Апеляційний суд закрив справу про ухвалення “диктаторських законів”

Апеляційний суд Києва не задовольнив клопотання прокуратури, яка оскаржувала закриття справи про так звані диктаторські закони, ухвалені 16 січня 2014 року.

Про це повідомляє Insider.

Голосування за “диктаторські закони” в січні 2014 року проводили з численними порушеннями за допомогою підняття рук

Печерський суд Києва закрив справу, пославшись на закон про декриміналізацію злочинів часів Майдану, у грудні минулого року. Прокурори стверджують, що суддя, яка ухвалила це рішення, не заслухала обвинувального акта й не проводила оцінювання доказів, а тому просили апеляційний суд повернути справу до Печерського суду, щоб той почав розгляд. 

Відомо, що обвинуваченими в цій справі були колишні депутати Олександр Єфремов, Сергій Гордієнко та Олександр Стоян. Під час розгляду справи їхні адвокати наголошували, що в ній немає потерпілих та збитків, яких своїми діями завдали фігуранти. Сам обвинувачений Олександр Єфремов звернувся до суду з питанням:

“А хто взагалі сказав, що ці закони – диктаторські? Проводилася якась експертиза, визначалося, наскільки вони диктаторські? Я даю голову на відсіч, що в інших європейських країнах є такі ж норми в законодавстві”.

Наразі рішення апеляційного суду можна оскаржити лише у Верховному Суді, однак прокурори не відповіли, чи скористаються вони цим правом.

Нагадаємо, що так звані диктаторські закони Верховна Рада з численними порушеннями процедур ухвалила 16 січня 2014 року. Наступного дня документ підписав тодішній президент Віктор Янукович. Пакет законів вводив багато обмежень прав людини та надавав силовикам більше можливостей для покарання учасників акцій протесту, зокрема:

• за рух у колонах більш ніж п’яти автомобілів без узгодження з міліцією, якщо це спричинило створення перешкод для дорожнього руху, запровадили покарання у вигляді штрафу до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля;
• за участь у мітингах чи зборах у шоломах і масці або з використанням інших засобів чи способів маскування для уникнення ідентифікації особи, а також за участь у протестах в одязі, схожому на форму правоохоронних органів, можна було дістати штраф у розмірі понад чотири 4 гривень або арешт на строк до 15 діб;
• за встановлення без дозволу міліції для проведення мітингу наметів чи інших малих архітектурних форм або конструкцій, що використовуються як сцена, був передбачений штраф у розмірі 5 тисяч гривень або арешт на строк до 15 діб.