Як активістам привертати увагу до порушень прав людини та соціальних проблем?

Створіть стратегію

У вас є проблема, до розв'язання якої потрібно залучити якомога більше людей. Адже що більше людей переймаються питанням, то більшим буде суспільний тиск на політичних лідерів та інституції, які можуть вирішити цю проблему.

Для того щоб комунікаційна частина вашої кампанії допомогла вам досягнути поставленої мети, потрібно чітко і правильно сформувати стратегію. В ідеалі для цього слід звернутися до людини, яка професійно займається стратегічним плануванням, і створити з командою свій план.

Кожен крок має бути прописаний разом з чітко визначеними результатами, яких ви від цього кроку очікуєте. Якщо вам складно самостійно побачити цілісну картину і зрозуміти, що за чим має відбуватися та які результати давати, покажіть драфт своєї стратегії людям, які можуть її підкоригувати. Стратегія відіграє ключову роль у тому, досягнете ви своєї мети чи ні.

Саме чітка стратегія стала однією з причин успіху кампанії SaveOlegSentsov, каже Олександра Матвійчук.

Запитайте себе: який шлях для досягнення поставленої мети буде найоптимальнішим? що за чим відбуватиметься? якими мають бути результати? що буде індикаторами цих результатів?

Спираючись на стратегію, пам’ятайте також про гнучкість. За словами Марини Хромих, в акціях “Хто замовив Катю Гандзюк?” одним з найважливіших компонентів була готовність команди до швидких змін та здатність діяти на випередження.

Сформуйте сітку контактів, які допомагатимуть вашій інформаційній кампанії

Один у полі воїн, але перемога завжди командна. Щоб про вашу ситуацію дізналось якомога більше людей, треба сформувати свою мережу контактів.

Ваше завдання – об’єднати групи людей навколо конкретної проблеми. Для цього варто залучати представників різних середовищ, які, можливо, і мають різні погляди, але сходяться у вашому питанні. Так, однією з причин успіху акцій “Хто замовив Катю Гандзюк?” є саме залучення до активностей ініціативи досить різних груп, які можуть мати несхожі погляди та переконання, але об’єдналися в цій конкретній ситуації.

Напишіть своїм знайомим і друзям, створіть чати та групи телефонних контактів і домовтеся про співпрацю. Після того як у вас буде згода, попросіть своїх людей поширювати ваші повідомлення в каналах і ЗМІ, які їм доступні. Координуйте роботу вашої мережі в поширенні інформації та підтримуйте зв’язок. На цьому етапі вам також може бути корисним створення меседж-боксу: набору ваших ключових повідомлень до аудиторії, які варто поширювати команді.

Запитайте себе: кого я можу долучити до нашого проєкту? де можна знайти небайдужих до моєї теми людей? як найкраще з ними сконтактувати та передати свій задум так, щоб вони погодились?

Далі запустіть алгоритм, згідно з яким працюватиме ваша команда та мережа людей, які погодилися допомагати. Зробіть так, щоб усі знали постійні завдання та відчували своє залучення до чогось важливого, давайте максимально чіткі очікування.

Налаштуйте співпрацю з журналістами

Періодично надсилайте свої пресрелізи до медіа, які мають велику аудиторію. Для того щоб вони публікували ваші матеріали, у них має міститися новина разом з цінним для великої кількості людей меседжем. Писати варто за принципом піраміди, починати з малого висновку чи найцікавішого факту, а закінчувати деталями.

Ваші пресрелізи мають бути готовими до публікацій настільки, щоб журналістам не доводилося виділяти багато часу на їхнє редагування.

Ще одним важливим фактором є особисті зв’язки. Якщо спершу ваші релізи не публікують бажані видання, можна почати з пропозицій до журналістів, яких ви вже знаєте особисто.

Запитайте себе: яким медіа чи журналістам краще надіслати пресрелізи з огляду на їхню тематику? до кого з журналістів я можу звернутися безпосередньо? що найважливіше в моєму матеріалі? чи є мій текст зрозумілим для більшості?

Побудуйте партнерські відносини з медіа, дізнайтеся, які в них зараз донорські проєкти, дотичні до вашої теми. Засновниця флешмобу #янебоюсьсказати Настя Мельниченко стверджує, що це добра нагода отримати майданчик для розлогих статей з глибокими меседжами.

Розпочніть активно вести свої сторінки в соціальних медіа

Створіть офіційні сторінки та контент-план на найближчий період. Робіть регулярні дописи та використовуйте свою постійну айдентику.

Поширюйте дописи серед своїх друзів та знайомих, просіть розшерити інформацію про вас на сторінках уже популярних ініціатив.

Тегайте тільки потрібних вам людей у дописах, а також залучайте лідерів думок з вашої теми до діалогу. Щоб вони потім поширювали ваші повідомлення та збільшували вашу аудиторію завдяки своїй.

Запитайте себе: яким буде тон моєї сторінки? у якому форматі я робитиму дописи та кого з лідерів думок залучатиму? кого я можу попросити зробити репост? як збільшити кількість підписників та їхні реакції на публікації?

Переконайтеся, що ви пишете доступною мовою та будуєте повідомлення на конкретиці й питаннях, які можуть бути близькі іншим

Наприклад, Олександра Матвійчук вважає, що одна з найбільших проблем громадських організацій у тому, що вони не орієнтуються на звичайних людей. У своїх повідомленнях не пояснюють, чому в цю кампанію варто вкладатися, вживають надто багато канцеляризмів та мови, притаманної для проєктних заявок. Пишіть мовою, якою спілкуються звичайні люди. Вживайте активні дієслова, робіть короткі речення та не перевантажуйте повідомлень термінами, які не зрозуміє більшість.

Ще один важливий момент: звертайтеся до аспектів, які знайдуть у людей відгук. Говоріть про те, що відповідає життєвому досвіду багатьох людей, і бажано з конкретними прикладами.

Приміром, фраза “В Україні дискримінують жінок, ми можемо це зупинити, якщо...” звучить загально і нецікаво.

Її можна переформулювати так: “Коли Оля повернулася з декрету, то через наявність малих дітей постійно отримувала відмови під час найму на роботу. Подібну дискримінацію може зупинити законопроєкт…” 

Запитайте себе: чи зрозуміли б мій матеріал пересічні підлітки? чим унікальний текст? чи можна його скоротити? що цінного в ньому для інших? яка в цього тексту мета та яких реакцій я очікую? 

Чого краще не робити

Для того щоб не відвернути від себе прихильників і союзників, не варто:

– створювати відчуття спаму в соціальних медіа або в журналістів, яким ви надсилаєте анонси та пресрелізи;

– поширювати ненависть до опозиційних груп чи окремої особи;

– перебільшувати чи говорити неточності, адже такі промахи дуже псують репутацію;

– використовувати у своїй інформаційній кампанії продукти без авторських прав;

– відокремлюватися від усіх, замість того щоб об’єднуватись.  

Проєкт "Привернення уваги до правопорушень щодо правозахисників" реалізується в межах проєкту "Школа прав людини: право бути правозахисником", який впроваджує Благодійний фонд "Восток SOS" у партнерстві з Освітнім домом прав людини в Чернігові за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відбивають офіційної позиції МЗС Чеської Республіки.