Польща витіснила Росію з контрольного органу ООН, у якому та мала представництво 60 років

Польща перемогла Росію на виборах до Обʼєднаної інспекційної групи Організації Об’єднаних Націй (Joint Inspection Unit, JIU) – незалежного органу, який перевіряє роботу установ системи ООН. За польську кандидатуру проголосували 95 держав, за російську – 94. Таким чином Росія вперше за 60 років втратить представництво в цьому органі, а Польща повернеться до нього після понад 20-річної перерви.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ Польщі.

Ілюстративне зображення. Фото: konferenzadhs / Pixabay

Голосування відбулося 11 листопада під час засідання Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Польща та Росія претендували на право висунути кандидата на одне місце, відведене країнам Східної Європи. За результатами таємного голосування польська кандидатура отримала 95 голосів, а російська – 94. Через таємний характер процедури невідомо, які саме держави підтримали кожну з країн.

Постійний представник Польщі при ООН Кшиштоф Щерський розповів, що дипломатична боротьба тривала до останнього дня. За його словами, Росія безперервно мала представництво в цьому органі від часу його заснування у 1966 році й щоразу домагалася переобрання своїх кандидатів.

Польські дипломати до останнього намагалися переконати інші держави підтримати їхню кандидатуру. Зокрема, навіть у день голосування вони організували додаткову зустріч із представниками країн – членів ООН та розсилали прохання про підтримку.

У кампанії брали участь постійні представництва Польщі при ООН у Нью-Йорку та Женеві, посольства й консульства, а також дипломатичні установи Європейського Союзу. За словами Щерського, країни ЄС спільно підтримували Польщу як свого кандидата.

Дипломат наголосив, що результат голосування продемонстрував важливість кожного голосу в міжнародних організаціях. Він також назвав рішення важливим для Польщі, яка повертається до контрольного органу ООН після тривалої перерви.

Польським кандидатом до Обʼєднаної інспекційної групи стане Якуб Хмелевський. Його майбутня пʼятирічна каденція охоплюватиме 2028–2032 роки.

Нині Хмелевський працює в Консультативному комітеті ООН з адміністративних і бюджетних питань, членом якого є з 2023 року. Раніше він працював у постійному представництві Польщі при ООН та займався питаннями бюджету, адміністративного управління й реформування міжнародної організації.

Попереднім представником Польщі в Об’єднаній інспекційній групі був Анджей Абрашевський, який обіймав посаду інспектора у 1991–2002 роках.

Водночас рішення Генасамблеї ще не означає негайної зміни складу органу. Під час голосування держави отримали право висунути кандидатів, яких згодом мають офіційно призначити інспекторами.

Нинішній російський інспектор Павло Черніков збереже свої повноваження до завершення терміну 31 грудня 2027 року. Польський кандидат зможе розпочати роботу з 2028 року після завершення процедури призначення.

Крім Польщі, Генеральна Асамблея обрала Ботсвану від Африканської групи, а також Японію та Китай від країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вони також отримали право висунути кандидатів до інспекційної групи.

Обʼєднану інспекційну групу створили у 1966 році. Це єдиний незалежний зовнішній контрольний орган, який має повноваження перевіряти діяльність установ усієї системи ООН. До його складу входять щонайбільше 11 інспекторів, яких Генеральна Асамблея призначає на п’ятирічні терміни. Вони працюють незалежно від урядів своїх країн.

Інспектори перевіряють, як установи ООН використовують фінансові та людські ресурси, оцінюють ефективність програм, аналізують управлінські рішення та проводять розслідування можливих порушень.

За результатами перевірок група готує звіти й рекомендації, які мають допомагати установам ООН працювати прозоріше, ефективніше та краще координувати свою діяльність. Її повноваження охоплюють і питання захисту прав людини всередині системи ООН.

Зокрема, у 2025 році інспекційна група оприлюднила дослідження про запобігання сексуальній експлуатації та насильству в 28 установах системи ООН.

Дослідники встановили, що протягом 2017–2024 років ці установи публічно повідомили про звинувачення проти 4148 працівників, повʼязані із сексуальною експлуатацією та насильством. Серед 4061 постраждалої людини було понад тисячу дітей.

Інспектори також виявили проблеми із захистом постраждалих, недостатню прозорість розслідувань і прогалини в механізмах притягнення винних до відповідальності. За результатами перевірки вони підготували рекомендації щодо посилення захисту людей і запобігання повторним порушенням.

Нагадаємо, що це не перший випадок, коли Росія втрачає можливість працювати в одному з органів ООН.

У квітні 2022 року Генасамблея призупинила права членства Росії в Раді з прав людини через грубі та систематичні порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення в Україну. Це сталося після того, як міжнародна спільнота отримала докази масових убивств цивільних у Бучі та інших населених пунктах Київщини, які перебували під російською окупацією.

Тоді рішення про призупинення прав Росії підтримали 93 держави. У голосуванні проти виступили 24 країни, ще 58 утрималися.

Перед голосуванням майже чотири десятки правозахисних організацій, зокрема Центр прав людини ZMINA, закликали Генасамблею позбавити Росію членства в Раді. Правозахисники наголошували, що держава, яка вчиняє грубі порушення прав людини, не повинна мати можливості використовувати міжнародний правозахисний орган для поширення своєї пропаганди.

У жовтні 2023 року Генеральна Асамблея не підтримала повернення Росії до Ради ООН з прав людини. Тоді російська кандидатура отримала лише 83 голоси з необхідних 97. Натомість місця, відведені країнам Центральної та Східної Європи, здобули Албанія та Болгарія.

Водночас 13 жовтня 2026 року Генеральна Асамблея обрала Україну до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді повідомив, що серед пріоритетів держави будуть документування російських воєнних злочинів, притягнення винних до відповідальності, захист військовополонених і цивільних заручників, а також повернення українських дітей, яких Росія депортувала або примусово перемістила.

Крім того, Україна планує працювати над зміцненням міжнародних механізмів захисту прав людини та протидією новим загрозам у цій сфері.