Фестиваль рівності: про дискримінацію через мистецтво
У Києві з 13 по 16 грудня пройшов перший Фестиваль рівності.
Упродовж чотирьох днів відбувався показ кінострічок, фотовиставки, майстерні з креативних форм протесту, дискусії, арт-майстерні та інше. Також відкрилися кілька фотовиставок про різні дискриміновані в суспільстві групи людей: національні меншини та ЛГБТ-спільноту.
Також у рамках Фестивалю рівності відбулася дискусія про життя вимушених переселенців.
Організатори фестивалю переконані: через мистецтво й культуру можна (і потрібно) розповідати про дискримінацію різних груп людей.
Олена Шевченко, керівниця громадської організації “Інсайт” і одна з організаторок фестивалю, зауважує, що цей фестиваль не передбачає святкування. Це можливість саме сьогодні, з огляду на той контекст, який існує в Україні, говорити про права людини, про рівність, про проблеми відкрито: “Якщо не говорять про дискримінацію – значить, цієї проблеми немає? Навіть під час Євромайдану відбувалося чимало творчих заходів – і їх можна було б умовно назвати фестивалем. Якраз через арт-майтерні, лекції тощо є можливість осмислити насильство, яке чиниться, й можливо його зупинити”.
Ірина Федорович, співголова Коаліції з протидії дискримінації, наголошує, що через освітні заходи можна змінити ставлення суспільства до людей, які зазнають дискримінації.
Організатори сподіваються, що наступного року він матиме більший розмах – і щодо озвучених тем, і щодо представлених дискримінаційних груп, і щодо кількості відвідувачів.
Фото Ірини Виртосу
