Україна непрозоро та непрофесійно формує санкції проти Росії – експерти
Україна, США та ЄС наразі запровадили санкції стосовно 1 270 підприємств, політичних та мілітарних організацій через російську агресію проти України. Експерти нарікають, що в Україні досі немає ефективного механізму роботи із санкціями.
Відповідні дані наводяться в аналізі Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, “Майдану закордонних справ” та інтернет-видання BlackSeaNews. Його автори оприлюднили базу санкцій.
Із загальної кількості юридичних осіб Україна запровадила санкції проти 1 137 суб’єтів, США – проти 469, а ЄС – 68.
Діаграма санкційних збігівАвтори аналізу переконані, що логіка формування українських списків непрозора та непрофесійна. Так, до прикладу, вони дивуються, чому Україна зняла санкції з ВАТ “Молдовський металургійний завод” у Придністров’ї.
Експерти вказують на численні нелогічності та відверті помилки в українському санкційному списку.
Наприклад, у грудні 2016 року США запровадили санкції проти зареєстрованого в Ростові-на-Дону ТОВ “Росхімтрейд” (LLC RUSCHEMTRADE). Підприємство працює над перевалюванням нафти, нафтопродуктів і хімічних вантажів у порту Темрюк та входить до групи “Совфрахт-Совмортранс”. У березні 2019 року, після “синхронізації” санкцій, в українському списку з’явилося ТОВ “Русхімтрейд”, яке зареєстровано в Нижегородській області.
Також за реквізитами ТОВ “Газпром трансгаз Махачкала”, що потрапило під американські санкції у вересні 2016 року, до українського списку в травні 2018-го додано ТОВ “Кізілюст”. Такого підприємства не існує.
Автори аналізу наводять приклад із ПАТ “Газпром нафта”, проти якого США та ЄС ввели санкції у вересні 2014 року. У травні 2018 року Україна занесла до своїх санкційних списків лише московську філію цього підприємства.
Повідомляється, що в березні 2019 року Україна вилучила з 1 278 юридичних осіб вісім.
“Чому? Питання до тих, хто готував цей указ президента. Деякі підприємства переносилися з попереднього списку в наступний як є – без відображення змін, що відбулися з цими підприємствами, без виправлення існуючих помилок, – деякі залишалися в “старих” списках”, – ідеться в публікації. Її автори нагадують, що термін дії санкцій стосовно низки юридичних осіб сплине наприкінці весни 2020 року.
Розподіл юридичних осіб за країнами та регіонами реєстраціїАвтори аналізу заперечують повну синхронізацію українських санкцій із санкціями США, про яку звітувала українська влада минулого року. Вони зауважують, що до українських списків так і не потрапили найбільш серйозні підприємства.
Повідомляється, що за час дії санкцій 88 підприємств ліквідували. Однак натомість з’явилися 32 офіційних правонаступники, які автоматично мали б потрапляти до санкційних списків України. Статуси підприємств почали змінюватися після запровадження проти них санкцій США.
Ліквідація підприємств із санкційних списків за рокамиНаразі в українських списках – понад 26 підприємств, яких занесли вже після їхньої офіційної “смерті”. Щонайменше 26 російських підприємств замість керівників-фізосіб мають керівні організації, більшість яких не потрапила під санкції.
Аналітики наводять приклад із російським ТОВ “Авуар”, яке з 2013 року перебуває в списку американської програми TCO як транснаціональна злочинна організація. У грудні 2015 року це підприємство ліквідували. Його правонаступником стало ТОВ “Максимус”. Однак до своїх санкційних списків Україна в травні 2018 року занесла юридичну особу ТОВ “Авуар”, якої не існує.
Також Україна в березні 2019 року ввела санкції проти ТОВ “Стем”, проте це підприємство ліквідували у 2005 році.
Окрім цього, вибірковий аналіз показав, що чимало власників кримських підприємств, щодо яких запроваджено санкції, мають офіційний бізнес в Україні.
Експерти нарікають, що в Україні немає постійного ефективного органу чи підрозділу, який би відповідав за якість списків.
“Довга та громіздка процедура погоджень призводить не тільки до появи раз на рік списків, які одразу потрібно виправляти, та й, власне, нікому це робити, але й створює на кожному етапі корупційні можливості”, – наголошують автори аналізу.
Окрім цього, українське законодавство не містить механізму контролю виконання санкцій та механізму відповідальності за їхнє порушення. Без законодавчих необхідних змін, на їхню думку, українські санкції і надалі відіграватимуть здебільшого декоративну роль.
Нагадаємо, у лютому Міністерство в справах ветеранів, ВПО та тимчасово окупованих територій (Мінветеранів) оголосило про підготовку нового санкційного пакету для затвердження в уряді та РНБО.
Читайте також: Хто допомагає Путіну і Ко уникати санкцій. Список від громадських експертів
Раніше ZMINA повідомляла, що Росія адаптувалася до міжнародних санкцій, а її економіка зростає.
