Порушення, залякування, напади: як в Україні розглядають пов’язані з війною на Донбасі справи

Під час розгляду справ, пов’язаних зі збройним конфліктом на Донбасі, українські суди та правоохоронні органи вдавалися до систематичних порушень прав людини, зокрема прав на свободу та особисту недоторканність, на правову допомогу та справедливий розгляд справи компетентним, незалежним та безстороннім судом.

Про це йдеться в доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини.

Автори доповіді протягом 2014–2020 років провели 673 поглиблені інтерв’ю з жертвами й свідками порушень прав людини та нарахували 517 кримінальних проваджень, пов’язаних зі збройним конфліктом на Сході України. Опитали аналітики також і родичів жертв та їхніх адвокатів, представників органів влади та громадянського суспільства.

За словами експертів, у провадженнях, пов’язаних з конфліктом, що перебувають на розгляді українських судів, підозрюваним зазвичай інкримінують злочини проти основ нацбезпеки або окремі злочини проти громадської безпеки, зокрема членство або належність до озброєних груп. Водночас автори називають поширеними факти порушення права на свободу осіб, яких звинувачують у цих злочинах. 

“Протягом звітного періоду затримання таких осіб часто відбувалося без ухвали суду – з порушенням національного законодавства. Всупереч міжнародному праву прав людини, до них часто автоматично застосовувався та продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою”, – розповіли вони.

Наголошують в ООН і на низькій якості послуг адвокатів, яких надає держава людям, підозрюваним у подібних справах. На додачу у 2017 та 2018 роках експерти задокументували вісім випадків нападів на адвокатів, які здійснювали захист осіб у провадженнях, пов’язаних з конфліктом, на оплатній основі. Ці напади, як наголошують у звіті, стосувалися професійної діяльності захисників.

Занепокоєння в Управлінні Верховного комісара ООН із прав людини спричиняють і факти втручання в незалежність суддів, які найчастіше документували також у 2017–2018 роках. Водночас тиснули на суд як прокурори, так і ультраправі угруповання. 

“У деяких з цих справ прокурори чинили тиск на суддів шляхом реєстрації кримінальних проваджень проти тих, хто ухвалював рішення на користь підозрюваних або обвинувачених, тоді як в інших – судді зазнавали нападок з боку членів крайніх правих та інших груп, які намагалися примусити суддів ухвалити певні рішення. Співробітники поліції, які часто були присутні при цьому, не запобігали цим діям та не припиняли їх, а згодом – не проводили їхнє ефективне розслідування”, – розповіли дослідники. 

За шість років дослідження експерти ООН дізналися також про широке використання вимушених зізнань у провадженнях, пов’язаних з конфліктом. Так, у щонайменше 55 справах затриманих осіб змусили обмовити себе на камеру, а на практиці судді затверджували угоди про визнання винуватості без розгляду обставин їхнього укладення або суті справи. 

Автори звіту підкреслили, що на підконтрольній українському уряду території вони мали безперешкодний доступ до судових засідань та місць несвободи. Водночас вони додали, що кримінальні провадження, пов’язані зі збройним конфліктом, слугують лакмусовим тестом для всієї системи кримінального правосуддя на підконтрольній українському уряду території.

“Деякі порушення прав людини зумовлені нормативно-правовою базою, а отже, можуть рівною мірою стосуватися осіб, яких притягають до кримінальної відповідальності за злочини, не пов’язані з конфліктом, по обидві боки від лінії зіткнення”, – підсумовують вони. 

Нагадаємо, що в жовтні минулого року ЄСПЛ постановив, що Україна має сплатити колишній міській голові Слов’янська Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро відшкодування судових витрат за порушення права на недоторканність, адже під вартою жінка неаргументовано перебувала понад три роки, та права на справедливий суд у контексті надмірної тривалості розгляду кримінального провадження.

Розгляд її справи почався ще 12 червня 2014 року і триває до сьогодні. Посадовиці інкримінують зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинили загибель людей і створення терористичної групи чи організації. Обвинувачення ґрунтується на відео, де Штепа закликала президента Росії Володимира Путіна ввести до Слов’янська російські війська. Сама жінка неодноразово заявляла, що вчиняла інкриміновані їй дії через погрози розправи з боку терористів. Відомо, що бойовики погрожували й рідним мерки. 

За п’ять останніх років матеріали справи Штепи передавали на розгляд у п’ять різних районних судів Харкова. Нещодавно стало відомо, що Орджонікідзевський райсуд після більш ніж року перерви зміг продовжити підготовче засідання в справі.