Офіс генпрокурора відкрив провадження щодо вербування Росією іноземців на війну проти України через обман і примус
Офіс генерального прокурора України розпочав кримінальне провадження щодо можливих випадків торгівлі людьми під час вербування Росією іноземців для участі у війні проти України. За даними правозахисників, російські вербувальники обманюють людей обіцянками роботи та високих зарплат, погрожують їм, змушують підписувати незрозумілі документи, а згодом відправляють на фронт.
Про це повідомили правозахисна організація Truth Hounds та виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський за підсумками зустрічі з представниками українських і міжнародних правозахисних організацій.
Фото: iStockУ зустрічі взяли участь Truth Hounds, Міжнародна федерація за права людини (FIDH), Journalists for Justice та Міжнародний фонд “Відродження”. Представники організацій домовилися з Офісом генпрокурора про співпрацю в розслідуванні російських схем вербування й експлуатації іноземних громадян.
Прокурори відкрили окреме кримінальне провадження за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України – торгівля людьми. Однією з підстав стали публічні звіти правозахисників, у яких вони задокументували випадки обману та примусу під час залучення іноземців до російської армії.
За словами Ковальського, слідчі перевірятимуть, чи причетні представники російських державних структур до вербування, переміщення та передавання іноземців для їхньої подальшої експлуатації у війні проти України.
Правозахисники зібрали свідчення про те, як російські вербувальники заманювали людей обіцянками високих заробітків або цивільної роботи, а після прибуття до Росії змушували їх вступати до армії. У деяких випадках до іноземців застосовували погрози та насильство, а також вимагали підписати військові контракти російською мовою, якої ті не розуміли.
Крім того, прокуратура планує збирати докази для запровадження міжнародних санкцій проти осіб і структур, причетних до незаконного вербування іноземців.
Для цього українські правоохоронці налагоджують співпрацю з відповідними органами країн, громадяни яких могли постраждати від російських схем. У майбутньому Офіс генпрокурора також розглядає можливість створення спільних слідчих груп із цими державами.
Ковальський підкреслив, що люди, яких завербували обманом або примусом, мають право на захист незалежно від громадянства, а організаторів торгівлі людьми необхідно притягнути до відповідальності.
Як Росія вербує іноземців на війну
У квітні 2026 року Truth Hounds, FIDH та Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності оприлюднили спільне дослідження “Комбатанти, найманці чи жертви торгівлі людьми? Використання Росією іноземних бійців у війні проти України”.
Протягом девʼяти місяців дослідники збирали свідчення іноземців, які потрапили до російської армії, аналізували відкриті джерела та спілкувалися з експертами й представниками державних органів. Зокрема, вони опитали 16 іноземних військовополонених в Україні та колишнього військовослужбовця російської армії.
Автори звіту дійшли висновку, що Росія створила масштабну систему вербування іноземців, яка охоплює країни Азії, Африки та Латинської Америки.
Особливо часто російські вербувальники націлюються на людей у складному становищі: трудових мігрантів, іноземних студентів, людей без належних документів, ув’язнених та тих, хто потребує грошей.
Вербування відбувається як на території Росії, так і за її межами. Для цього використовують соціальні мережі, оголошення про роботу та приватних посередників. Частині іноземців обіцяють цивільні посади або роботу далеко від бойових дій, однак після підписання контрактів відправляють їх на фронт.
В інших випадках російські силовики тиснуть на іноземців, які мають проблеми з документами або ризикують втратити право на перебування в країні. Їх можуть змушувати вступати до армії під загрозою депортації чи кримінального переслідування.
За даними правозахисників, після короткої військової підготовки таких людей нерідко залучають до небезпечних штурмових операцій, де вони зазнають значних втрат. Задокументовані практики мають ознаки торгівлі людьми. Йдеться як про безпосередню участь російських державних структур у вербуванні, так і про діяльність міжнародних посередницьких мереж, яким Росія не перешкоджає.
Водночас не всі іноземці, які вступили до російської армії, обов’язково є потерпілими від торгівлі людьми. Частина з них погодилася воювати добровільно. Правозахисники наголошують, що для встановлення фактів експлуатації необхідно досліджувати обставини вербування кожної людини.
Скільки іноземців Росія залучила до війни
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на 1 жовтня 2026 року проєкт “Хочу жить” встановив особи 45 959 іноземців зі 151 країни та невизнаних територій, які підписали контракти з російською армією.
Кількість таких контрактів щороку зростає. У 2022 році їх уклали 94 іноземці, у 2023-му – 4067, у 2024-му – 8877, а у 2025-му – 16 085. Лише за дев’ять місяців 2026 року Росія залучила ще 16 168 громадян інших держав.
Найбільше іноземців походять з Узбекистану, Таджикистану та Білорусі. Водночас швидко зростає кількість завербованих із країн Африки та Латинської Америки.
За час повномасштабної війни українські військові брали в полон громадян 59 країн. Опитування іноземних військовополонених показало, що частина з них не знала, що братиме участь у бойових діях проти України, а деякі заявили, що вербувальники їх обманули.
У Координаційному штабі також повідомляли, що Росія планує залучити до свого війська 18,5 тисячі іноземців протягом 2026 року. За нинішніх темпів рекрутингу цей показник може бути ще вищим.
Міжнародні організації також задокументували обман і примус
У березні 2026 року Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила звіт про вербування іноземців до російської армії.
Експерти дослідили історії громадян 17 країн, яких Росія залучала до війни добровільно, обманом або під тиском. Багато з них не мали військового досвіду та не розуміли російської мови.
Деяким чоловікам обіцяли цивільну роботу й організовували поїздку до Росії. Однак після прибуття їх зустрічали військові, відвозили на бази та змушували підписувати контракти. Після короткого навчання людей відправляли на фронт, де вони виконували особливо небезпечні завдання.
У вересні міжнародна правозахисна організація Amnesty International також оприлюднила дослідження, у якому дійшла висновку, що деякі російські практики вербування іноземців становлять торгівлю людьми.
Правозахисники з’ясували, що російські посередники використовують обіцянки роботи та спрощеного отримання громадянства, а після прибуття людей змушують їх підписувати військові контракти.
Крім того, у жовтні стало відомо, що Кенія та Ботсвана домагаються повернення своїх громадян, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон. Представники цих держав порушили питання про можливе визнання таких людей постраждалими від торгівлі людьми, оскільки частину з них могли завербувати обманом.
Україна також намагається протидіяти російським схемам вербування на міжнародному рівні. Зокрема, у травні 2026 року Координаційний штаб разом із Міністерством закордонних справ запустили спеціальну платформу для збору інформації про масштаби рекрутингу, його організаторів і способи залучення іноземців.
