Постраждалі від СНПК не повинні проходити однакові процедури в різних державних установах – Плотнікова
Кримінальне провадження може завдавати постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, додаткового психологічного болю. Щоб цього уникнути, важливо заздалегідь пояснювати людям, що на них чекає під час слідства, отримувати їхню згоду та не змушувати багаторазово розповідати про пережите для оформлення документів і отримання допомоги.
Про це “Громадському радіо” розповіла керівниця координаційного центру підтримки потерпілих і свідків, – спеціалізованого підрозділу у структурі Офісу генпрокурора Вероніка Плотнікова.
Вероніка ПлотніковаЗа її словами, допити та інші слідчі дії можуть ймовірно, завдавати людині болю, тому постраждалих і вразливих свідків потрібно заздалегідь попереджати про те, що на них чекає, пояснювати їхні права та можливі наслідки. Усі дії мають відбуватися за принципом добровільної поінформованої згоди.
“Допит і багато інших речей у кримінальному провадженні, скоріш за все, завдадуть болю. І це варто проговорювати з потерпілими, з вразливими свідками”, – пояснила Плотнікова.
Тож постраждалих і вразливих свідків потрібно заздалегідь попереджати про те, що на них чекає, пояснюючи їхні права та можливі наслідки. Як зазначила посадовиця, усі дії мають відбуватися за принципом добровільної поінформованої згоди. Водночас правоохоронці мають докладати зусиль, щоб зменшити психологічне навантаження та допомогти людині впоратися з ним.
Ще одна проблема виникає, коли постраждалі звертаються по допомогу до інших державних установ. Навіть якщо правоохоронні органи вже визнали людину потерпілою у кримінальному провадженні, для отримання різних статусів і послуг їй часто доводиться знову розповідати про пережите, проходити додаткові оцінювання потреб і збирати документи. Плотнікова зауважила, що держоргани мають обмінюватися інформацією та визнавати дані, які вже підтвердили інші відомства. Це дозволило б постраждалим не проходити ті самі процедури повторно.
“Зараз це питання того, як змінити законодавчі рамки стосовно статусів, як змінити, взагалі, суто операційні рамки в певних моментах, для того, щоб не здійснювалося 5, 6, 7, 10 оцінювань потреб, для того, щоб знову не надавалися цілі пакети документів, щоб зібрати які, ти маєш ще витрати декілька днів свого життя“, – зазначила керівниця координаційного центру підтримки потерпілих і свідків.
Також вона відзначила потребу у довгострокових програмах допомоги. Зокрема, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, може знадобитися медична та психологічна підтримка не лише в перші місяці після пережитого, а й через кілька років.
“До прикладу, ми знову повернемося до справ СНПК. І це і про жінок, і про чоловіків. Насправді це репродуктивне здоров’я, проблеми з яким проявляються пізніше. Це питання віддалених наслідків психологічної травми, які в перший рік, в другий рік можуть ще не спрацьовувати“, – підкреслила вона.
Саме тому, за словами Плотнікової, держава має враховувати потребу в такій допомозі під час планування програм і розподілу бюджету.
Нагадаємо, що у 2023 році при Офісі генерального прокурора створили відділ підтримки потерпілих і свідків. Нині її центр підтримує 2500 потерпілих, кримінальні справи яких досі розслідуються. Серед них – 1300 дітей, 138 людей пережили сексуальне насильство, 300 – це звільнені військовополонені, 140 – колишні цивільні бранці, а також 704 особи постраждали від вибухів. Крім того, центр допомагає 487 свідкам, понад 300 з яких – діти.
Також вони розробляють цифрову платформу, яка допоможе потерпілим знаходити потрібні служби підтримки та безпосередньо звертатися до них.
Ілюстративне зображення. Фото обкладинки: rudaw.net
