Як Дубінський пропонує призначати “іноземних агентів” у “кращих” традиціях держави-агресора
29 травня 2020 року народний депутат Олександр Дубінський, член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, зареєстрував під номером 3564 законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)”. Це фактично законопроєкт про так званих іноземних агентів.
Норми законопроєкту можуть унеможливити нормальне існування громадянського суспільства. Адже, крім ускладнення фінансової звітності, фактично ставиться тавро “іноземні агенти” на кожному матеріалі організації, а до керівників громадських об’єднань з іноземною підтримкою та їхніх партнерів хочуть застосувати таку собі люстрацію, обмежуючи їхнє право обіймати високі посади в державних органах і на підприємствах. Також закон вимагатиме звільнити всіх колишніх працівників неурядових організацій, які вже працюють на таких посадах. І верх абсурдності: запроваджується обов’язкова перевірка керівників громадського об’єднання на поліграфі.
Які зміни пропонує законопроєкт
Введення до законодавства нового поняття
Законопроєктом встановлюється поняття “громадське об’єднання з іноземною підтримкою”. Під це поняття підпадає громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Україні, яке для забезпечення своєї діяльності отримує будь-яку іноземну фінансову підтримку у вигляді грошових коштів та/або іншого майна від іноземних держав, їхніх держорганів, неурядових організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства або уповноважених ними осіб та/або від юридичних осіб і громадян України, які отримують зазначену вище фінансову підтримку, зокрема в межах реалізації в Україні проєктів міжнародної технічної або іншої допомоги.
Також ці об’єднання мають підпадати одночасно під три умови:
- громадське об’єднання веде діяльність, зокрема, в інтересах осіб, які надають іноземну фінансову підтримку, у сферах, що зазначено в частині другій цієї статті (статті законопроєкту. – Ред.);
- обсяг іноземної фінансової підтримки протягом календарного року перевищує 50% загального обсягу фінансування такого громадського об’єднання;
- загальний обсяг фінансування громадського об’єднання за календарний рік перевищує еквівалент 50 000 (п’ятдесят тисяч) євро.
Відповідно до законопроєкту, організація не підпадає під вищезгадане визначення, якщо веде свою діяльність у галузі науки, культури, мистецтва, охорони здоров’я, соціального захисту громадян, захисту материнства та дитинства, соціальної підтримки людей з інвалідністю, пропагування здорового способу життя, фізичної культури та спорту або захисту довкілля.
Маркування організації та продукції
Організації, які підпадають під дію законопроєкту, також мають відбивати свій статус у загальній назві. Тобто назва повинна містити словосполучення “з іноземною підтримкою” як у повному, так і в скороченому варіанті.
Окрім цього, будь-які інформаційні матеріали, що видаються такими організаціями, зокрема через електронні засоби масової інформації, повинні містити твердження, що вони створені або поширені громадським об’єднанням з іноземною підтримкою, також мають бути вказані джерела фінансування. Тобто зазначено іноземну країну, з якої прямо або опосередковано йде фінансування, або прізвище та ім’я іноземного громадянина чи особи без громадянства.
Додаткова фінансова звітність
Згідно із законопроєктом, громадські об’єднання з іноземною підтримкою зобов’язані вести окремий облік доходів, отриманих з іноземних джерел, та доходів з інших джерел.
Окрім цього, такі організації зобов’яжуть оприлюднювати на власному вебсайті та подавати суб’єкту державної реєстрації щороку до 1 березня таку інформацію:
- персональний склад керівників та/або осіб, яких обрано до складу керівного органу, із зазначенням про проходження перевірки на поліграфі або про їхню незгоду це робити;
- кількість членів громадського об’єднання, встановлену суму внесків на звітний рік та їхнє фактичне надходження на рахунок громадського об’єднання;
- загальна сума отриманих громадським об’єднанням доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій;
- сума та цілі отриманих громадським об’єднанням доходів від іноземних держав, держорганів іноземних держав тощо, зокрема в межах реалізації в Україні проєктів міжнародної технічної або іншої допомоги, а також країна походження коштів;
- сума та цілі видатків громадського об’єднання, зроблених за кошти, отримані громадським об’єднанням від іноземних держав та іноземних громадян;
- участь керівників об’єднання в керівних органах інших громадських об’єднань та політичних партій.
Перевірка керівників громадського об’єднання на поліграфі
Законопроєкт пропонує, щоб за підсумками кожного року керівники та особи, обрані до складу керівного органу громадського об’єднання з іноземною підтримкою, проходили за згодою перевірку на поліграфі стосовно можливого вчинення правопорушень у частині зради державних інтересів України під час виконання заявлених функцій громадського об’єднання та забезпечення його фінансування. У разі незгоди проходження такої перевірки керівники матимуть публічно писати про це на вебсайті організації та подавати інформацію про незгоду суб’єкту державної реєстрації.
Перелік обов’язкових для проходження перевірки питань затверджується Радою національної безпеки та оборони України.
“Люстрація” колишніх керівників громадських об’єднань та їхніх партнерів
Законопроєктом передбачається, що на державну службу не може вступити особа, яка протягом будь-якого періоду за попередні п’ять років обіймала керівні посади в громадських об’єднаннях з іноземною підтримкою та/або укладала трудові договори та/або вчиняла правочини у сфері підприємницької діяльності з такими громадськими об’єднаннями.
Ці самі особи не можуть ставати керівниками або членами наглядової ради державного підприємства чи господарського товариства, у статутному капіталі якого понад 50% акцій належать державі.
Також вищезгадані особи не можуть ставати членами наглядової ради, ради директорів або генеральним директором чи заступниками гендиректора Державного концерну “Укроборонпром”.
А якщо такі люди вже обіймають згадані посади, то в разі ухвалення законопроєкту їхнє звільнення мають ініціювати впродовж 30 днів.
Чому ця ініціатива повинна бути відхилена парламентом
Законопроєктом запроваджуєся додаткове обтяження щодо адміністрування та фінансового звітування громадських об’єднань, які отримують фінансову підтримку від міжнародних донорських організацій.
Варто зазначити, що наразі неурядові організації, які діють в Україні, згідно з чинним законодавством, зобов’язані подавати та оприлюднювати звіти про використання державних коштів України, а також вести бухгалтерський облік і подавати дані до податкових органів щодо всіх коштів, незалежно від джерел їхнього надходження.
Окрім того, дотримуючись принципу прозорості, більшість організацій уже оприлюднює щорічні звіти на власному вебсайті та вказує джерела надходження коштів, а також видатки.
Недоцільним виглядає і обов’язок додаткового маркування для організацій, що отримують закордонну фінансову підтримку, а також будь-яких матеріалів, що створюються чи друкуються такою організацією. Це може призвести до формування упередженого ставлення щодо таких організацій та матеріалів і даних, які вони надають.
Дискримінаційними та нелогічними є зобов’язання для керівників громадських об’єднань проходити перевірку на поліграфі, а також обмеження для співробітників таких об’єднань щодо роботи в держорганах. Адже міжнародна фінансова підтримка надає можливість організаціям бути незалежними від державних національних органів, вести незалежну професійну діяльність та проводити антикорупційні викриття. Такі організації мають можливість залучити кваліфікованих фахівців до аналізу державних політик, підготовки нормативних документів та розроблення рекомендацій органам державної влади.
Неприпустимим є обмеження керівників та працівників будь-яких громадських організацій у їхньому праві очолювати державні органи та підприємства, а також недоречним є звільнення осіб, які вже обіймають такі посади, як це пропонує законопроєкт.
Які документи регулюють громадські організації в Україні зараз
Регулювання правовідносин у сфері, яку регулює законопроєкт, здійснюється Конституцією, Податковим кодексом України, Господарським кодексом, законами “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, “Про громадські об’єднання”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Профільним законом для цієї галузі є Закон “Про громадські об’єднання” від 2013 року, який визначає поняття громадського об’єднання, порядок утворення та реєстрації, ведення та припинення діяльності.
Слід зазначити, що, відповідно до частин 2, 3 статті 23 згаданого закону, громадські об’єднання, які отримують фінансову підтримку за кошт Держбюджету України, місцевих бюджетів, зобов’язані подавати та оприлюднювати звіти про цільове використання цих коштів. Крім цього, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в податкових органах та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону.
В Україні вже намагалися призначити іноземних агентів у “законах 16 січня”
Варто нагадати, що в Україні вже намагалися на законодавчому рівні “створити іноземних агентів”. Так, у 2014 році в пакеті так званих драконівських законів 16 січня парламент ухвалив “законопроєкт Олійника-Колісніченка” № 3879, яким вносилися зміни до Закону “Про громадські об’єднання”.
Зміни передбачали, що громадське об’єднання має вважатись іноземним агентом, якщо воно для забезпечення своєї діяльності отримує гроші або майно від іноземних держав, їхніх державних органів, іноземних неурядових організацій, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, а також бере участь, зокрема, в інтересах іноземних джерел у політичній діяльності на території України. Отже, за визначенням законопроєкту під поняття “іноземного агента” потрапляла фактично будь-яка громадська організація.
Відповідно до закону, створювався окремий реєстр іноземних агентів, а всі матеріали, що розповсюджуються таким громадським об’єднанням, мали маркуватись із вказівкою про те, що їх видало та розповсюджує громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента. Окрім того, запроваджувався роздільний бухгалтерський облік: громадські організації мали б вести окремий бухгалтерський облік доходів, які отримані з іноземних джерел, та доходів, одержаних з інших джерел.
Громадські організації, які визнавались іноземними агентами, повинні були щомісячно надавати державним органам документи про персональний склад керівних органів, а також інформацію про обсяг коштів чи іншого майна, отриманих з іноземних джерел, про заплановані цілі їхнього використання та фактичне використання, заплановані програми діяльності та фактичну діяльність. Водночас раз на три місяці цю ж інформацію такі організації, згідно із законом, мали б розміщувати в мережі інтернет та публікувати в державних газетах. Також вносилися зміни до Податкового кодексу, щоб змінити порядок оподаткування таких організацій.
У лютому 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, яким скасувала більшість документів, ухвалених 16 січня 2014 року, зокрема й законодавчі зміни, які прирівнювали громадські організації до іноземних агентів.
Як закон про іноземних агентів у США змінювався з 1938 року
Закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA) був ухвалений у США в 1938 році, ще до Другої світової війни, і став своєрідною реакцією Америки на посилення пропаганди з боку держав, які вважали США потенційним ворогом. Хоча закон має назву Акт про реєстрацію іноземних агентів, він не про шпигунів, а про людей і організації, які за завданням і фінансовою підтримкою інших країн намагаються впливати на формування громадської думки в Сполучених Штатах. У 70-х роках закон змінили з політичної пропаганди в бік політичного лобізму. Крім того, у 50-х роках визначення іноземних агентів у законі стало вужчим: до них почали зараховувати осіб і об’єднання, які діють лише за прямою вказівкою або бажанням іноземної влади чи організації. Ба більше, у неоднозначних випадках представники американської влади повинні були довести, що метою “кандидатів в агенти” справді був вплив на політику США.
На сьогодні FARA вимагає розкривати інформацію від осіб, які виступають як агенти іноземних суб’єктів, що ведуть політичну або квазіполітичну діяльність. Також закон вимагає від іноземних агентів періодично публікувати інформацію про їхні взаємини з іноземними керівниками. Зокрема, оприлюднюється інформація щодо діяльності іноземних агентів, фінансових надходжень та виплат для підтримки такої діяльності.
Як зазначено на офіційному сайті держоргану, який відповідає за адміністративне виконання закону, “розкриття необхідної інформації полегшує оцінювання урядом і американським народом висловлювань та активностей таких осіб у зв’язку з їхньою діяльністю як іноземних агентів”.
На сьогодні, згідно із законом США, під поняття “агент іноземної держави” підпадає будь-яка особа, яка виступає як агент, представник, працівник чи службовець, що діє за замовленням, запитом, під керівництвом або контролем іноземного керівника, або будь-яка особа, діяльність якої безпосередньо або опосередковано контролюється, спрямовується або фінансується загалом або в значній частині іноземним керівником і яка безпосередньо або через будь-яку іншу особу:
- веде в США політичну діяльність для або в інтересах такого іноземного керівника;
- діє для або в інтересах такого іноземного керівника в США як консультант зі зв’язків із громадськістю, рекламний агент, консультант з інформаційних послуг або політичний консультант;
- представляє інтереси такого іноземного керівника перед будь-яким органом чи посадовою особою уряду Сполучених Штатів.
Під поняття “іноземний агент” не підпадають ЗМІ, 80% доходів яких належить власнику, що є громадянином США. Водночас такі ЗМІ не мають належати, контролюватися чи фінансуватися особою або організацією, яка має бути зареєстрована відповідно до законопроєкту як іноземний агент. Також, згідно із законом, жодна з політик цього ЗМІ не має визначатися такою людиною або організацією.
У 2017 році Міністерство юстиції США висунуло ультимативну вимогу до каналу Russia Today America зареєструватися як іноземний агент до 13 листопада. Телеканал виконав вимогу і подав документи для реєстрації.
“Між кримінальною справою і реєстрацією ми вибрали останнє. З чим і вітаємо американську свободу слова і всіх, хто в неї все ще вірить”, – зазначив головний редактор телеканалу.
Закон про іноземних агентів як сумна реальність Російської Федерації
У Росії 2012 року був ухвалений федеральний закон, який увів до російського законодавства поняття “іноземний агент” і врегулював порядок діяльності таких організацій на території Російської Федерації.
Український закон, який був ухвалений за часів правління Януковича, майже ідентичний російському.
Відповідно до законодавства РФ, під поняття “іноземний агент” потрапляють російські некомерційні організації, які отримують кошти та інше майно від іноземних держав, їхніх державних органів, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян і які беруть участь, зокрема, в інтересах іноземних джерел у політичній діяльності, що ведеться на території Російської Федерації. Отже, можна порівняти та помітити, що визначення українського закону про іноземних агентів було один в один скопійоване з російського.
Відповідно до законодавства РФ, вважається, що некомерційна організація бере участь у політичній діяльності, якщо незалежно від цілей і завдань, які закріплені в її статуті, вона бере участь в організації і проведенні політичних акцій для впливу на ухвалення державними органами рішень, спрямованих на зміну їхньої державної політики, а також у формуванні громадської думки в зазначених цілях.
Водночас до політичної діяльності не належить діяльність у сфері науки, культури, мистецтва, охорони здоров’я, соціальної підтримки й захисту громадян, захисту материнства і дитинства, соціальної підтримки людей з інвалідністю, пропаганди здорового способу життя, фізичної культури й спорту, захисту рослинного і тваринного світу, а також благодійна діяльність.
Тож, як бачимо, і закон про іноземних агентів, ухвалений за правління Януковича, і законопроєкт, запропонований Олександром Дубінським, здебільшого повторюють норми російського закону.
Адже так само, як і в українському законі (2014 року. – Ред.), у законі Росії передбачається обов’язкове маркування всіх інформаційних матеріалів організацій, які виконують функції іноземного агента, незалежно від того, чи поширюється така інформація через друковані ЗМІ, чи через інтернет. Крім того, річна бухгалтерська (фінансова) звітність таких організацій підлягає обов’язковому щорічному аудиту.
Для забезпечення дії закону внесено зміни до Кримінального кодексу та передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до двох років за невиконання.
Виконання закону у сфері аналізу інформації про фінансові операції некомерційних організацій було покладене на федеральний орган виконавчої влади, уповноважений на здійснення функції з протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.
Отже, цей закон був покликаний спричинити максимальну відразу і ненависть у суспільства фактично до будь-яких громадських організацій, які отримують фінансування з-за кордону, водночас той факт, що за фінансовими операціями стежитимуть держоргани з протидії відмивання коштів та фінансування тероризму, мав посилити такий ефект.
Ганна Рожкова, заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ)
