Евакуація іноземців з України: чи справді є расова дискримінація?
Низка африканських, європейських та інших закордонних ЗМІ розповсюдили твердження про расизм щодо іноземців, які намагаються евакуюватись з України.
Так, кореспондент Deutsche Welle спілкувався з іноземними студентами на польському кордоні, які скаржились, що колір шкіри заважав їм при евакуації. А журналістка ВВС Стефані Хегарті, яка висвітлює питання міграції, з посиланням на співрозмовницю повідомляє, що іноземним студентам у Львові не дозволили сісти на потяги, які курсують до західних кордонів України.
У відповідь подібні повідомлення та скарги щодо проявів “расизму на українських кордонах” уряд Нігерії закликав українську владу та сусідні з нею країни поводитися з іноземцями достойно і поважати їхні права, пише AfricaNews.
Водночас у сусідніх з Україною державах кажуть, що пропускають як українців, так й іноземних студентів, які навчалися в Україні. Тим часом відомо, що зараз виникають загальні складнощі із перевезенням пасажирів, які хочуть евакуюватися з “гарячих” міст, а також при перетині державного кордону на Заході України. Багато людей днями очікують у чергах, які подекуди сягають 15 км. Так само не всім вдається сісти на поїзд, щоб виїхати з українських міст, повідомляє BBC News.
ZMINA поспілкувалася з українцями та іноземцями, які останніми днями проходили евакуацію, щоб розібратись, чи дійсно подібні випадки дискримінації поширені, а також з’ясовувала, як можна цьому запобігти.
У коментарі ZMINA нігерійський студент Олександр Сомто, який вивчав менеджмент у Державному університеті телекомунікацій у Києві, каже, що у нього немає претензій до звичайних українців і фактів расизму з їхнього боку він не бачив. Утім, чоловік, який протягом трьох діб виїжджав до Варшави, нарікає на правоохоронців.
“Коли ми намагалися сісти на поїзд у Києві, то нам сказали про пріоритетність дітей та жінок. І це ідеально. Так і має бути під час війни. Ніхто не перевіряв паспорти. Були інші критерії, за яким можна було сісти в поїзд. Але африканських жінок не обирали на поїзд. Тому ми почали кричати, що це ж вагітні жінки і жінки з дітьми. Чому їм не можна поїзд? Чому вони вибирають тільки білих людей”, – розповів Сомто і додав, що зрештою після сварки африканських жінок посадили на поїзд.
Схожа ситуація, за його словами, повторилася також і на Львівському залізничному вокзалі.
“Там на пості правоохоронець казав, кому у який напрямок йти. Іноземців просили пройти в одну сторону, українців в іншу. Я не бачив, що туди проходили іноземці”, – додав Сомто.
Крім того, за його словами, на україно-польському кордоні біля Шегині-Медики українські прикордонники говорили арабам та африканцям йти до КПВВ з Румунією, оскільки, вони, за їхніми словами, були відкриті.
Серж Ньянгі, який допомагає конголезьким студентам отримати стипендії для навчання в Україні, вважає звинувачення в расизмі перебільшеними.
“Є люди, які намагаються перелізти через бар’єри, деякі б’ються з охороною. Якщо ви побачите, що там відбувається, ви зрозумієте, що охорона не може вибирати, кого пропускати”, – сказав він у понеділок, 28 лютого, у телефонному інтерв’ю DW з України.
Мануель Ассунсао, ангольський студент в Україні, висловив думку, що частиною проблеми був загальний хаос всередині країни, оскільки так багато людей тікає.
“Ми спостерігали, як проїжджають танки та падають бомби. Це нормально, коли люди в напруженні. Українці пропустили українців, бо була плутанина”, – сказав він DW у понеділок.
Журналістка видання ZMINA Наталія Адамович, яка виїхала з Києва до польського міста Гданськ, також називає твердження про расизм перебільшеними, принаймні у деяких випадках.
Вона розповіла про ситуацію, свідком якої вона була безпосередньо.
На пункт пропуску Краковець на польському кордоні вона з донькою прибула о 17.00 26 лютого. Здебільшого тут перебували мами з дітьми та жінки. Разом із тим було багато іноземців-чоловіків.
За словами Адамович, митники та прикордонники намагалися навести лад перед пропускним пунктом, бо люди перебували в стані, близькому до паніки.
Водночас група темношкірих чоловіків, близько 10 людей, відмовилася пропускати вагітних та жінок з маленькими дітьми перед собою. Попри те, що інші мовчки поступилися місцями в черзі.
“Ця група іноземців заблокувала ворота, намагалася перелізти через паркан… Вони кричали, що їх не випускають з України через колір шкіри. Проте ставлення до них було таке ж, як і до інших чоловіків – вперед жінки, потім ви. Ті не погодилися й продовжували блокувати ворота”, – розповіла журналістка.
Після цього митники взагалі припинили пропускати будь-кого. Лише зрідка – дітей, яким було вже геть погано.
Після десяти годин стояння нарешті з’явилися правоохоронці. Вони розвели людей по групах: мами з маленькими дітьми й вагітні, мами з дітьми старшими за 5 років, просто жінки, чоловіки. За дві години всіх пропустили.
“Ці іноземці відстоювали, що мають йти перші. Але їм спокійно пояснили, що під час війни всі рівні у правах. І черга рухалася за порядком. Тож, на мою думку, заяви про расизм, принаймні в Краковці, не мають під собою підґрунтя. Бо тут вже не про расу, а про людяність і порядність під час війни”, – наголосила Наталія Адамович.
Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби та депутат Верховної Ради Жан Беленюк звернувся до урядів африканських країн у зв’язку із “широкою пропагандистською дезінформацією про те, що в Україні буцімто засилля расизму”. Нардеп відкидає твердження, що расизм всіляко підтримується в Україні.
“Україна – толерантна держава, і питання расизму тут гостро не стоїть. Закликаю уряди африканських країн об’єднатися у підтримці України та засуджувати дії Росії, яка бомбардує українські міста, знищуючи цивільних мешканців цієї держави, зокрема, дітей. Нам потрібна усебічна підтримка та допомога”, – закликав Жан Беленюк.
Низка правозахисних організацій оприлюднили заяву з приводу евакуації іноземних студентів з різних міст України. Вони звертають увагу, що ситуація на українсько-польському кордоні останніми днями залишалася вкрай важкою для всіх, хто намагається його перетнути, незалежно від громадянства.
Причиною цієї кризи є обстріли міст по всій Україні та наземне вторгнення, перестрілки та теракти з боку російської армії в містах на півночі, сході та півдні держави.
Правозахисна спільнота відзначає, що Україна робить усе можливе, щоб подолати цю кризу. Зокрема, запущені додаткові гуманітарні потяги та відкриті чотири додаткові пункти пропуску. А державні органи та громадські організації створюють додаткову інфраструктуру для забезпечення основних потреб громадян різних країн поблизу прикордонних пунктів.
Серед іншого, правозахисники наголошують, що Україна обмежила можливість виїзду з України лише для українських громадян віком від 18 до 60 років через воєнний стан та вимоги мобілізації. Щодо іноземних громадян – жодних обмежень не встановлено: з України можуть виїжджати як жінки, так і чоловіки, і українська сторона в цю справу не втручається.
Через складну ситуацію на кордоні наразі немає окремого “зеленого коридору” для іноземців, які залишають країну, пояснюється у заяві. Вони приєднуються до загальної черги жінок та дітей. Кількість людей, які змушені виїжджати, настільки велика, що інфраструктура перетину кордону ледве може впоратись з навантаженням, і людям, незважаючи на етнічне походження та громадянство, іноді доводиться цілими днями сидіти в чергах.
Правозахисна спільнота в Україні не вірить у системну політику расової дискримінації з боку держави.
“Ми отримали декілька повідомлень про людей, яким завадили сісти на евакуаційні потяги або приєднатися до черги належним чином. Така ситуація справді може виникнути в умовах військової евакуації, складної гуманітарної ситуації, загального стресу та страху серед багатьох евакуйованих, але це не має жодного стосунку до офіційних правил чи політики української влади”, – йдеться у заяві правозахисної спільноти.
Правозахисникам також відомо про проблеми, що виникають з боку сусідніх країн ЄС, які відмовлялися приймати людей, що евакуюються і мають неукраїнське та неєвропейське громадянство та не мають віз до країн ЄС. Це зрештою призводило до поширення паніки та розпачу на кордоні серед громадян країн, що не входять до ЄС, і своєю чергою провокувало конфлікти на пунктах пропуску.
Правозахисники закликали сусідні з Україною країни відкрити кордони для громадян усіх країн, які змушені залишити Україну через вторгнення Росії.
Також вони закликали всі залучені сторони, як державні органи, так і владу на місцях, протидіяти будь-яким випадкам особистісної чи інституційної дискримінації, ксенофобії чи расизму в умовах цієї кризи, надаючи підтримку представникам не досить представлених або історично маргіналізованих груп, які зараз перебувають в Україні.
“Ми надзвичайно вдячні всім волонтерам та гуманітарним організаціям по обидва боки кордону за підтримку людям, які потрапили в біду. Ваша робота життєво важлива і безцінна. Ми закликаємо вас продовжувати та, наскільки це можливо, розширювати свою підтримку та звертати увагу на можливі особливі потреби всіх потребуючих, зокрема іноземних громадян, які зараз змушені покинути Україну через дії російських окупантів”, – мовиться у заяві.
Цю заяву підписали ZMINA, проєкт “Без кордонів”, центр “Соціальна Дія”, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Українська правова консультативна група, Регіональний центр з прав людини, рух “Чесно”, Медійна ініціатива за права людини, правозахисний центр “Дія”, правозахисне об’єднання “Праве діло”, Харківська правозахисна група.
Позиція МЗС України
Український уряд не шкодує зусиль для вирішення евакуації африканських іноземців з України, наполягає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Африканці, які шукають можливості евакуюватися – наші друзі і повинні мати рівні можливості, щоб повернутися до їхніх домівок за кордоном”, – написав на своїй твіттер-сторінці Кулеба.
Зовнішньополітичне відомство України також оприлюднило розширену заяву. У ній українські дипломати поклали повну відповідальність на Росію за вбивства та поранення невинних людей, руйнування цивільної інфраструктури та створення перешкод для безпечного виїзду іноземних громадян.
Україна закликала всі іноземні уряди вимагати від Путіна негайно припинити війну в Україні. Це дозволить стабілізувати ситуацію і більше зосередитися на безпеці населення, в тому числі іноземних студентів.
Українські дипломати запевняють, що уряд України перебуває у тісному постійному контакті з дипломатичними представництвами та консульствами іноземних держав, щоб їхні громадяни були в безпеці та могли якнайшвидше повернутися до своїх країн.
За їхніми словами, українські прикордонники у співпраці з колегами із сусідніх країн ЄС та Молдови роблять усе можливе, щоб пришвидшити проїзд усіх громадян з України, та жодного разу не створювали перешкод, які б цьому заважали.
Міністерство повідомляє, що всі пункти пропуску на західному кордоні працюють цілодобово. Максимально спрощено проведення перевірки та реєстрації, а перелік необхідних документів зведено до мінімуму.
“В Україні відсутня дискримінація за ознаками раси, кольору шкіри чи національності, в тому числі при перетині державного кордону іноземними громадянами. Підхід “той, хто перший прийшов, того й першого обслуговують” застосовується до всіх національностей”, – наголошують в МЗС.
У відомстві пояснили, що відповідно до міжнародного гуманітарного права пріоритет надається жінкам і дітям. Усі чоловіки, як громадяни України, так і іноземні громадяни, проходять перевірку та реєстрацію за жінками, дітьми та людьми похилого віку.
МЗС пояснює, що всіх людей на кордоні просять дотримуватись закону та правопорядку та діяти відповідально з огляду на складну ситуацію. Це дозволить Державній прикордонній службі України пришвидшити процес перетину кордону. Тих, хто перетинає, просять мати підготовлені документи та бути максимально організованими.
Крім того, МЗС України просить тих, хто перетинає кордон, виявляти взаємну повагу та розуміння до всіх на кордоні у цей надзвичайно важкий час.
“Співробітники прикордонної служби працюють цілодобово з обох боків у складних умовах, щоб перетин був максимально швидким і прямим”, – наголошується у заяві.
Водночас для іноземних студентів, які бажають виїхати з України, МЗС України відкрило гарячі лінії. Людей просять телефонувати через Viber або Telegram за номерами:
+38 093 418 56 84
+38 067 907 07 25
+38 098 762 51 80
————-
Для громадян Китаю (为中国公民的联系方式)：
电话：+38 099 247 90 83
邮箱：evacuation.mfa@gmail.com
————-
Для громадян Індії:
+38 093 077 83 77
————
Для громадян Ірану та Пакистану:
+38 093 075 25 51
Крім того, для іноземців створили анкету для збору основної інформації про студентів та їхнє місце перебування, щоб проконсультувати їх про засоби, доступні для виїзду.
Якщо ви знаєте іноземців, які знаходяться в Україні, ZMINA просить повідомити їм номери гарячої лінії та посилання на опитувальник.
Якщо Вам відомі волонтери, які допомагають з евакуацією іноземних студентів, повідомте нас електронною поштою: mykola.mirny@gmail.com, надіславши ім’я та контактні дані.
