На тлі нових викриттів НАБУ в Києві вимагали реформування ДБР і прозорого конкурсу на посаду генпрокурора
15 листопада в Києві на майдані Незалежності відбулась акція на підтримку антикорупційних реформ, до якої долучилися близько 30 людей. Учасники вимагали від Верховної Ради ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки, реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР) та запровадити прозорий конкурс на посаду генерального прокурора.
Активісти наголошують, що правоохоронні органи мають бути незалежними від політичного впливу, а боротьба з корупцією потребує системних змін.
Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.
Фото: Ганна Чехович / ZMINAТри вимоги до влади
Акцію організував громадський рух “Віче”. Учасники зібралися з українськими прапорами та плакатами на підтримку антикорупційних реформ. Зокрема, вони тримали великий транспарант із написом “Прозорий та чесний конкурс на посаду генерального прокурора”.
Протестувальники висунули три основні вимоги. Перша – ухвалити законопроєкт № 15230-д “Про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки”. Документ визначає пріоритети державної антикорупційної політики, зокрема щодо запобігання корупції в органах влади та посилення незалежності правоохоронних і антикорупційних інституцій.
Друга вимога – реформувати ДБР відповідно до рекомендацій Європейського Союзу. Активісти закликають забезпечити незалежність керівництва бюро, запровадити прозорий конкурс на посаду директора та посилити зовнішній контроль за його діяльністю. Вони наголошують, що орган, який розслідує злочини високопосадовців, не повинен залежати від тих, чию діяльність має перевіряти.
Третя вимога – запровадити відкритий конкурс на посаду генерального прокурора. На думку протестувальників, така процедура має забезпечити призначення професійного та доброчесного керівника прокуратури, незалежного від політичного впливу.
Одна з організаторів акції, представниця руху “Віче” Катерина Степанова, у коментарі ZMINA розповіла, що активісти прагнуть не лише домогтись ухвалення відповідних законодавчих змін, а й привернути увагу суспільства до необхідності реформування правоохоронної системи.
“Ми хочемо закликати Верховну Раду, щоб вони ухвалили ці закони. А також, ще більше, ми хочемо закликати людей, щоб вони дізнавалися про ці закони, щоб це входило в масову свідомість, що це є і що це потрібно, і що є така проблема”, – пояснила вона.
Фото: Ганна Чехович / ZMINAЗа словами активістки, питання незалежності правоохоронних органів періодично опиняється в центрі суспільної уваги після резонансних подій, однак згодом інтерес до нього згасає, хоча самі проблеми залишаються нерозв’язаними.
Степанова наголосила, що організатори прагнуть підтримувати суспільну дискусію про необхідність змін у прокуратурі та ДБР незалежно від появи нових корупційних скандалів.
“Нам усе ще потрібні зміни в процедуру вибору генерального прокурора, нам усе ще потрібні зміни в ДБР, тому що ДБР, як орган, який розслідує злочини високопосадовців, не мусить ними контролюватися, і нам усе ще потрібні антикорупційні закони”, – зазначила вона.
Окрему увагу організатори приділяють євроінтеграційним зобовʼязанням України. Степанова пояснила, що ухвалення антикорупційного законодавства важливе не лише для внутрішніх змін, а й для збереження довіри міжнародних партнерів та подальшої фінансової підтримки держави.
Зокрема, законопроєкт № 15230-д зареєстрували у Верховній Раді 27 липня 2026 року. У жовтні Національне агентство з питань запобігання корупції закликало парламентарів розглянути та підтримати документ, який досі не пройшов першого читання. Україна також пропустила погоджений з ЄС термін ухвалення Антикорупційної стратегії – 30 вересня 2026 року. Виконання цього зобовʼязання повʼязане з отриманням європейської фінансової допомоги в межах Ukraine Facility.
Чому активісти вимагають антикорупційних реформ
Рух “Віче” сформувався навколо активістів, які раніше виходили на протести проти відставки Михайла Федорова. Саме ці учасники стали основою нової ініціативи, яка згодом зосередилася на вимогах антикорупційних та інституційних реформ.
За словами Катерини Степанової, “Віче” є низовим волонтерським рухом без формальної ієрархії та керівника. Учасники самостійно ініціюють заходи й беруть на себе відповідальність за їхню організацію.
Першу акцію з вимогою прозорого конкурсу на посаду генерального прокурора активісти анонсували на 11 жовтня. Тоді вони закликали забезпечити відкриту та незалежну процедуру призначення керівника прокуратури, наголошуючи на важливості цієї реформи для європейської інтеграції України.
Після цього учасники почали регулярно виходити на Майдан щонеділі. Згодом їхній порядок денний розширився: до вимоги щодо конкурсу на посаду генерального прокурора додали реформування ДБР та ухвалення Антикорупційної стратегії.
Степанова розповіла, що протягом кількох тижнів акції відбувалися переважно силами самих організаторів. Залучати нових людей було складно, оскільки суспільний інтерес до необхідності реформ поступово зменшувався. 8 листопада зібрання не проводили.
Однак після нових викриттів НАБУ активісти вирішили активніше поширювати інформацію про свої вимоги та закликати людей долучатися до протестів.
Фото: Ганна Чехович / ZMINA“Зараз із новими плівками НАБУ ми трошки більше постаралися, і досвіду в нас трохи зʼявилося. Тому що ми організовуємо акції не так давно, і нам дуже хотілося, щоб люди долучилися”, – пояснила Степанова.
За її словами, акція 15 листопада стала однією з перших, на яку прийшли люди поза їхнім постійним колом.
Катерина також зазначила, що рух поки не має професійного підходу до організації масових заходів, тож учасники поступово набувають необхідного досвіду.
Нові викриття НАБУ повернули увагу до незалежності правоохоронних органів
Акція відбулася на тлі нового корупційного скандалу, пов’язаного з оприлюдненням НАБУ та САП матеріалів операції “Карфаген”.
4 листопада антикорупційні органи повідомили про викриття ймовірної злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, систематично давали хабарі високопосадовцям правоохоронних органів за прикриття шахрайських колцентрів та іншого незаконного бізнесу. До угруповання, за даними НАБУ, входили щонайменше 12 людей, серед яких – посадовці СБУ, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
В оприлюднених записах фігуранти обговорювали можливий напад із застосуванням кислоти на журналіста-розслідувача Дениса Бігуса після публікації матеріалу Bihus.Info про мережу магазинів U420. Вони також розглядали можливість підкупу журналістів, погроз та інших способів перешкодити розслідуванню.
Крім того, у записах ішлося про можливу фальсифікацію доказів у кримінальному провадженні проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого СБУ затримала в липні 2025 року. Один зі співрозмовників заявляв про можливі маніпуляції з доказами, а інші обговорювали, як завадити йому повідомити про це НАБУ.
Раніше директор НАБУ Семен Кривонос уже закликав реформувати прокуратуру, ДБР та окремі підрозділи СБУ. За його словами, корупція в правоохоронних органах може впливати не лише на розслідування незаконних схем, а й на інші кримінальні провадження, оскільки посадовці мають доступ до слідчих інструментів і можуть використовувати їх для тиску.
Фото: Ганна Чехович / ZMINAУчасники акції 15 листопада також вважають, що подібні викриття свідчать про необхідність системних змін у правоохоронній системі.
Водночас організатори наголошують, що їхні вимоги виникли ще до оприлюднення нових матеріалів НАБУ. Вони закликають не обмежувати боротьбу з корупцією реакцією на окремі резонансні справи, а запровадити механізми, які забезпечать прозорість призначень, незалежність розслідувань і підзвітність правоохоронних органів.