розташовувалась у львівській дільниці Підзамче в 1944–1955 роках. Основною її функцією було короткочасне утримання в’язнів та організація їхнього подальшого транспортування до виправних колоній, виправно-трудових таборів або інших тюрем. В Україні найбільша установа цього типу були розташована у Львові – вона стала місцем концентрації в’язнів із шести областей Західної України. Це радянські та німецькі військовослужбовці, учасники українського та польського підпілля, особи, засуджені за кримінальні та побутові злочини. Українці, поляки, росіяни, євреї, білоруси, вірмени… У стінах “пересилки” одночасно могли перебувати від 3 до 6 тисяч осіб.

Сьогодні на цьому місці розташовані поліклініка, приватні структури, а також музей “Територія Терору”, який цього року започатковує розмову про місце, що довгий час було поза пам’яттю Львова та України. Документальне видання “Пересильна тюрма #25” розповідає не тільки історію пересильної тюрми, але й людей, чия доля була пов’язана з цим трагічним місцем.

Під час презентації розкажуть про особливості роботи над виданням, карантинні виклики, архівну роботу та усноісторичні джерела дослідження.


Подорож до терористів. Презентація книги Катерини Сергацкової “Прощавай, Ісламська державо”

18 вересня, 19:30 – 20:45, Меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія терору”

Учасниці: Ольга Гончар, Катерина Сергацкова

Журналістка, лауреатка міжнародних премій Kurt Shork Awards і FPA Young Journalist Awards Катерина Сергацкова роками інтерв’ювала терористів у Східній Європі і вивчала те, як середовище впливало на вибір цих людей. Тепер все це викладено в документальній книзі “Прощавай, Ісламська державо: лишається тільки майбутнє”, яка вперше виходить друком в українському видавництві “Самміт-Книга” у вересні.

18 вересня в музеї “Територія Терору” відбудеться презентація видання. Авторка розкаже, як створювалася книга, покаже фотоальбом з тих місць, де формувалися бойовики ІДІЛ, і підпише екземпляри. Наразі книга доступна для передзамовлення на сайті sergatskova.com. Також можна буде придбати книгу під час події.

 Дискусія “У пошуках українського героя”

18 вересня 2021, 12:00 – 12:45, онлайн   

Учасниця: Євгенія Подобна  

Революція гідності, війна на сході та переосмислення історичних подій змушують нас поговорити про те, який він – український герой? У суспільстві досі тривають дискусії: чи кожен, хто пішов на фронт, автоматично стає героєм, чи в життєписі героя неодмінно має бути “подвиг”? Чи можуть в принципі існувати “критерії героїзму”? Ретуш життєписів, “чорне” та “біле” в біографіях героїв та що ми не/готові їм вибачити. Образ українського воїна: між пафосом та дискримінацією. Пантеон українських героїв минулих століть: чому одні й ті самі постаті минулого для одних – герої, для інших – злочинці та зрадники (як-от Петро Болбочан, Павло Скоропадський, Симон Петлюра) та де істина в історичних суперечках? Найвища державна нагорода “Герой України” – чому її досі не позбавили зрадників? 

(Де)окупація мізків

18 вересня 2021, 13:00 – 13:45, онлайн 

Сім років Крим, частини Донеччини та Луганщини перебувають в окупації і є відрізаними від решти українських територій не лише так званою лінією розмежування, але й культурно та ментально. В межах цієї дискусії йтиметься про те, як протидіяти пропаганді та боротися зі стереотипами й упередженнями по обидва боки лінії розмежування, адже ІПСО працює не лише на окупованих (де залякують “бандерівцями”, розіп’ятими хлопчиками, “каратєлямі” та “Правим сектором”), але й на підконтрольних територіях (де “донецьких” багато хто апріорі та поголівно вважають зрадниками та колаборантами, а Донбас – меншовартісним краєм гопників та териконів). Дискутуватимемо про те, чому інформаційна політика не працює та які інструменти були б ефективнішими. Експеримент Соломона Аша та Донбас: як визволити людей з пастки конформізму? Історичні міфи та криза самоідентифікації мешканців окупованих територій. Яким буде наше співіснування після перемоги? Якою має культурна політика щодо окупованих територій? І якою вона має бути після деокупації Криму, Донеччини та Луганщини? Тексти, що спростовують міфи, та тексти, що об’єднують. 


Дискусія “Ми є”

19 вересня 2021, 13:30 – 14:15, онлайн 

Учасники та учасниці: Євгенія Подобна, Станіслав Асєєв, Олександр Махов

Розмова зачіпатиме низку питань. Зокрема, про те, як зробити видимими цивільних – українських патріотів прифронтових та окупованих територій? Чому відео та пости про “поганих донецьких” збирають тисячі поширень та лайків, а про “хороших” – нікому не цікаві? Чому всі пам’ятають проросійські мітинги, але впритул не бачать проукраїнських акцій того ж періоду. Чому всі пам’ятають “слов’янських бабусь” з іконами, що перегороджували дорогу українській військовій техніці, але забувають мешканців Слов’янська, яких у цей час катували в підвалі місцевого СБУ за проукраїнську позицію?

Сьогодні жінки особливо потерпають від осуду оточення: стереотипи в медіа та масовій культурі пропонують ready-made формули “правильних” життя та зовнішності. У такий спосіб жінка опиняється ніби в шпагаті: між вимогами бути красивою, доброю господинею, турботливою матір’ю, вічно молодою, кваліфікованою та досвідченою працівницею, по-житейськи мудрою, здатною на роботі працювати так, як жінка без родини, а вдома обслуговувати всіх так, як жінка без кар’єри… Тривогу, що виникає в такому контексті, можна розвіяти в колі безумовної підтримки. Таку атмосферу для обговорення створять під час трьох тематичних дискусій у межах кластеру “Жінка в темі”. 

У сімейному колі: матері та доньки

17 вересня 2021, 16:30 – 17:15, онлайн  

Бунтарки: жінки, котрі розбивають скляні стелі та стіни

18 вересня 2021, 14:00 – 14:45, онлайн 


Сила жіночого слова

19 вересня 2021, 12:00 – 12:45, онлайн  
 

Розмова з письменницею Аріаною Гарвіч 

19 вересня 2021, 13:30 – 14:15, онлайн 

Учасниці: Аріана Гарвіч, Ірена Карпа

Поза кластером “Жінка в темі” також відбудеться онлайн-зустріч з Аріаною Гарвіч, сучасною аргентинською письменницею. Перший роман Гарвіч, “Matate, amor”, побачив світ у 2012 і приніс письменниці визнання. У 2018 переклад цього роману англійською був номінований на Букерівську премію. Роман “Matate, amor” про жінку та її сексуальність, про життя в чужій країні, про материнство. 


28-й BookForum відбудеться за підтримки Українського культурного фонду, Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: