ФСБ сфальсифікувала свідчення в справі проти власника телеканалу ATR Іслямова – ЗМІ (доповнено)
У незаконному “Верховному суді Криму” завершилося судове слідство в кримінальній справі проти власника кримськотатарського телеканалу ATR і одного з організаторів енергетичної блокади Криму Ленура Іслямова.
Про це інформує видання “Кримський процес“.
Слухання відбувались у так званому заочному форматі – без фактичної участі підсудного. Після завершення судового слідства на дебатах представник державного звинувачення заявив, що провину Іслямова доведено за всіма пунктами висунутого обвинувачення – диверсія, створення “незаконного збройного формування” і “шість епізодів публічних закликів до порушення територіальної цілісності РФ”.
За сукупністю передбачених за ці злочини термінів “прокурор” Роман Лобов попросив суд призначити 19 років ув’язнення суворого режиму із забороною вести інформаційну діяльність на два роки з моменту затримання Іслямова або екстрадиції до Росії.
Захист під час дебатів закликав колегію “суддів” виправдати Іслямова через недоведеність його провини, а в задоволенні цивільних позовів відмовити. Адвокат Микола Полозов звернув увагу на факт фальсифікації доказів, що стосуються показань свідка Ільясова.
Видання “Ґрати” дійшло до висновку, що покази свідка Рустема Ільясова, який наразі відбуває покарання за три крадіжки, загалом не можуть відповідати дійсності й, найімовірніше, повністю сфальсифіковані.
На засіданні 26 листопада суд допитав як свідка обвинувачення Рустема Ільясова, жителя села Долинне, який відбуває зараз покарання за три крадіжки. Він перебуває в колонії в Краснодарському краї і виступав через відеозв’язок з Темрюкського районного суду.
У “суді” Ільясов розповів, що наприкінці 2016 року він виїжджав з Криму на Херсонщину і неподалік селища Чонгар побачив кілька наметів і два вагончики з людьми навколо них. Серед людей перебував його знайомий, вони поспілкувалися, після чого Ільясов поїхав.
Його свідчення в суді значно відрізнялися від тих, які під час слідства записав слідчий ФСБ, колишній співробітник СБУ, підозрюваний і оголошений в розшук в Україні за дезертирство (ч. 1 ст. 408 КК України) та держзраду (ст. 111 КК) Михайло Голишев.
Згідно зі свідченнями 2017 року, копія яких є в розпорядженні “Ґрат”, у січні-лютому 2016-го Ільясов виїхав з Криму і в Києві побачився “зі своїм давнім товаришем Мустафою Джемілєвим“ та попросив його про роботу. Джемілєв нібито запропонував йому, якщо побажає, попросити Ленура Іслямова долучити його до загону імені Номана Челебеджіхана, який створив бізнесмен.
Після цього Ільясов поїхав назад до Криму. З Новоолексіївки він нібито пішов до прикордонного пункту “Чонгар” і і, не доходячи до адмінкордону, побачив ставку добровольчого загону, де пробув близько двох годин. У людей, які там перебували, він нібито бачив зброю – пістолети в кобурах і автомати Калашникова. Самого Іслямова він не бачив, хоча знайомий з ним. За кілька годин він поїхав до Криму.
На “суді” свідок дав інші свідчення. Він сказав, що не говорив слідчому ні про зустріч з Джемілєвим, якого він не знає особисто, ні про Іслямова, до якого ставиться позитивно. Захист Іслямова клопотав показати підпис під протоколом допиту свідка, щоб він сказав: його він чи ні, але суд у цьому відмовив. На засіданні Ільясов розповів, що його самого катували, коли затримали в кримінальній справі про крадіжку.
Видання виявило вирок “Алуштинського міськсуду” від 26 квітня 2016 року. Згідно з рішенням “суду”, Ільясова засудили до чотирьох років за серію крадіжок і , переважно камер спостереження на вулицях, а також двох унітазів і плитки для підлоги.
Перший епізод крадіжки стався 24 листопада 2015 року, решту він вчиняв аж до затримання, перебуваючи в Криму. Його заарештували 7 грудня 2015 року, що свідчить про те, що чоловік не міг бути 2016 року на материковій частині України.
Під час засідання Микола Полозов акцентував увагу на низці проблемних питань, які так і не були усунули під час судового слідства. Завершуючи свій виступ, адвокат підкреслив, що Іслямов свою провину не визнає, а справу вважає переслідуванням за свою позицію щодо територіальної приналежності Криму. Наприкінці виступу Полозов закликав “суд” не втягувати себе в “неприємну політичну історію”.
Адвокатка Тетяна Полуянова звернула увагу на відсутність прямих доказів, що вказують на причетність підсудного до процесу створення і керівництва незаконним збройним формуванням. У тому числі цього не вбачається з показів свідків, допитаних під час судового слідства.
Після цього “голова колегії суду” Алла Хіневич оголосила про завершення дебатів і про видалення колегії до “нарадчої кімнати”. Орієнтовна дата оголошення вироку по даній кримінальній справі – 10 грудня.
Нагадаємо, російська ФСБ порушила кримінальну справу стосовно Ленура Іслямова 22 жовтня 2015 року та оголосила його у федеральний розшук. Водночас російські силовики не уточнювали, за якими статтями її порушено.
12 травня “Верховний суд Криму” почав розглядати кримінальну справу проти Ленура Іслямова. Згідно з відомостями із сайту суду, його обвинувачують в організації незаконного збройного формування, вчиненні диверсійних дій, а також за шістьма епізодами ст. 280.1 КК РФ (“Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ”).
Минулого року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти кримськотатарського бізнесмена і політика Ленура Іслямова.
Як відомо, за період окупації Криму російські силовики порушили вже не менш ніж 11 справ за участь у незаконному збройному формуванні, а щонайменше в семи випадках причиною переслідувань стала нібито участь у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.
В Україні з 2016 року триває обговорення створення кримськотатарського батальйону в складі структури правоохоронних органів України. Наразі батальйон не входить до системи Міністерства внутрішніх справ.